Офіційний представник НАТО заявив про відмову Пекіна засудити вторгнення Росії. Китайський дипломат каже, що необхідно брати до уваги «першопричину».
Роб Бауер розкритикував позицію Китаю щодо війни в Україні / фото twitter.com/_Arctic_Circle
Голова військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер публічно посперечався з послом Китаю в Ісландії Хе Рулонгом через те, що Пекін не засудив російське вторгнення в Україну.
Це сталося на Асамблеї Арктичного кола в Ісландії, пише Bloomberg.
Бауер під час виступу сказав, що Китай «не поділяє наших цінностей і підриває заснований на правилах міжнародний порядок».
Відео дня
Китайський дипломат виступив із залу, щоб парирувати Бауеру, сказавши: «Адмірале, при всій повазі, ваша мова та зауваження повні зарозумілості».
Китайський дипломат виступив із залу, щоб парирувати Бауеру / фото twitter.com/_Arctic_Circle
Це викликало заперечення з боку офіційного представника НАТО.
«У мене до вас питання, тому що ви підкреслюєте принцип суверенітету і важливість міжнародно визнаних кордонів у світі», — сказав Бауер. «Я правий, хіба це не правда? Еге ж. Так чому ж тоді Китай досі не засуджує напад Росії на Україну?»
Погляд Китаю на «українську кризу» включає в себе історичну перспективу, і світ повинен «зрозуміти першопричину», парирував Хе Рулонг і назвав Китай «миротворцем у світі».
Відзначається, що після цієї перепалки представники НАТО і Китаю потиснули один одному руки.
Після суперечки представники НАТО і Китаю потиснули руки / фото twitter.com/_Arctic_Circle
Пізніше Хе Рулонг у себе в Twitter оцінив дискусію, що відбулася.
«Це дійсно добре, щоб висловитися та говорити, коли у вас є різні ідеї. Саме для цього й існує Арктичний коло. Більш глибоке розуміння зробить наш світ більш мирним місцем», — написав він.
Асамблея Арктичного кола — що це
Асамблея Арктичного кола — це щорічне міжнародне зібрання, присвячене Арктиці, у якому беруть участь уряди, організації корінних народів і вчені.
Асамблея не входить до Арктичної ради, міжурядової групи з восьми країн, членами якої є в тому числі США і Росія. Його засідання були припинені після вторгнення Росії в Україну.
Спеціальний представник Китаю у справах Арктики Гао фен заявив на Асамблеї, що його країна не підтримає виключення Росії, яка головує в Арктичній раді до 2023 року, через її війну в Україні, і передачу головування Норвегії.
«Не існує процедури, що дозволяє виключити кого-небудь з Ради. Тому я дійсно сумніваюся, що президентство може бути передане будь-кому або Норвегія може взяти його на себе», — сказав Гао.
Через Росію НАТО посилить свою присутність в Арктиці — Столтенберг
В США з’явиться посол з особливих доручень в Арктиці
Арктична рада відновлює роботу без участі Росії
Позиція Китаю щодо війни в Україні
Китай утримується від відкритої критики Росії за її війну в Україні і чинить опір закликам США засудити її. Утім, за словами президента США Джо Байден, поки також немає ніяких доказів поставок зброї Росії з КНР для допомоги у війні проти України.
Влада Китаю регулярно підкреслює свою підтримку територіальної цілісності України, але разом із тим закликає до дипломатичних переговорів для завершення війни. Також Пекін звинувачує США в тому, що Вашингтон нібито провокував Москву до розв’язування повномасштабної війни.
Раніше цього тижня Пекін заявив, що «стурбований» нещодавніми масованими ракетними ударами Москви по цивільних об’єктах в Україні.
Китай та Індія – одні з небагатьох країн, які продовжують економічну співпрацю з Росією після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
У той же час, під час Шанхайського економічного саміту, який проходив в Узбекистані у вересні 2022 року, прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді на особистій зустрічі заявив російському президенту Володимиру Путіну, що зараз не час для війни. Моді сказав російському диктатору про необхідність «стати на шлях миру» і нагадав йому про важливість «демократії, дипломатії та діалогу». Тоді ж лідер Китаю Сі Цзіньпін висловив Путіну свою стурбованість тривалою війною в Україні.
Війна в Україні
Війська РФ рано вранці 24 лютого вторглися в Україну, в тому числі з території Білорусі. Кремль не оголошував війну Україні, а назвав повномасштабну агресію «спецоперацією», спрямованою, зокрема, на «денацифікацію» і «демілітаризацію» української держави.
Через півроку Росія відчуває потребу в людських ресурсах для продовження війни, але Путін не відмовляється від первісного наміру окупувати всю територію України.
Тому 21 вересня президент РФ Володимир Путін оголосив про початок часткової мобілізації в країні. За словами російського керівництва, залучати до війни проти України будуть до 300 тисяч осіб.
23-27 вересня російські окупанти провели на захоплених частинах чотирьох областей України псевдореферендуми. У Херсонській і Запорізькій — про вихід зі складу України і приєднання до Росії у Донецькій і Луганській — про приєднання до Росії. 30 вересня президент Росії Володимир Путін оголосив про анексію частин чотирьох областей України.
Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй засудила спробу анексії Росією частини Східної України в ході голосування 12 жовтня. «За» проголосували 143 країни, «проти» — 5, ще 35, включаючи Індію і Китай, «утрималися».
