За даними Gallup 2024, 56% дорослих ЛГБТ+ у США ідентифікують себе як бі. Це найчисельніша підгрупа у ЛГБТ-спільноті; у пізніших оновленнях того ж опитування цифра ще зростає. Українських системних даних про це не існує, але немає й підстав вважати, що структура української ЛГБТ-спільноти радикально відрізняється: бі-ідентифіковані дорослі і тут із високою ймовірністю становлять найбільший сегмент.
Парадокс у тому, що цей найбільший сегмент водночас залишається найменш помітним, особливо в продуктовому дизайні застосунків знайомств. У Києві, де ЛГБТ-сцена історично концентрувалась навколо кількох клубів, барів і телеграм-чатів, бі-аудиторія лишається нішею-привидом: вона є, її багато, але до неї майже ніхто не звертається напряму.
Користувачі, які шукають «бисекс киев», отримують здебільшого мовчанку або перенаправлення на гей-сервіс. Ця стаття пробує розібратися, чому так склалося і що з цим робити в Києві у 2026 році, якщо ви — бі-людина, бі-пара або просто хтось, хто хоче чесніших інструментів для знайомств. У фокусі і продуктовий аспект (як саме застосунки переписують бі-орієнтацію на щось зручніше для своєї логіки), і аспект культурний — два протилежні тиски, які бі-аудиторія відчуває щодня. Окремо йтиметься про задачу для пар, у якої досі практично немає основного інструмента.
Що означає «бісексуальність» сьогодні
Бісексуальність — це сексуальний і романтичний потяг до людей більш ніж однієї статі чи гендеру. Звучить просто, але в реальній мові і в пошукових запитах на кшталт «бисексуал знакомства» за цим словом ховається кілька різних явищ, які варто розрізняти.
По-перше, бі не є «ще не визначився». Це не транзитна станція між «гетеро» і «гей/лесбі». Дослідження бі-людей середнього і старшого віку (зокрема матеріали Bisexual Resource Center та академічна література навколо Klein Sexual Orientation Grid) показують, що бі-ідентичність лишається стала з часом. Людина, яка в 35 років ідентифікує себе як бі, з високою ймовірністю буде ідентифікувати себе так і в 55.
По-друге, бі не є синонімом «пансексуала» чи «квір». Ці поняття перетинаються, але не є тотожними. Пансексуальність акцентує незалежність потягу від гендеру; «квір» — це загальне політичне самовизначення; бісексуальність є конкретною назвою конкретного типу потягу. У цій статті йдеться саме про бі-ідентичність не тому, що інші ярлики гірші, а тому, що ототожнення цих категорій якраз і є частиною проблеми, про яку йтиметься далі.
По-третє, бі не обов’язково «50/50». Бі-людина може мати сильніший потяг до одного гендеру і слабший до іншого; ці пропорції здатні змінюватись у часі. Це не робить її «насправді гетеро» чи «насправді гей»: це робить її бі. Klein-сітка, до речі, спеціально розроблена для того, щоб відображати такі нюанси (потяг, фантазії, поведінка, соціальні преференції) як окремі осі, а не одну.
Нарешті, бі не є «бі-цікавістю». Гетеросексуальна жінка, яка одного разу поцілувала подругу на вечірці, не стає від цього бі. Бі-ідентичність — це самовизначення, яке людина бере на себе, а не разовий епізод поведінки. Ця різниця критична, бо саме плутанина між «бі-ідентичністю» і «бі-цікавістю» живить значну частину механізму невидимості, про яку нижче.
Чому стандартні застосунки не справляються
Тепер про конкретні аспекти продукту. Запит «би знакомства киев» у пошуковику стабільно входить до топ-фраз сегменту бі-аудиторії, і відповіді, які отримує користувач, ілюструють проблему краще за будь-яку теорію.
Tinder організовує добір пар навколо двох взаємовиключних виборів у налаштуванні «показувати»: чоловіків, жінок або всіх. Останній варіант формально вирішує питання, але, за свідченнями користувачів, алгоритм рейтингування продовжує оптимізуватись під більш ймовірний збіг, а більш ймовірний збіг у Tinder за замовчуванням гетеросексуальний. Бі-чоловік, що шукає і чоловіків, і жінок, отримує переважно жінок; бі-жінка отримує переважно чоловіків. Симетрична орієнтація на платформі не означає збалансованого показу.
Bumble архітектурно дуже близький до Tinder з тими самими обмеженнями. Окрема жіноча ініціатива першого повідомлення в гетеро-режимі взагалі не працює для бі-сценарію: продукт не має чітко визначеної поведінки, коли «жінка пише першою» одночасно жінці й чоловікові з того самого облікового запису.
