Ханський палац у Бахчисараї. Фото з відкритих джерел
Дванадцять років тому, 26 лютого 2014 року, тисячі проукраїнськи налаштованих жителів півострова вийшли до Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Сьогодні у Києві проходить форум «КРИМ: дім, за який ми боремось», присвячений Дню спротиву окупації Криму.
Сьогодні Україна відзначає День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Указом Президента України від 26 лютого 2020 року № 58 встановлено День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, який відзначається щороку 26 лютого.
Ця дата символізує незламність українців, які продовжують боротьбу вже дванадцятий рік за звільнення Криму.
Саме з окупації Криму у 2014 році розпочалася збройна агресія росії проти України. Цей день став символом мужності, єдності та сміливості жителів півострова.
26 лютого 2014 року біля будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим зібралися тисячі людей, які виступали за збереження територіальної цілісності України та проти організації позачергової сесії кримського парламенту, яку 25 лютого 2014 року хотіли скликати проросійські активісти. росія намагалася винести на сесію розгляд питання щодо проведення так званого «референдуму за незалежність Криму», проте завдяки багатотисячному мітингу громадян вдалося не допустити позачергового засідання парламенту.
Вже наступного дня рф перейшла до відкритої силової фази захоплення півострова. Озброєні військові без розпізнавальних знаків захопили адміністративні будівлі, почали блокувати українські військові частини та стратегічні об’єкти. Так розпочалася тимчасова окупація Криму, яка триває вже 12 років.
За цей час Крим став територією системних порушень прав людини, політичних переслідувань, утисків кримських татар та проукраїнських активістів, мілітаризації та русифікації. Попри це, спротив триває — у різних формах, часто непомітних, але щоденних і сміливих.
26 лютого — це нагадування, що Крим був і залишається частиною України. Боротьба за його деокупацію триває, а повернення півострова є питанням справедливості, безпеки та відновлення міжнародного права.
Люди вийшли за покликом серця, аби фізично заблокувати порушення, що відбувалися в будівлі. Ця подія і стала відправною точкою спротиву, який ми згадуємо нині і який не зупинявся ні на день.
Про це йдеться у Зверненні керівника Офісу Президента, генерал-лейтенанта Кирила Буданова до Дня спротиву окупації Криму.
У Зверненні Кирило Буданов зазначив, що щонайменше 284 людини в окупованому Криму зазнали судових переслідувань із політичних мотивів та за спротив окупації. 159 із них — кримські татари. Чверть усіх справ у Росії про так звану дискредитацію армії припадає на Крим — 1 684 матеріали з 2022 року. Сумарно майже 50 мільйонів рублів штрафів за вигук «Слава Україні!», за синьо-жовтий прапор у телефоні, за вподобайки на українських інтернет-ресурсах.
За роки окупації щонайменше 55 000 кримчан незаконно призвали на строкову службу в армію держави-агресора, і в жодному з 648 судових рішень у справах про ухилення від такого призову немає посилань на IV Женевську конвенцію.
«Частка дітей, які навчаються у школах Криму українською мовою, скоротилася фактично до нуля. Це свідоме знищення ідентичності. Із 2 220 релігійних організацій, що діяли до окупації, залишилося 912. Офіційна умова їх реєстрації тепер — відсутність слова „Україна“ в назві. А це означає, що Православна церква України в Криму втратила своє представництво, яке раніше налічувало 49 парафій», — зазначив Буданов в Зверненні.
Він підкреслив, що Чорне море стало зоною системних порушень міжнародного морського права, пограбування українського зерна, обходу санкцій, екологічних катастроф — і полігоном для відпрацювання моделей, які сьогодні уважно вивчають інші авторитарні режими.
«Питання Криму не може бути одним з елементів будь-якого мирного врегулювання. Воно є його необхідною умовою. Мир без відновлення суверенітету України над Кримом — це не мир. Але й деокупація — це не лише повернення території. Це повернення права конкретних людей навчатися рідною мовою, молитися у власному храмі, не боятися проукраїнської позиції у власному гаджеті.
Сьогодні тут зібралися люди, які не дозволяють Криму зникнути з порядку денного. Правозахисники, журналісти, дипломати, переміщені кримчани. Ваша робота — це не гуманітарна діяльність, це інвестиція в деокупацію. Окупація контролює землю. Спротив поширює правду. Крим — це Україна», — наголосив керівник Офісу Президента.
Читайте також: «За реальними подіями: у Києві презентували першу у світі манґу про спротив окупації Криму».
Катерина НОВОСВІТНЯ
