Станція метро «Святошин» доступна для людей з інвалідністю. Фото: Олексій Самсонов
У Києві відбулась презентація та дискусія за участі громадських організацій та представників транспортного департаменту, присвячена безбар’єрності, під час зустрічі обговорювали поточний стан та плани перетворення столиці на доступне місто для всіх верств населення.
На другому Проєктному семінарі, який відбувся у КМДА, відзначили, що попри виклики війни, реконструкція та будівництво в Києві виконуються з урахуванням вимог доступності.
Проте місто, де проживає близько 3,5 мільйонів мешканців, все ж зіштовхується із численними проблемами у цьому напрямку.
Марина Хонда, заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень, наголосила на важливості розвитку безбар’єрності у транспортній сфері:
«Безбар’єрність у транспорті викликає найбільше питань, оскільки цією сферою користуються всі без виключення. Ми отримуємо багато як зауважень, так і конструктивних пропозицій. Наше головне завдання — не просто планувати впровадження безбар’єрності у кожній структурі, а організувати роботу так, щоб громада розуміла наші кроки».
За її словами, у 2023-2024 роках було зроблено чимало для розвитку безбар’єрності в Києві, але обсяг необхідних робіт та інвестицій залишається значним.
«Маю велике прохання до представників департаменту транспорту: коли ми говоримо про безбар’єрність, маємо враховувати всі аспекти — від переходів та світлофорних об’єктів до забезпечення доступу до громадського транспорту від соціальних установ, лікарень та інших важливих об’єктів», — звернулася вона до присутніх.
Протягом тригодинної дискусії керівники підрозділів Департаменту транспорту представили конкретні проєкти з адресами та фотографіями вже збудованих об’єктів. Важливо, що люди з інвалідністю, які найчастіше стикаються з бар’єрами, змогли напряму висловити свої проблеми відповідальним працівникам.
Марина Хонда, заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень, зосередила увагу на тому, що належить зробити, аби Київ став безбар’єрним містом.
В центрі уваги всього, що робиться у столиці є людина. Саме така точка відліку всіх послуг, що надаються жителям столиці. Тому у якості консультантів та оцінювачів зробленого на семінарі в КМДА виступили й ті, кому щодня доводиться долати виклики, навіть, щоб просто потрапити на роботу, лікарню, магазин чи в державну установу.
Наприклад, учасниця заходу, Уляна Пчолкіна, громадська діячка, голова правління у «Ліга сильних», яка є консультанткою в Superhumans center, наголосила, що безбар’єрність — це перш за все про гідність і розповіла про те, як її доводиться відстоювати щодня.
Уляна Пчолкіна, громадська діячка, голова правління у «Ліга сильних», яка є консультанткою в Superhumans center, закликала до широкого створення безбар’єрних маршрутів у столиці.
Вона поділилась враженнями про ранкові перепони, які їй, як людині, що користується кріслом колісним, довелось долати, аби потрапити до сесійної зали КМДА, аби взяти участь у семінарі.
Уляна Пчолкіна детально пояснила, які недоліки є у паркуванні для людей з інвалідністю, як складно користуватись непідготовленими для таких громадян ліфтами, а також звернула увагу на поведінку водіїв громадського транспорту.
Вони мають допомагати людям у кріслах колісних потрапити у тролейбус чи автобус, це — їх службовий обов’язок, а не «добрий вчинок».
Уляна зазначила, що з фронту повертатимуться ветерани і їх буде все більше, то ж варто робити так, аби українські міста, насамперед столиця, мали багато безбар’єрних маршрутів.
Під час Проєктного семінару щодо безбар’єрності у транспортній інфраструктурі столиці.
Роман Лелюк, заступник директора Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, представив моніторинг транспортної безбар’єрності, проведений департаментом.
Він переконаний, що відкритий діалог із громадськістю дає можливість покращити місто.
