В той час трупа працювала в приміщенні Другого Міського театру. Фото з відкритих джерел
Глядачі побачили постановку «Аскольдова могила» Олексія Верстовського.
27 жовтня за старим стилем (8 листопада за новим) 1867 року стало святковим для киян й історичною датою української культури. Вперше підняла завісу київська опера.
На той час вона працювала у приміщенні Другого Міського театру, спорудженого за проєктом архітектора Івана Штрома. Тодішню будівлю театру сучасники називали досягненням архітектурного мистецтва. Історик, художник. «літописець» Києва Микола Закревський в «Описі Києва» (1868 р.) писав, що «фасад приваблює простотою й граціозністю і за витонченістю своєю він є окрасою міста». На жаль, будівля вщент згоріла у лютому 1896 року.
Кияни, які любили свій затишний, усього на 849 місць театр, зажадали від «батьків міста» якнайшвидше спорудити нову будівлю. Лише у 1898 році почалося будівництво за проєктом Віктора Шретера, під керівництвом Володимира Ніколаєва — оперний театр, яким ми його знаємо, відкрився восени 1901 року.
Однак повернемося до 19 століття. Свій перший сезон постійний оперний театр у Києві 155 років тому розпочав оперою Олексія Верстовського «Аскольдова могила». Написана російським композитором за романом Миколи Загоскіна. Вперше поставлена на сцені московського «Большого театру» у вересня 1835 року. Була дуже популярною. Дія опери відбувається у Києві в княжі часи, в епоху Святослава Ігоревича. У ній відображена боротьба християнства з язичництвом.
У перші роки існування театру репертуар поповнювався творами переважно російських композиторів: Михайла Глинки, Олександра Даргомижського, Антона Рубінштейна. Це було неодмінною умовою існування музичного театру. Проте вдавалося ставити і європейську класику. А 1874 року вперше прозвучала українською мовою опера Миколи Лисенка «Різдвяна ніч» за режисурою Михайла Старицького.
Київський міський оперний театр, 1911
«Сьогоднішній, 155-й день народження Національної опери України, напевно буде одним з найбільш вікопомних. Адже ми зустрічаємо його як ніколи згуртованими і зосередженими на головному нашому завданні — служінні вітчизняній культурі і мистецтву попри усі загарбницькі наміри знищення нашої Батьківщини», — зазначили у Національній опері.
Напередодні сезону головний режисер Національної опери України Анатолій Солов’яненко розповів «Вечірньому Києву» про роботу колективу Національної опери України у час війни, про творчі плани, нові проєкти, а також поділився спогадами про свого батька.
Нещодавні прем’єри та шедеври світової класики: що покаже Національна опера у листопаді.
Марія КАТАЄВА
