Переважна кількість населення України впевнена у перемозі над ворогом. Фото: Борис Корпусенко
Результати опитування, яке провів фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, показали, що найвищий рівень впевненості у перемозі над окупантами у західних, південних та центральних областях України.
Надія стабільно залишається домінуючим почуттям серед українців щодо власного майбутнього упродовж усіх років повномасштабного вторгнення. У грудні 2025 року її згадали понад половина опитаних (54%). Цей показник майже не змінювався з 2022 року, попри затяжну війну та складну безпекову ситуацію.
Водночас сприйняття майбутнього не є однозначно позитивним. Тривога стабільно входить до числа найчастіших відповідей.
«Наприкінці 2024 року вона досягла пікового значення (45%), а у 2025 році дещо знизилася до показників 2023 року, але все одно залишається дуже поширеною (39,5%). Третьою за частотою емоцією дослідження громадської думки», — стверджують соціологи.
Результати опитування, яке провів фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва виявили, що найвища віра у західних (88%) та південних областях (84,5%), дещо нижча у центральних (73%).
«Найбільший скептицизм поширений серед населення східних областей: 55% вірять у перемогу порівняно з 45%, які не вірять», — зазначають дослідники.
У респондентів також запитали: «Який варіант гарантування безпеки був би, на вашу думку, найкращий для України?». Так, 38% українців відповіли, що вступ до НАТО. 15% зазначили, що найкращим варіантом була б угода про стратегічну оборонну співпрацю з кількома країнами-членами Альянсу.
Вступ до Європейського союзу залишається пріоритетом більшості українців попри зовнішні та внутрішні виклики, які виникають на цьому шляху.
Після початку повномасштабної війни підтримка європейської інтеграції пережила суттєве зростання, зокрема завдяки отриманню статусу кандидата. Станом на грудень 2024 року 69% населення підтримували вступ до ЄС. Попри зниження підтримки євроінтеграційного шляху у 2025 році до 59%, орієнтація на вступ до ЄС залишається на найвищому рівні порівняно з роками до повномасштабного вторгнення.
«Зниження підтримки вступу до ЄС протягом року варто розглядати не як зростання антиєвропейських настроїв у країні, а в ширшому контексті втоми та розчарування суспільства через сповільнення темпів змін порівняно з початком повномасштабного вторгнення», — пояснюють соціологи.
Читайте також:
- «Президент України привітав громадян з Новим роком».
Ольга СКОТНІКОВА