«На цей семінар подискутувати з громадськістю прийшли всі перші керівники комунальних підприємств транспортної інфраструктури міста. Що є показником відношення нашої транспортної команди до питань безбар’єрності», — зауважив Роман Лелюк.
Наразі в місті облаштовано 1263 наземні пішохідні переходи із заниженим бортовим каменем та 113 острівців безпеки.
Роман Лелюк, заступник директора Департаменту транспортної інфраструктури КМДА розповів про все, що зроблено та планується зробити у транспортній галузі столиці в плані безбар’єрності.
«Чи багато це? Звісно, ще є куди рухатися. У нас близько 7 тисяч переходів, тому департамент продовжує роботу в цьому напрямку», — зазначив Роман Лелюк.
Роман Лелюк також зазначив, що всі 52 станції метро обладнані звуковими орієнтирами, а для пасажирів з інвалідністю організовується супровід по території метрополітену. Повністю пристосовані для потреб людей з інвалідністю 12 станцій метро.
«На 10 станціях встановлено 38 ліфтів, а на 9 станціях — 16 пандусів. На сходах 8 станцій встановлено 17 спеціальних підйомників», — розповів Роман Лелюк.
Автобуси та тролейбуси сьогодні на 100% низькопідлогові та мають пандуси для маломобільних груп населення.
Водночас він підкреслив, що попереду ще багато завдань.
Він також повідомив, що у Києві майже триста світлофорних об’єктів обладнані пристроями звукового супроводу, а 150 об’єктів мають викличні пристрої.
Тетяна Ломакіна, Радниця-Уповноважена з питань безбар’єрності Президента України закликала до тісного спілкування між владою, надавачами послуг та громадськістю з питань безбар’єрності
Радниця-Уповноважена з питань безбар’єрності Президента України Тетяна Ломакіна зробила акцент на тому, що міста мають бути зручним для тих, хто повертається з фронту.
«Представникам міських структур треба спілкуватись з тими, для кого робиться безбар’єрність. Якщо ми розуміємо для кого — у нас все вийде. Треба подивитись на людину та її користувацький маршрут. Неможливо тому, хто у кріслі колісному спуститись у підземний перехід, а ставити там ліфти — дорого. Зробімо місто зручним для людей — треба робити безбар’єрні наземні переходи», — акцентувала Ломакіна.
Вона навела приклад Парижу, де в час підготовки до Паралімпійських ігор-2024 тисячу чотириста перехресть перебудували, щоб вони відповідали вимогам безбар’єрності.
Розвиток інклюзивної, доступної та безпечної міської інфраструктури, яка відповідає потребам різних мешканців і мешканок столиці — нині на першому місці серед вимог під час реконструкцій та капітальних ремонтів об’єктів вулично-дорожньої мережі, а також поточних ремонтів.
Олександр Федоренко, генеральний директор комунальної корпорації «Київавтодор» розповів про впровадження безбар’єрності під час ремонтів вулично-дорожньої мережі.
Керівник КП «Київпастранс» розповів, що 20 безбар’єрних підходів до соціально важливих об’єктів столиці запланували виконати цьогоріч. Вісім з них вже готові повністю, а інші — у процесі роботи.
«Важливим напрямом лишається і влаштування інклюзивних перехресть. Такі локації з’являться на перехрестях вулиць Старобориспільської та Миколи Хвильового, проспекту Валерія Лобановського з вулицями Володимира Брожка та Деміївської, вулиць Вадима Гетьмана та Олекси Тихого. Зокрема, там заплановані наземні переходи, що дублюватимуть надземні або підземні», — сказав Олександр Федоренко, генеральний директор комунальної корпорації «Київавтодор».
У планах на 2025 рік «Київавтодор» поставив перед собою завдання перевищити цьогорічні показники заходів із безбар’єрності. Адже доступність громадського простору є одним з ключових факторів сучасного розвитку столиці.
