У дворі ННІ філології ід час відкриття Алеї пам’яті. Фото: КНУ, фейсбук
До традиційного Дня філолога, який відзначають у КНУ ім.Т.Г.Шевченка, з’явилася алея пам’яті студентів, випускників, працівників інституту, які загинули у російсько-українській війні.
У КНУ повідомили, що станом на сьогодні у російсько-українській війні Університет втратив 19 студентів та курсантів.
П’ятеро з них — з інституту філолології.
Світлини цих працівників та студентів тепер можна побачити на Алеї пам’яті, створеній у внутрішньому дворі інституту на бульварі Тараса Шевченка.
Святослав Горбенко, Денис Антіпов, Андрій Лісяк, Володимир Мукан, Ігор Воєводін, Анастасія Мар’янчук, Тарас Ілля…
Анна Мукан, вдова одного із захисників під час вшанування пам’яті загиблих сказала, що саме таких називають «цвітом нації».
«Це найвідданіші сини й доньки України, які в мирний час мали б розбудовувати Україну, бути провідниками її революційного розвитку. А в час небезпеки — саме вони, люди, яким було що втрачати, — стали до оборони держави. Вони не побоялися взяти на себе відповідальність за всіх нас. Ця алея — це вираз вдячності й поваги до подвигу Героїв-філологів. Для нас, рідних загиблих, це ще одне місце, де вони оживають», — зазначила Анна Мукан.
Так виглядає меморіальна алея у ННІФ КНу ім.Т.Шевченка
До відкриття алеї пам’яті долучилися батьки Ігоря «Стіча» Воєводіна.
Студент-японіст загинув, як герой, 19 серпня 2023. У свої 20 років він пішов на фронт, хоч міг би залишитись і навчатись. Юнак виконував бойове завдання поблизу населеного пункту Кремінна на Луганщині.
«Наш Ігор обрав навчання на японістиці. Цей вибір був для нас несподіваним. Але Ігор вірив, що це хоч і непросто, але перспективно. З початком повномасштабного вторгнення Ігор зробив ще один вибір — захищати Україну зі зброєю в руках. Це було сформованим і стійким бажанням сина. Колись йому наставник сказав, що справжній воїн той, хто досяг вищого мистецтва, тоді коли пізнав смерть. Наш Ігор, як і всі полеглі воїни тут, — Герої й вони залишаються в серцях рідних навіки живими. Ми вдячні університетській родині за пам’ятні заходи, бо вони оживлюють захисників в інститутському колі, серед молоді», — звернувся до присутніх батько Олег Воєводін.
Батьки загиблих студентів та випускників ННІ філології КНУ ім.Т.Г.Шевченка.
«Знаменно, що віднині частина душі й нескореного українського духу наших полеглих Героїв-філологів знаходиться в одній площині із Тарасовою вербою. Тією, що Шевченко привіз на Кос-Арал з України й що виросла посеред каміння та степу як символ його нескореної душі. І саме в нашому дворику у 2014 році, коли почалася російсько-українська війна, ми посадили пагін тієї Тарасової верби. Наші захисники мов та верба. Святослав Горбенко, Денис Антіпов, Андрій Лісяк, Володимир Мукан, Ігор Воєводін, Анастасія Мар’янчук, Тарас Ілля — це нескорена полегла частина душі українців, філологів. Їхні імена відомі всім, хто навчається й працює в Інституті», — сказав директор ННІФ Григорій Семенюк, відкриваючи меморіал.
Він зазначив, що виші свято бережуть пам’ять про них, щоб, відвідуючи дворик філологічного осередку, викладачі, студенти, працівники, гості схиляли голови на знак пошани Героїв, оживляли їх щоразу своїм словом і спомином.
Григорій Семенюк, директор ННІФ КНУ ім.Т.Г.Шевченка на відкритті меморіалу загиблим студентам, випускникам та співробітникам інституту.
На відкритті Алеї пам’яті була мама Оксана та старша сестра Анастасії «Трої» Мар’янчук.
21-річна сержантка, захищала українське небо й рятувала побратимів під Бахмутом. Вона загинула 18 березня 2024 року в населений пункт Часів Яр Бахмутського району Донецької області від поранень, отриманих під час виконання бойового завдання.
Прийшов на відкриття меморіалу і друг Дениса Антипова, Олег Слабоспицький.
Денис Антіпов, був лейтенантом аеророзвідки і мав непохитну віру в Україну й у її світле майбутнє. Він героїчно загинув 11 травня 2022 року в ході оборонного бою поблизу села Довгеньке Ізюмського р-ну Харківської області. Денису Антіпову було 32 роки.
Першим і з тих студентів та випускників, хто склав голову у російсько-українській війні був Святослав «Скельд» Горбенко. Його світлина й відкриває алею. Він пішов воювати у 2014 році.
Дев’ятнадцятирічний Герой загинув 3 жовтня 2014 року. Під час бою за Донецький аеропорт юнак отримав смертельне поранення осколком танкового снаряда, коли рятував травмованого побратима. Святослав був наймолодшим з кіборгів. Нагороджений званням Героя України посмертно.
Усміхнений на світлині і Андрій Лисяк, двадцятитрирічний студент, а згодом — доброволець, неабияк цікавився історією України. У нього текла кров козаків, адже сам родом із Запоріжжя. Він героїчно загинув 3 лютого 2023 року на Донецькому напрямку.
Останнє фото на алеї пам’яті — студента Тараса Іллі, який воював на Курщині. Боєць загинув 18 вересня 2024 року в населеному пункті Медвежжя Курської області.
Батьки на відкритті алеї пам’яті.
Квіти від мами.
Присутні послухали псалми у виконанні працівників Центру фольклору та етнографії, гурту «Стодивниці».
«До війни, до 2014 року, слово „герой“ для мене асоціювалося з людиною ближче до середніх літ, із кремезною статурою, надзвичайної фізичної сили. Але виявилося, що це не так. Тут, на алеї, на фото Герої-філологи. Це юні дівчата та хлопці. Вони не є кремезними. Вони мали плани, мріяли. Але війна зруйнувала все це. Вони взяли до рук зброю, щоб відстояти право мріяти, вільно жити на своїй землі. Їхня сила — відважність, нескорений дух, сильне відчуття обов’язку перед Батьківщиною. Низький уклін їм, шана рідним — батькам, сестрам, дружині та дітям», — сказала на відкритті завідувачка кафедри фольклористики, волонтерка Олеся Наумовська.
Читайте також за темою:
«Мріяла навчати японців української мови: рік тому на Донбасі загинула Анастасія „Троя“ Мар’янчук».
«Він намагався кожного дня робити щось для України: історія вченого і воїна Дениса Антіпова».
Матеріал підготовлений за інформацією Відділу зв’язків з громадськістю ННІ філології імені Володимира Мукана
Ольга СКОТНІКОВА