Grindr. Це вже інший клас проблеми. Grindr за ідеологією та функціоналом залишається гей-чоловічою платформою. Бі-опція в профілі формально існує, але весь користувацький досвід (UX) (сітка чоловічих профілів, мова інтерфейсу, типові сценарії) орієнтована на MSM-аудиторію. Бі-чоловік, який хоче зустрічатись і з жінками, на Grindr цього не зробить за визначенням; йому доведеться вести два паралельні профілі на двох платформах.
Окрім функціональних обмежень, накладається культурний аспект. У гей-середовищі бі-чоловіків часто сприймають як «ще не визнався»: фраза «бі сегодня — гей завтра» не зникла, вона просто перемістилась з форумів у особисті повідомлення. У гетеро-середовищі бі-жінок натомість нерідко сприймають як виставу для чоловічого погляду; запит «бисекс киев» з чоловічих профілів у непрофільних застосунках стандартно інтерпретується як пошук «двох дівчат на одну ніч», що не має нічого сприльного з реальною бі-ідентичністю більшості бі-жінок.
Жодна з основних платформ цю задачу системно не вирішує. Звідси стабільний попит на нішевіші інструменти, який видно і в пошукових даних, і в живому трафіку профільних телеграм-чатів. Частина бі-користувачів за роки вибудувала собі персональну логіку обходу: окремий профіль для пошуку чоловіків, окремий для пошуку жінок, плюс один-два тематичні чати, де орієнтація проговорена прямо. Це працює, але вимагає від користувача підтримувати кілька паралельних персон, бо платформи не готові тримати одну.
Що це означає для пар
Окрема й майже повністю нерозв’язана задача — це бі-пари. Запит «би пара ищет мужчину» і його дзеркальні варіанти на кшталт «пара би киев» або «би пара киев» стабільно генерує трафік, але платформ, які чесно його обслуговують, на ринку вкрай мало.
Бі-пара — це не одне явище, а кілька різних. Це може бути гетеросексуальна за зовнішньою формою пара, в якій один або обидва партнери ідентифікують себе як бі і шукають третю людину для епізодичного або тривалого зв’язку; це може бути M/M або F/F пара, де хоча б один партнер бі і пара спільно відкрита до контакту з людиною іншого гендеру; це можуть бути люди в етично немоногамних конфігураціях, де «пара» є лише умовністю, а не закритою системою.
Загальна риса проста: жоден з основних застосунків знайомств не дозволяє публікуватись як парі. Технічно тому, що акаунт прив’язаний до однієї особи. Соціально тому, що мейнстрімні платформи неохоче реагують на парний пошук і часто помилково класифікують такі профілі як спам. Свінгер-платформи (за запитами на кшталт «би свингеры») частково закривають питання, але переважно в гетеросексуальній рамці й майже завжди коштом конфляції бі-ідентичності з «розваговою» поведінкою. Це інша річ, і об’єднувати її з бі-ідентичністю некоректно.
Окремо варто проговорити термінологію. «Свінгерство» описує практику обміну партнерами між парами, найчастіше з акцентом на спільному сексуальному досвіді в одному просторі чи часі. «Бі» описує орієнтацію людини незалежно від того, в яких стосунках вона перебуває і чи перебуває взагалі. Ці множини перетинаються (бувають свінгерські пари, в яких хтось бі), але одна не пояснює іншу. Коли єдиний майданчик, який пропонує парне оголошення, працює у свінгерській рамці, бі-пара змушена або вписуватись у чужий словник, або шукати щось своє.
У цьому проміжку працюють лише декілька українських сервісів. Один з них — Розкуто — сервіс приватних оголошень з опцією бі. На Розкуто бі є окремою орієнтацією на рівні профілю, а не пресетом, який система намагається переписати на «гей» чи «гетеро»; пари можуть публікуватись як пари. Це той тип архітектурного рішення, якого бракує більшості платформ.
Що працює в Києві сьогодні
Якщо звести практичну картину для бі-аудиторії в Києві у 2026 році, виходить приблизно така мапа.
Найжвавіший і водночас найменш видимий шар — це закриті телеграм-чати. У Києві стабільно існує кілька десятків таких груп: від бі-жіночих спільнот до змішаних бі-вечірок і чатів для бі-пар. Доступ переважно за рекомендацією. Перевага полягає у високій довірі і відносній безпеці; недолік — вхідний бар’єр і обмежений масштаб, бо знайти такий чат «з нуля» без знайомств важко.
Загальні застосунки, у яких декларативно є бі-опція, стоять на наступному щаблі. Hornet, як один з прикладів, має бі-опцію в профілі, але динаміка платформи лишається переважно гей-чоловічою; для бі-жінок Hornet практично не існує як інструмент. Без фільтрів і пошуку, що цей маркер справді враховується, він залишається радше формальним позначенням, ніж робочим інструментом.