Робиться багато, але ще більше — попереду, зазначив Олександр Міщенко, директор комунального підприємства «Центр організації дорожнього руху» (ЦОДР).
Олександр Міщенко, директор комунального підприємства «Центр організації дорожнього руху» (ЦОДР) розповів про створення рівного доступу до об’єктів дорожньо-транспортної інфраструктури.
Він повідомив, що цьогоріч у столиці відремонтували 32 світлофорні об’єкти з дотриманням принципів безбар’єрності.
Створення безбар’єрного середовища для містян і містянок — одне з пріоритетних завдань на найближчі роки. Тому фахівці ЦОДРу, розробляючи схеми організації дорожнього руху, враховують потреби всіх його учасників — пішоходів, велосипедистів, автомобілістів тощо.
«Окрім цього, для безпечного переходу дороги, зокрема для кращого орієнтування людей з порушеннями зору, на 40 перехрестях і пішохідних переходах встановлено пристрої звукового супроводу», — зазначив Олександр Міщенко.
Олександр Будько-Терен, ветеран російсько-української війни, автор проєкту «Відпад ніг, або All inklusiv» розповів на Проєктному семінарі про особливості бар’єрності у столиці.
Ветеран російсько-української війни, автор проєкту у «Відпад ніг, або All inklusiv» Олександр Будько-Терен, розповів, чому він вважає, що столиця, як і більшість українських міст лишається ще бар’єрним містом, на конкретних прикладах.
І йдеться не лише про великі капіталовкладення, а й про людський фактор.
Він звернувся до власників маршруток, щоб ті проводили роботу з водіями, яких часто дратують літні бабусі й ветерани з посвідченнями.
Також Олександр Будько-Терен порадив владі зробити так, аби люди з інвалідністю, які приїздять до Києва на лікування чи реабілітацію, мали змогу їздити транспортом міста безплатно.
Михайло Новосецький, заступник керівника ЦП УТОС подякував за постійні контакти та співпрацю Київському метрополітену.
Виконувач обов’язків начальника КП «Київський метрополітен» Віктор Вигівський розповів про заходи щодо безбар’єрності у метро.
У транспортній галузі є підрозділи, де постійний діалог з громадськістю дав хороші результати в створенні доступності.
Під час семінару Михайло Новосецький, заступник керівника ЦП УТОС подякував керівництву столичного метрополітену та департаменту за облаштування станцій метро для людей з інвалідністю. Він зазначив, що важливим є супровід, який надають таким містянам. Адже це вберігає їх від нещасних випадків, дає відчуття безпеки та комфорту.
Марина Хонда зазначила, що зустріч пройшла дуже продуктивно, але подібні обговорення ще будуть необхідні:
«Робота надважлива і просувається поступово, хоч і не так швидко, як нам би хотілося. Я рада, що на зустрічі були як позитивні, так і критичні, конструктивні зауваження. Громадськість змогла донести свої думки до керівників транспортної сфери, і це дуже важливо. Ми визначили відповідальних за безбар’єрність у кожній структурі не лише для виконання формальних вимог, а для реальних змін. Сподіваюся, що наступна зустріч відбудеться найближчим часом, і Департамент транспорту зможе представити план дій та прораховані фінансові потреби для його реалізації».
Дискусія об’єднала представників КМДА експертів, громадськість і тих, для кого безбар’єрність — можливість повноцінно жити щодня. Україна прагне повернутись до європейського дому, відповідаючи його вимогам, щодо безбар’єрності — також.
Читайте також за темою:
«Представники КМДА пройдуть навчальний курс із безбар’єрності».
Експерти громадської спілки «Ліги сильних» долучаться до розробки комунікаційної стратегії, що супроводжуватиме реалізацію Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору саме в Києві.
«Київ запровадив нову соціальну послугу супроводу під час інклюзивного навчання, — Марина Хонда».
У матеріалі використані фото КМДА.
Ольга СКОТНІКОВА
