Анна Кирій. Фото: Бориса Корпусенка. Колаж Оксана Гладкевич
«Ми зіткнулися з парадоксальною ситуацією, яка не відповідає ні логіці, ні європейським стандартам. Національна спілка архітекторів України не може проводити професійну атестацію архітекторів, або продовжувати сертифікат вже чинним архітекторам».
Національна спілка архітекторів України (НСАУ) — це громадська творча організація, яка об’єднує фахівців, діяльність яких пов’язана з архітектурою. Спілка має визнаний міжнародний статус і є членом провідних міжнародних архітектурних об’єднань.
Та останні роки на цю організацію, зі слів заступниці голови архітектурної палати Національної спілки архітекторів України Анни Кирій, здійснюється необґрунтований тиск. А почалося все з оскарження скандального законопроєкту №5655, який, на думку архітекторів, був «міною сповільненої дії та підігравав інтересам забудовників».
Про те, що не так із цим законопроєктом і чому проти нього активно виступила Спілка; про скандальну Постанову Кабміну, яка припиняє дію сертифікатів та аналіз великого опитування архітекторів у час війни — в інтерв’ю «Вечірнього Києва» із заступницею голови архітектурної палати Національної спілки архітекторів України, практикуючою сертифікованою архітекторкою Анною Кирій.
ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ ТА УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ: ЩО ВИКЛИКАЛО ПРОТЕСТИ АРХІТЕКТОРІВ
— Пані Анно, розкажіть, як Спілка архітекторів сертифікувала своїх фахівців та що змінилося зараз?
— Почнемо трохи здалеку. Перша реформа містобудування відбулася у 2011-ому році. Тоді був ухвалений закон «Про регулювання містобудівної діяльності». Реформа передбачала запровадження персональної відповідальності практикуючих архітекторів і саме тоді була введена сертифікація.
Тобто до 2011-го року архітектурні й інженерні проєктні компанії працювали як товариства з обмеженою відповідальністю, ліцензія видавалась на юридичну особу.
Під час інтерв’ю з Анною Кирій у пресцентрі «Київінформ»
Згідно з новим законом, ввели декларативний принцип отримання дозволів на будівництво. Це спрощувало життя забудовника і водночас балансувалося персональною відповідальністю архітектора, який ставить свій підпис і несе відповідальність за ті проєктні рішення, які він зробив. В принципі, я вважаю, що це історія дуже правильна, і тим більше така практика з сертифікатом і з персональною відповідальністю впроваджена в усіх цивілізованих країнах світу — в Європейському Союзі, в США, у Великій Британії.
—Тобто це загальна світова практика. І в Україні після реформи теж почало працювати так, як у розвинутих європейських країнах?
— За європейським законодавством архітектурна діяльність належить до сфери професій, які відповідають за безпеку суспільства. Подібно до медичної практики та інженерної діяльності, архітектура вимагає регулювання з метою гарантування належної кваліфікації фахівців та їхньої відповідальності перед суспільством.
Цей процес, як правило, здійснюється через саморегулівні організації (СРО) — професійні об’єднання, що встановлюють стандарти, контролюють якість послуг та забезпечують дотримання етичних норм.
— Конкретизуйте, будь ласка.
— Створення саморегулівних організацій полягає у встановленні та забезпеченні дотримання високих професійних стандартів в архітектурній галузі. Це досягається шляхом розробки та впровадження обов’язкових вимог до сертифікованих фахівців, включаючи кодекс професійної етики, нормативні обмеження та правила діяльності.
СРО відповідають за стандартизацію галузі, моніторинг їх дотримання та забезпечення відповідності діяльності сертифікованих фахівців встановленим нормам. У країнах Європейського Союзу членство в таких організаціях є обов’язковою умовою для здійснення професійної діяльності, що дозволяє ефективно контролювати якість послуг та забезпечувати відповідальність перед суспільством.
