Під час обговорення плану енергостійкості Києва. Фото Бориса Корпусенка
Столиця готується посилювати енергетичну незалежність і захист критичної інфраструктури. На позачерговому засіданні, 10 березня, депутати Київради з другої спроби ухвалили Комплексний план енергетичної стійкості міста. Документ підтримали 92 обранці. Частина обговорення відбувалася у закритому режимі.
Після юридичного опрацювання в апараті Київради план підпише міський голова Віталій Кличко, а далі документ передадуть на затвердження уряду.
Комплексний план енергостійкості передбачає кілька етапів і три складові фінансування.
Перший блок містить критично важливі заходи, які місто може реалізувати власним коштом до кінця 2026 року. На них із міського бюджету планують спрямувати понад 10 мільярдів гривень. Йдеться про відновлення пошкоджених через російські обстріли об’єктів генерації, їхній додатковий захист, створення резервного живлення систем тепло- та водопостачання, ремонт тепломереж, запуск нових когенераційних установок, розвиток сонячної генерації та підтримку енергоефективних проєктів ОСББ.
Друга складова передбачає ширший перелік заходів, які можуть реалізувати після визначення джерел фінансування. У разі перерозподілу міського бюджету на ці потреби можуть спрямувати ще понад 13 мільярдів гривень до 2026 року.
Третій блок включає проєкти, що потребують змін у законодавстві та залучення ресурсів центральної влади. У столиці розраховують отримати від держави понад 37 мільярдів гривень. За ці кошти планують забезпечити резервне живлення теплопостачання, посилити стійкість електромереж, впроваджувати децентралізовані системи опалення, модернізувати потужності ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 та зміцнити їхній фізичний захист.
ЗМЕНШЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ЦЕНТРАЛІЗОВАНИХ МЕРЕЖ
За словами міського голови Києва Віталія Кличка, план розрахований на три роки та передбачає поступове зменшення залежності Києва від великих централізованих енергетичних систем.
Віталій Кличко під час розмови з журналістами
«Ми плануємо передусім відновлювати енергооб’єкти, пошкоджені обстрілами. Нам необхідна ефективна робота ППО, але водночас місто повинно мати альтернативні джерела енергії, щоб у разі ураження ключових станцій забезпечити киян теплом. Тож стратегія передбачає посилення енергетичної автономності Києва та поступову децентралізацію енергозабезпечення.
Серед ключових напрямків: розвиток когенераційних технологій; впровадження альтернативних джерел енергії; створення локальних котелень і децентралізованих систем теплопостачання; посилення захисту та резервування об’єктів критичної інфраструктури; відновлення та модернізацію пошкоджених енергетичних об’єктів», — зазначив він.
Загалом реалізація Комплексного плану енергостійкості оцінюється більш ніж у 67 мільярдів гривень. Таких коштів у міському бюджеті наразі немає, тому столиця розраховує на підтримку держави та міжнародних партнерів.
Міський голова наголосив, що місто готове брати відповідальність за реалізацію запланованих заходів, але очікує спільної роботи з урядом — як у законодавчій площині, так і щодо фінансування підготовки Києва до наступних опалювальних сезонів.
ЩО КАЖУТЬ ДЕПУТАТИ
Відповідальними за реалізацію заходів, які вже передбачені бюджетом, визначили міського голову Віталія Кличка та профільний департамент КМДА. Відповідну поправку підтримали депутати під час засідання.
Про це розповів журналістам депутат Київради від фракції «Слуга народу» та голова бюджетної комісії Андрій Вітренко.
За його словами, у межах реалізації першого етапу передбачено встановлення когенераційних установок та створення так званих енергетичних «островів».
«Як мінімум потрібно забезпечити теплом киян. Будуть реалізовані проєкти когенераційних установок, а також проєкти енергетичних островів. Водночас варто розуміти, що перший етап не забезпечить теплопостачання на 100% так, як це було до війни. Загальна вартість проєкту перевищує 60 мільярдів гривень, а наразі ми маємо приблизно шосту частину цих коштів», — зазначив Вітренко.
