Богдан Сокур разом з гостями галереї під час відкриття виставки. Фото: Володимир Денисенков
На виставці продемонстрували два бачення світу: людини з релігійної сім’ї, віра якої з часом зламалась та митця, який несе службу в лавах української армії.
Першого травня у просторі «Я Галереї» відкрили нову виставку «Червона кобила».
Авторами робіт є Ольга Трегубова та Богдан Сокур, їхні роботи поєднались в одному просторі через візуальну та тематичну схожість, яку об’єднала війна.
Ольга Трегубова виросла у сім’ї баптистів, де з раннього дитинства їй розповідали не тільки про створення світу, але й про його знищення. Зокрема, головним у цих історіях був вершник апокаліпсису, який їде верхи на червоній кобилі та несе війну.
З часом віра в церкву для Ольги зламалась, але «червона кобила» все одно переслідувала її як у спогадах, так і у сновидіннях.
Ольга та Богдан на відкритті виставки. Фото: Володимир Денисенков
Дівчина з дитинства мріяла стати художницею, відвідувала художню школу, згодом зацікавилась філологією. Паралельно з навчанням Ольга все одно займалась мистецтвом і вирішила продовжити цю справу, але після переїзду в Київ у 2019 році її сюжети набрали апокаліптичних сенсів.
Саме у той період часу почали з’являтись повідомлення про невідомий вірус від якого помирають люди, саме цей момент викликав у дівчини певну тривожність та повернув у часи дитинства, до «червоної кобили».
Однією з наймасштабніших робіт Ольги, яка представлена на виставці є полотно про її сон.
«Сни мені сняться дуже чіткими і сюжетними, з кожного з них можна створити історію. Саме цей сон пєнаснився мені коли я приїхала в Німеччину, тривожний момент почав відлигати і ти змінюєшся в сприйнятті реальності.
Він був про чоловіка, який жив на дві реальності, в одній з яких у нього було звичайне життя, родина, а в іншому він мав постійно боротися зі злом, яке поставало в образі відьми. Щоразу він повинен був повернутися в останню, але одного разу відьма перехитрила чоловіка і постала перед ним в образі медсестри, викачавши його кров», — розповіла про одну зі своїх робіт Ольга Трегубова.
Сюжет зі сну Ольги. Фото: Володимир Денисенков
Саме цей неприємний момент застряг в голові у художниці, тому вона вирішила його зобразити на полотні.
А Богдан Сокур зустрів «червону кобилу» вже пізніше, вона паслась неподалік полігонів, на яких він тренувався, супроводжувала його поранених і загиблих побратимів.
Художник долучився до лав оборони України під час повномасштабного вторгнення, деякі роботи, які представлені на виставці, він створював в проміжках під час зміни військових формувань з добровольчих на більш офіційні.
Зі слів кураторки виставки Алі Сєгал, згодом Богдан вирішив на певний час призупинити творчу діяльність, адже ніс службу далі від передової. Через внутрішній дисонанс він вважав, що робить недостатньо, тому й паралельно створювати мистецькі твори буде недоречно.
Серед ключових робіт на виставці, автор виділив саме ті, які були створені вже під час повномасштабного вторгнення.
На них Богдан зображає наслідки війни, зокрема серія портретів, на яких він показав своїх побратимів у критичних ситуаціях. Хтось має поранення обличчя, хтось вийшов з полону, а ще хтось під час реабілітації.
«Дуже важлива для мене серія з шести робіт, присвячені моєму другу Вові. Раніше ми грали в одному гурті, його мобілізували, він пішов, не втік, став сапером бойової групи. Два місяці тому він загинув, не мучився, заздалегідь обрав кремацію. В цих трьох роботах я зафіксував страшний екзистенційний момент, коли мій друг змінив агрегатний стан. Також зобразив крематорій у якому відбувалась процесія, зустріч з друзями, родичами», — розповів щемливу історію серії робіт Богдан Сокур.
Частина композиції, яка присвячена другу Богдана, Вові. Фото: Володимир Денисенков
Виставка діятиме до другого червня 2024 року.
Графік роботи: вівторок-неділя з 10:00 по 19:00.
Вартість: 50 гривень, учасникам бойових дій та дітям до 12 років безкоштовно.
Адреса: вулиця Хорива, 49Б.
Також у Києві триває виставка «Сонячний Дощ» Михайла Демцю. Детальніше про це читайте у матеріалі «Вечірнього Києва».
Олександра ПЛАКІНА
