Кратери такого типу з’являються тільки після колосальних вивержень або при обваленні магматичних камер.
Цей «череп» є унікальним геологічним утворенням / фото — NASA Earth Observatory
У пустелі Сахара знаходиться незвичайне біле геологічне утворення, схоже на величезний череп. Ця структура називається Trou au Natron, пише ECONews.
Зазначається, що схожість Trou au Natron із черепом, якщо дивитися на цю структуру з висоти, вперше помітили в лютому 2023 року. Тоді астронавт зробив знімок за допомогою камери Nikon D5.
У виданні розповіли, що секрет полягає в унікальному візуальному поєднанні. Наприклад, «очниці» та «ніс» насправді є вулканічними шлаковими конусами, що утворилися внаслідок стародавніх вивержень. Примарно-білий колір «рота» та «щік» зумовлений кіркою солей, які називаються натроном.
Відео дня
У виданні поділилися, що кратери такого типу з’являються тільки після колосальних вивержень або під час обвалення магматичних камер. У випадку з Trou au Natron йдеться про величезну яму завглибшки близько 1000 метрів і завширшки до 8 км.
Читайте також:
Поруч з Дюком: у середмісті Одеси археологи знайшли цікаві артефакти (фото)
Розміром з двоповерховий автобус та вагою в 7 тонн: що відомо про океанського гіганта
Археолог знайшов давнє християнське поселення завдяки «загадковій карті»
Вчені знають, що цей вулкан давно згас. Проте досі невідомо, коли саме він вивергався востаннє, додали у виданні.
Геологічні аналізи показують, що близько 14 000 років тому ця кальдера була заповнена глибоким льодовиковим озером, зазначили у виданні. Trou au Natron, який у наші дні здається безплідним, у давнину був живою екосистемою.
Земля «пожирає сама себе» — що кажуть учені
Раніше вчені розкрили маловідомий тектонічний процес, що відбувається під Центрально-Анатолійським плато в Туреччині, де частина земної кори «стікає» вглиб надр планети. Це рідкісне явище називають «літосферним капанням».
Учені поділилися, що Центрально-Анатолійське плато поступово піднімалося протягом мільйонів років, набравши близько одного кілометра висоти за 10 мільйонів років. На відміну від решти регіону, басейн Конья просідає зі швидкістю близько 20 міліметрів на рік.