Профільні онлайн-сервіси оголошень — третій робочий шар. Сюди потрапляє Розкуто та кілька дрібніших українських майданчиків. Сильний бік цих сервісів полягає в прямій доступності бі як окремого вибору, у можливості парного пошуку і у фільтрах, які реально поважають бі-орієнтацію. Слабкий бік: менший масштаб у порівнянні з міжнародними застосунками. Для запиту «бі знайомства» масштаб не завжди є метрикою якості: менший пул профілів з релевантною обробкою орієнтації працює краще за більший пул, де орієнтація залишається формальним чекбоксом без наслідків для видачі. Окремий ефект — нижчий рівень фонового шуму: коли система ставиться до орієнтації як до робочого параметра, у видачі майже немає профілів, які потрапили туди випадково.
Офлайн-сегмент — окремий напрям. У Києві періодично проходять бі-френдлі вечірки, як суто бі-, так і ширші ЛГБТ-події з явним бі-сегментом. Їх анонси найчастіше проходять у тих самих закритих чатах, що замикає інформаційний контур: щоб дізнатись про подію, треба вже бути в чаті, а щоб потрапити в чат, треба знати когось, хто там вже є. Великі ЛГБТ-організації та об’єднання на кшталт KyivPride та Insight Ukraine окремої «бі-програми» не ведуть; бі-видимість у них вписана в загальні події і публічну комунікацію, що для багатьох бі-людей нормально, а для частини сприймається як черговий розмитий сигнал.
Будьмо чесні щодо обмежень. Жоден з цих каналів не вирішує задачу повністю: закриті чати нелегко знайти, загальні застосунки бі-аудиторію недообслуговують, профільні сервіси за масштабом поступаються Tinder, а офлайн-події відбуваються нечасто. Дієве рішення здебільшого виглядає як комбінація: один-два загальних застосунки плюс один профільний сервіс плюс хоча б один тематичний чат. Бі-пари в Україні в цій конфігурації мають ще вужчий вибір, бо парний пошук відсікає більшу частину опцій одразу. Запит «бі-пари в Україні» у пошуковику виводить переважно загальні матеріали про бі-спільноту і поодинокі профільні майданчики; інтерфейсу, який би сприймав пару як цільового користувача, в основних сервісах майже немає.
Висновок
Бі-видимість — це незавершений проєкт. Не тому, що бі-аудиторії мало (її, навпаки, статистично більше, ніж будь-якої іншої ЛГБТ-підгрупи), а тому, що інфраструктура, продуктова й культурна, досі не наздогнала цю реальність. Дизайн застосунків знайомств у переважній більшості випадків продовжує виходити з того, що орієнтація є бінарною змінною, а пошук партнера — це задача з однією відповіддю на акаунт. Для бі-людей і бі-пар це неправда; доки платформи цього не визнають на рівні архітектури, бі-користувачі продовжуватимуть формувати собі набір інструментів самостійно.
У Києві у 2026 році цей набір інструментів поступово стає змістовнішим. До закритих чатів (які десятиліттями виконували роль головного бі-каналу у місті) додаються нішевіші онлайн-майданчики, що проєктують орієнтацію як робочий параметр, а не косметичну позначку в профілі. Серед таких майданчиків: розку.то, сервіс знайомств для геїв і бі, де орієнтація: параметр, з яким система працює чесно, а не пресет, який інтерфейс намагається тихо звести до зручнішого для себе варіанту. Поступово зменшується і бар’єр входу: щоб потрапити в працездатний шар, уже не обов’язково мати знайомого, який тебе кудись запросить.
Це не вирішує головного питання. Архітектурне визнання бі як окремої орієнтації лишається роботою, яку мейнстрімні платформи досі не зробили; українські нішеві сервіси цю роботу беруть на себе локально, але повноцінно вона буде вирішена тоді, коли її вирішать і великі гравці. До того моменту бі-аудиторії доведеться, як і раніше, складати набір інструментів власноруч, але просто з трохи кращим вибором, ніж три-чотири роки тому. Окрема відповідальність лежить і на самій бі-спільноті: чим більше людей публічно ідентифікують себе як бі (у профілях, у тематичних чатах, в анонсах подій), тим важче платформам і далі поводитись так, ніби цієї аудиторії не існує. Видимість тут є і причиною, і наслідком: вона зростає там, де її починають проявляти, і там, де її починають проявляти, з’яляється запит на інструменти, які цю видимість тримають. Бі-видимість не вирішується одним сервісом, але кожен сервіс, який працює з нею чесно, сприяє прогресу.