Про сертифікацію архітекторів
В Україні Національна спілка архітекторів має багаторічну історію та виконує функції СРО, але членство не є обов’язковим і законодавчих інструментів контролю не передбачено, лише добровільні. З моменту запровадження системи персональної відповідальності та сертифікації, Спілка здійснювала освітні програми, проводила кваліфікаційні іспити та забезпечувала періодичне підвищення кваліфікації фахівців з метою підтвердження їхньої компетентності.
Сертифікат у нас за законодавством є безстроковий, за умови, що ти кожні п’ять років підтверджуєш кваліфікацію — проходиш курси, складаєш іспит, а твоя саморегулівна організація підтверджує, що так, цей фахівець має право здійснювати професійну діяльність, його кваліфікація достатня.
АРХІТЕКТОРИ ПРОТИ СИСТЕМИ
— Пані Анно, тобто в цілому до історії із законопроєктом 5655 щодо реформування сфери містобудівної діяльності все йшло, на ваш погляд, в рамках європейської інтеграції? Гадаю, всі пам’ятають, що саме цей законопроєкт викликав широкий суспільний резонанс, та безліч дискусій і навіть протестів в архітектурному середовищі. Через що виникла конфліктна ситуація?
— Насамперед через те, що законопроєкт був написаний за зачиненими дверима. Із залученням Конфедерації будівельників України, Офісу простих рішень і результатів (до речі, він вже не функціонує — ред.) Тобто зібралися забудовники, незрозумілий Офіс простих рішень і результатів і написали під себе законодавство, а Національна спілка архітекторів лишилася осторонь. Нам надіслали за пару днів до голосування на комітеті готовий законопроєкт обсягом більше ніж 300 сторінок і сказали: «Прочитайте і дайте свої висновки».
Звісно, законопроєкт 5655, розроблений без участі архітектурної спільноти, викликав її категоричний протест через загрозу знищення професії. Коротко описати 5655 можна так: «Будуй що хочеш, де хочеш і тобі за це нічого не буде».
Але це правило лише для забудовників. Всім іншим — збільшена відповідальність та звуження прав. Для архітекторів він фактично знищував авторське право і будь-яку можливість впливати на закінчений будівництвом проєкт. Непублічні дискусії та звернення до комітету ВР не дали результатів. Попри попередження про публічний протест, законопроєкт був проголосований в першому читанні.
Лобісти законопроєкту намагалися дискредитувати архітекторів, нашу позицію та професійну Спілку, але резолюція Європарламенту тільки підтвердила нашу правоту. Резолюція закликала президента Зеленського не підписувати законопроєкт 5655. Подібний висновок дала також Єврокомісія, а Королівський інститут міжнародних відносин Chatham House (Лондон — ред.) зазначав, що внаслідок недосконалого регулювання, передбаченого в 5655 можуть виникнути будівельні картелі.
Після цього Спілка архітекторів та її керівництво зазнали тиску з боку СБУ, а Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури, заблокувало їй доступ до електронної системи та видачу сертифікатів. В результаті, Спілка вже два роки не може виконувати свої функції, а сертифікацію здійснює Міністерство через вищі навчальні заклади.
— Можна сказати, що робота архітекторів України заблокована? До яких наслідків це призвело?
— Тут хочу зауважити, що Європейська модель саморегулювання передбачає, що професійні спільноти, а не держава, встановлюють стандарти та контролюють діяльність своїх членів. В Україні, під приводом «демонополізації», функції Національної спілки архітекторів з сертифікації та підвищення кваліфікації були передані Міністерству та вищим навчальним закладам.
Це призвело до зниження якості професійної освіти і рівня кваліфікації загалом. Ми живемо в умовах, коли нове покоління архітекторів вже сформувалося в умовах ковіду та війни, тобто в онлайн-навчанні, яке точно не про якість. Атестація фахівців в Спілці могла хоч якось це компенсувати. Повертати фахівців на навчання у виші, де воно і так не склалося, — в корені хибна ідея. Втрата ефективного механізму післядипломної освіти, що забезпечувався НСАУ, обмеження доступу нових фахівців до спільноти — це проблема не тільки нашої організації, це проблема для всього суспільства.