Андрій Вітренко
Нагадаємо, розглянути та схвалити проєкт плану енергостійкості депутати Київради мали ще 9 березня. Утім позачергове засідання Київради не відбулося через відсутність кворуму. Депутати фракції «Слуга народу» не з’явились у повному складі. Коментуючи ситуацію журналістам Вітренко заявив, що фракція, мовляв, не хотіла брати участь у політичному протистоянні.
«Коли серйозні технічні питання перетворюються на політичне шоу і фарс, ми не будемо брати в цьому участі. Коли ми справді говорили технократичною мовою про ці питання, усі депутати нашої фракції були присутні, висловлювали свою позицію і голосували», — сказав він.
За словами депутата, рішення щодо участі у засіданні фракція не ухвалювала колективно.
«У нас демократія. У нас у кожного поважні причини».
Відповідаючи на запитання журналістів щодо припущень про політичні мотиви неявки, Андрій Вітренко зазначив: «Не шукайте чорну кішку в темній кімнаті, особливо якщо її там немає».
Свою позицію також висловив співголова фракції «Батьківщина» у Київраді Володимир Слончак. Депутати його фракції також не брали участі у попередньому позачерговому засіданні міської ради:
«Прийняття такого плану — позитивне рішення. Але подібні плани мають бути у виконавчого органу кожного року, а не бути екстреною реакцією на ситуацію. У нас зима приходить кожного року і стан енергосистеми не вчора став критичним.
Головне зараз — щоб цей документ не перетворився на перелік намірів, а був чітким планом дій: зрозуміло, хто і що робить, за які кошти і, головне, хто відповідає.
Володимир Слончак
Саме тому, що вчорашня редакція плану ще не відповідала потребам киян, не була узгоджена з депутатським корпусом, наша фракція його не підтримала. Водночас ми до останнього були готові працювати і працювали з виконавчим органом, проводили консультації і пропонували свої правки. Навіть на початку сесії я запропонував зробити перерву, щоб завершити доопрацювання. Зрозуміло, що цей план не є панацеєю і не зробить Київ енергонезалежним за кілька місяців, особливо в умовах війни та постійних обстрілів. Але він має допомогти місту значно легше переживати їхні наслідки. Знову ж таки, якщо його будуть виконувати та контролювати», — зауважив Слончак.
Голова фракції «УДАР», депутатка Київради Мирослава Смірнова у коментарі виданню «Вечірній Київ» наголосила, що під час розгляду плану енергостійкості мер столиці запропонував правку, яка чітко конкретизує відповідальність за виконання окремих пунктів документа.
За словами Смірнової, у самому плані вже визначені виконавці — структурні підрозділи міської влади та головні розпорядники коштів. Водночас міський голова Віталій Кличко публічно підтвердив готовність разом із виконавчим органом взяти на себе відповідальність за реалізацію тих заходів, які належать до повноважень мера та Київської міської державної адміністрації.
Мирослава Смірнова
«Ця правка була важливою, щоб уникнути будь-яких маніпуляцій чи спекуляцій. Мер ще раз наголосив, що не знімає з себе відповідальності за виконання пунктів плану енергостійкості», — зазначила вона.
Крім того, депутатка підкреслила, що документ готували у стислі терміни. За її словами, відповідне завдання підготувати і затвердити план енергостійкості столиці до вівторка було поставлене після рішення Рада національної безпеки і оборони України.
«Усі необхідні процедури були пройдені, документ розглянули профільні комісії. У підсумку 92 депутати підтримали план стійкості. Дякую всім, хто працює і підтримує рішення заради міста», — додала вона.
Своєю чергою депутатка Київради від фракції «Єдність», заступниця голови комісії з питань охорони здоров’я, сім’ї, соціальної та ветеранської політики Наталія Берікашвілі повідомила, що її фракція підтримала ухвалення плану енергостійкості столиці.
За її словами, ключова мета документа — підвищити стійкість міських енергетичних систем та мінімізувати ризики перебоїв із електроенергією, теплом і водопостачанням навіть у разі нових масованих атак.
