12 січня 1972 року у Львові та Києві заарештували 19 учасників різдвяної коляди. Так почалася «друга хвиля погрому української інтелігенції», що фактично поклала край руху шістдесятників.
Серед заарештованих були Василь Стус та Іван Світличний — постаті, тісно пов’язані з Ірпенем. Вони часто бували тут у гостях у Григорія Кочура, видатного перекладача, письменника і політв’язня попередньої хвилі репресій. Разом із ним радянські табори пройшов ще один відомий ірпінець — Дмитро Паламарчук, поет і перекладач.
«Ірпінь береже цю історію. У місті є вулиця Дмитра Паламарчука, діє музей Григорія Кочура, щороку проходить престижний фестиваль перекладачів імені Кочура. А у 2024 році побачило світ повне видання віршів Григорія Кочура «Інтинський зошит», до якого увійшли поезії, написані в жахливих умовах ГУЛАГівських таборів у місті Інта. Це була перша книга у серії видавничого проєкту «Слова Відважних», започаткованого Товариством «ВІДВАЖНИХ». На жаль, політичні репресії не залишились у минулому. Сьогодні сотні українців знову за ґратами. Уже в російських тюрмах», — розповів перший заступник Ірпінського міського голови Олександр Пащинський.
Він додав, що серед сучасних політв’язнів — багато кримських татар. Адже Крим став першим окупованим регіоном і першим — під російськими репресіями.
«Нині у центрі Ірпеня майорить кримськотатарський прапор. І він буде там доти, доки Крим не повернеться до України, а останній політв’язень не буде звільнений», — наголосив Пащинський.