На відміну від європейської практики, де національні спілки здійснюють сертифікацію, в Україні цей процес намагаються централізувати на рівні міністерства. Під гаслами «демонополізації» ці функції Спілці заблокували. Але це не питання «монополії», а питання відповідальності перед суспільством та забезпечення високих професійних стандартів.
Анна Кирій про блокування роботи архітекторів
«НЕ МОЖЕ У ДЕРЖАВІ ІСНУВАТИ ДВА КАБМІНИ ЧИ ДВА ПАРЛАМЕНТИ»
— Пані Анно, чи говорить це про те, що в процесі реформування містобудівної сфери, внаслідок таких рішень, зокрема, щодо передачі функцій НСАУ Міністерству, Україна відхилилася від курсу європейської інтеграції в контексті регулювання архітектурної діяльності?
— Так і є. Зазвичай у кожній країні існує тільки одна організація, якій держава делегувала регулювання галузі. Це зроблено не для монополізації, а для безпеки та відповідальності перед суспільством. Цей принцип схожий на державні інституції: не може у державі існувати два Кабміни, Парламенти, чи кілька місцевих рад в одному місті.
Саме цей принцип закладений у створення єдиної у країні саморегулівної організації в сфері. Організація має статус загальнодержавної, національної, складається з центрального органу та регіональних осередків. Керівники обираються колегіально спільнотою на певний термін. Це люди, яким довіряють.
Центральна організація має розгалужену мережу, у кожному регіоні має своє представництво, та координує діяльність на місцях. Такі національні спілки є членами всесвітньої спільноти — Міжнародної Спілки Архітекторів (International union of architects). Європейські архітектурні спілки також входять до Архітектурної ради Європи (Architects’ Council of Europe). І в ці інституції може входити тільки одна національна спілка, а не декілька, бо це нонсенс.
НСАУ є членом Міжнародної спілки архітекторів та асоційованим членом Архітектурної Ради Європи, тобто інтегрована в світову та європейську професійну спільноту. Попри фінансові труднощі, Спілка постійно підтримує сталі зв’язки з європейськими колегами. Обмеження її діяльності через помсту окремих посадовців є ганьбою та загрожує якості української архітектури. Національна спілка архітекторів має історію з 1918 року. Вона була, є і буде, але втрата повноважень матиме довгострокові негативні наслідки саме для суспільства.
«ЯК ЗРОБИТИ ТАК, АБИ НЕ ВИЇХАЛИ ЗА КОРДОН ТІ, ХТО ЛИШИВСЯ В УКРАЇНІ…»
— Чи є стратегія подальших дій у Національної спілки архітекторів України у відповідь на поточну ситуацію, зокрема, чи планується використання, можливо, юридичних механізмів для оскарження рішень та відновлення повноцінного функціонування організації?
— Спілка продовжує здійснювати навчальні програми, на яких викладають в тому числі наші європейські колеги. Вона також виборює право на продовження атестації архітекторів у судах з Міністерством.
Архітектори — люди з системним мисленням. Ми не керуємося імпульсивними рішеннями, обґрунтовуємо їх аналітикою та досвідом. Саме тому вимагаємо від влади також обґрунтованих рішень, підтверджених дослідженнями, а не особистими бажаннями окремих людей. Ми прагнемо зважених дій, а не лобіювання, вивчення інтересів усіх стейкхолдерів галузі, балансу цих інтересів. Ми готові досліджувати питання, щоб переконатися у правильності ухвалених рішень.
Про оскарження та подальші дії
Тому НСАУ спільно з Архітектурною Палатою створили велике опитування, щоб дізнатись стан ринку архітектурних послуг, виклики та ризики для архітекторів у час війни.
Загалом за даними ЄДЕССБ в Україні налічується 4484 сертифікованих архітектори, що є критично мало для країни з 30-мільйонним населенням. Будемо сподіватися, що нас не менше наразі. 3417 архітекторів станом на 2023 рік — є членами Національної спілки архітекторів, що підтверджує її представницький статус.