«План передбачає низку конкретних заходів, які необхідно реалізовувати вже зараз, зокрема ті, що є критично важливими для підготовки Києва до наступного опалювального сезону», — зазначила депутатка.
Наталія Берікашвілі
Водночас вона наголосила, що для повноцінної реалізації запланованих рішень місту потрібна підтримка держави — як у фінансуванні, так і в забезпеченні необхідним обладнанням та ресурсами. Також важливим є вдосконалення законодавчої бази, що дозволить мінімізувати бюрократичні процедури та прискорити виконання робіт.
Окремо Наталія Берікашвілі звернула увагу на необхідність посилення енергостійкості закладів охорони здоров’я та соціальної сфери, адже їхня безперебійна робота критично важлива для життя та безпеки киян.
«Підготовка до наступної зими має розпочинатися вже сьогодні, і ухвалення плану енергостійкості — важливий крок у цьому напрямку», — підкреслила вона.
Депутатка Київради від фракції «Європейська солідарність» Марина Порошенко також наголосила, що попри недоліки плану, місту необхідно починати його реалізацію.
Марина Порошенко під час розмови з журналістами
«Головне, щоб кияни були захищені від блекаутів і відсутності водопостачання та водовідведення. У документі є чимало моментів, які ще доведеться доопрацьовувати, але місто має рухатися вперед. Для реалізації цього плану передусім потрібні кошти. Гроші, які потрібно повернути у бюджет міста Києва і тут важливо, щоб держава їх повернула ті вісім мільярдів, які вони забрали на додану вартість і ті 24 мільярди з ПДФО, які вони кілька років поспіль вилучають з бюджету. І тоді у Києва буде можливість реалізовувати будь-який план і впевнено зустріти наступний опалювальний сезон.
Наша фракція ще вчора була у повному складі і готова була голосувати. Нам не вистачило для кворуму лише трьох голосів, на жаль. Інакше план енергостійкості був прийнятий ще вчора», — наголосила вона.
Свою позицію виданню «Вечірній Київ» також висловив депутат Київради від фракції «Голос», голова комісії з питань освіти і науки, молоді та спорту Вадим Васильчук. За його словами, позачергове засідання у понеділок не відбулося, оскільки депутати продовжували працювати над правками до документа.
«Фактично тривало доопрацювання плану — обговорювали правки та напрацьовували компромісні рішення. Уже у вівторок ці пропозиції були озвучені та підтримані сесійною залою, і загалом 92 депутати підтримали концепцію плану», — зазначив він.
Вадим Васильчук
Водночас Васильчук наголосив, що для містян насамперед важливо, щоб документ мав чітку поетапність і пріоритетність реалізації.
За його словами, наразі місто має можливість профінансувати лише близько 20% заходів, передбачених планом, тоді як решта потребує додаткових ресурсів — державної субвенції, допомоги міжнародних партнерів та співпраці з бізнесом.
Окремо депутат наголосив на важливості посилення енергетичної стійкості закладів освіти. За його словами, хоча план стійкості охоплює критичну інфраструктуру, наразі передбачене фінансування для освітніх об’єктів є мінімальним.
«Я особливо звертав увагу на освітню частину, бо не може бути так, що ми всюди говоримо про пріоритетність освіти, а фінансування для шкіл та садочків фактично мізерне. План передбачає певні заходи — резервне живлення, акумулятори, альтернативні джерела електроенергії, а також розвиток сонячних панелей. Але цього недостатньо. Сподіваюся, що під час перегляду бюджету ці витрати будуть збільшені, щоб забезпечити безпечну і стабільну роботу освітніх закладів у критичних ситуаціях», — зазначив Вадим Васильчук.
Він додав, що лише поєднання чіткого планування та достатнього фінансування дозволить забезпечити школам та садочкам постійне тепло, світло та воду, навіть у разі масованих атак або відключень центральних мереж.
Раніше «Вечірній Київ» повідомляв, що засідання Київради щодо плану енергостійкості не відбулося через відсутність кворуму.
Сніжана БОЖОК, фото Бориса КОРПУСЕНКА «Вечірній Київ»