Опитування, проведене Спілкою, зібрало 668 відповідей, тобто є репрезентативним. Архітектори, які брали участь в опитуванні, мають вищу освіту (96%), є людьми працездатного віку. Переважно це підприємці та власники малого бізнесу. 60% з них не змінили діяльність під час війни, 40% — змінили.
Тут хочеться акцентувати на тому, що всі переймаються, як нам повертати людей в Україну? А в мене інше питання: як нам зробити так, аби ті, хто не виїхав залишилися?
Що стосується архітекторів, згідно з опитуванням, 40% змінили свій рід діяльності внаслідок війни. Це свідчить про те, що ми втрачаємо кваліфікованих людей в професії.
Ну і до нашого наболілого питання — 40% архітекторів не можуть підтвердити свій стаж в ЄДЕССБ згідно з тією скандальною постановою Кабміну. Це створює ризик втрати ще більшої кількості людей в професії. У нас і так мало сертифікованих спеціалістів, а ми з цього ринку продовжуємо витісняти професійних людей. В Україні критично мало сертифікованих архітекторів, і цей ринок продовжує скорочуватись.
Анна Кирій ознайомила «Вечірній Київ» з результатами опитування
Результати говорять про те, що вторгнення вплинуло на 80% архітекторів. Серед причин вони називають: зменшення кількості чи втрата замовлень, служба в ЗСУ, евакуація та інші фактори. Тому наступні цифри кажуть самі за себе — понад 90% сертифікованих архітекторів вважають, що підтвердження стажу під час війни не потрібне. Чверть з опитаних — не змогли підтвердити стаж в ЄДЕССБ за новою постановою через: помилки системи, неможливість завантаження проєктів, відсутність функціоналу для містобудівельників та службу в ЗСУ.
92% опитаних архітекторів зазначили, що потребують представництва своїх прав в комунікації з державою, 81% — готові підтримувати діяльність НСАУ громадською роботою та іншим ресурсом і 77% — готові вступити до лав єдиної саморегулівної організації.
— Пані Анно, підсумовуючи вищесказане, які ключові висновки ви сподіваєтеся донести до громадськості та органів влади, презентуючи це опитування?
— Я мрію про екологічну комунікацію та співпрацю з профільним комітетом ВР, з нашим Міністерством. Бо воювати ми теж вміємо, і вміємо перемагати, як показав досвід з 5655. Але навіщо воювати, якщо набагато ефективніше об’єднувати ресурси для спільної мети?
Наразі ми опрацьовуємо результати опитування й будемо їх презентувати. Я сподіваюсь, що представники державної влади нас почують і усвідомлять помилки своєї політики в галузі архітектури.
На мою думку, об’єднання Міністерства інфраструктури, регіональної політики та будівництва було дуже неефективним через різнорідність сфер. Відсутність фахівців-практиків у міністерстві ще більше ускладнює ухвалення збалансованих рішень.
Наразі, робоча група профільного комітету Верховної Ради, під керівництвом нардепа-архітектора Ганни Бондар, розробляє Містобудівний кодекс. Цей процес дуже інклюзивний, має широке обговорення з професійними спільнотами, включаючи Спілку архітекторів. Загалом в робочій групі є 98 представників професійних інституцій.
Мета Кодексу — тримати в фокусі передусім права мешканця міст і громад. Нова реформа містобудування має бути спрямована на людину, українця, для якого ми всі працюємо. Це співпадає зі стратегічною метою Архітектурної палати НСАУ — захист прав суспільства на безпечний, якісний та комфортний простір наших міст через сприяння реалізації соціальної ролі архітектора та захисту його прав.
Тому важливою складовою є підтримка Міністерства як для успішної реалізації цієї реформи, так і для нашої організації. Тож в мене є надія, що профільне Міністерство скористається результатами дослідження, змінить свою політику в сфері архітектури загалом та сертифікації архітекторів зокрема і почне нарешті довіряти професійній спільноті.
Також читайте на «Вечірньому Києві»: головний архітектор Києва детально розповів про проєкт будівництва паркінгу-укриття біля Пейзажної алеї.
Сніжана БОЖОК, фото Бориса КОРПУСЕНКА «Вечірній Київ»
