Боротьба за ідентичність: у столиці демонструють артефакти сучасної війни

Експонати збирали по деокупованим територіям. Фото авторки

Уцілілі предмети, що стали свідченням російської агресії, зібрали в київській галереї «Лавра».

Виставковий проєкт «Війна за ідентичність. Сила опірності культури» символічно відкрився у День гідності та свободи.

Відкриття виставки. Фото: Діана Маринич

«Цього дня ми вшановуємо патріотичний дух українців, які вийшли на Майдан у Києві та в інших регіонах. Заявили, що Україна прямує у своє майбутнє — демократичне, вільне, що базується на європейських цінностях, — зазначив директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло. — Майдан був першим переможним боєм. Продемонстрував потужну енергію взаємодопомоги, солідарності.

Сьогодні ми вирішили не просто згадати доленосну подію. Наша мета — створювати нові простори, які допомагають переосмислювати нашу сучасну історію, згадувати тяглість цієї боротьби.

Україна має багато фронтів, а тому числі й культурний. Ми намагаємося не лише його захищати, а й очищати від російської пропаганди та наслідків ракетних атак».

З початку повномасштабного вторгнення Національний музей Революції Гідності та Штаб порятунку спадщини підтримували культуру в умовах війни та фіксували воєнні злочини.

Основну частину виставки становлять матеріали, зібрані під час експедицій деокупованими територіями та тими, що постраждали від російських обстрілів. Вони свідчать про руйнування, але водночас про спротив українців.

Кураторка виставкового проєкту Ольга Сало.

«Це експонати з Чернігівщини, Сумщини, Житомирщини, Харківщини, Київщини, — розповідає заступниця директора Національного музею Революції Гідності та кураторка Ольга Сало. — Показуємо шкоду, яку завдає війна нашій спадщині та культурним надбанням. Важливо пам’ятати, що це війна за збереження ідентичності українців. Адже окупанти прагнуть знищити нашу державність, розказати нам, як ми маємо жити».

Експонати часів Революції Гідності.

Експонати часів Революції Гідності.

Експонати часів Революції Гідності.

На вході відвідувачів зустрічають витвори, створені ще під час Революції Гідності. Саме події Майдану порушили плани росії щодо підкорення українців та показали силу нашої нації, зокрема й на мистецькому фронті.

Перший куточок презентує творчість професійних та непрофесійних художників на тему війни. Це був спосіб креативно відреагувати на те, що діється, і підтримати тих, хто так само співпереживає.

Воєнні події українці творчо переосмислювали.

Воєнні події українці творчо переосмислювали.

Воєнні події українці творчо переосмислювали.

Плакат Антона Логова нагадує про трагедію у Бучі.

Картинки та жартівливі меми стали популярними в соцмережах. Допомагали трансформувати та перетравлювати всю ту інформацію, що надходила.

«Серед них вирізняється плакат Антона Логова, присвячений трагедії у Бучі, — звертає увагу Ольга Сало. — Ці події стали свідченням для українців і світу, що ця війна ведеться не за територію чи вплив у світі. А щоб знищити українців. Саме тоді почали вживати слово геноцид».

В експозиції показують шафу з півником.

Навпроти вперше можна побачити славнозвісну шафку з керамічним півником, що вціліла після авіадару по будинку в Бородянці. Такою, як її побачила фотокореспондентка Єлизавета Сервантинська, — і ця світлина облетіла весь світ.

Найпопулярнішою короткою розмовою тоді була: «Ти як? — Тримаюся…». І шафка стала втіленням цього діалогу.

«Також це гарний приклад музеєфікації, — зазначила кураторка виставки. — Співробітники ДСНС дали машину, що дало змогу піднятися на розбомблену багатоповерхівку, де збереглася одна стіна і ця шафка. Весь процес демонтажу знімався дроном. Є фотограмметрія цієї шафки. Важливо було зберегти всі деталі, навіть як стояли тарілки. І все це тут відтворено».

Інсталяція Антона Логова.

Домінантою простору є інсталяція Антона Логова, присвячена розбомбленому музею Сковороди. Вона створена з речей, які збирали на деокупованих територіях.

Поруч — блок експозиції, присвячений окупації. Це шкільна дошка та меблі з гімназії у Гостомелі. У цій школі певний час базувалися російські війська. На дошці та столі вони залишили свої написи. А парта знакова, бо прошита осколками. Клас був повністю зруйнований.

Росіяни залишили свої написи.

Дошка та меблі зі зруйнованої школи, де перебували окупанти.

Згори — напис про комендантський час, що був розміщений на в’їзді в Ізюм. Поруч стояв блокпост. Біля нього — речі, які уціліли у розтрощених будинках Мощуна.

Пічка з чайником, якою користувалися у Бучі.

Поруч — пічка та чайник, що відтворюють елементи побутового життя в окупованій Бучі. Люди, які залишились в місті, не мали ані тепла, ані води. Щоб випити хоча б гарячого чаю, потрібно було вийти на вулицю і розтопити таку піч. Біля них мешканці збиралися, дізнавалися новини, обговорювали, як у кого справи.

Ці експонати показують, в яких умовах опинилися люди в окупації. І нагадують про геноцид українців, який системно проводиться на всіх окупованих територіях.

Наступна частина розповідає про нищення культурної спадщини українців.

Скульптура Шевченка, що потрапила у Книгу рекордів України.

За кожною пам’яткою стоїть копітка робота багатьох людей. Її уособлює дерев’яна скульптура Шевченка з музею Майдану. Автор Володимир Заєць почав його витісувати, залучаючи сусідів, потім учнів та студентів ще у 2011 році. Найбільше «рук» до нього доклали під час Революції Гідності у 2014 році, коли відзначали 200-річчя Тараса Шевченка. Володимир привіз скульптуру у Київ на Майдан. Тоді до виточування долучилися 9 тисяч людей з 50 країн світу.

Цитати з інсталяції

Цитати з інсталяції

Поруч — інсталяція зі світлин та написів. На них — цитати закордонних експертів, які симпатизують Україні. І наших ворогів, починаючи з путіна, який сказав, що Україна — це невід’ємна частина російської історії. А те, що не вкладається в імперське бачення росіян, мало бути знищено.

У «бульбашках» — уламки ворожих ракет, що знищили культурні заклади.

Від обстрілів постраждали музеї, церкви, бібліотеки.

Від обстрілів постраждали музеї, церкви, бібліотеки.

Світлини зруйнованих музеїв, церков, бібліотек зроблені в експедиціях. У деяких є бульбашки з уламками ракет, які в них влучили.

Уцілілі церковні предмети.

Уцілілі церковні предмети.

Окремий куточок — це предмети зі знищених церков. Наприклад, дзвони — єдине, що залишилося від згорілої каплиці в Мощуні.

Останній блок розповідає про порятунок музейних експонатів. На початку березня найцінніші предмети було евакуйовано. Тут представлені речі, які передавали українським музеям європейські колеги. Різноманітні ящики, тканини та папір для загортання експонатів, вогнегасники.

Європейські колеги надали музеям необхідні матеріали для порятунку експонатів.

Європейські колеги надали музеям необхідні матеріали для порятунку експонатів.

Трапляються й трагічні історії. В музеї Чернігова, що перебував у блокаді, чекали електрогенератор. Його передали закордонні благодійники. На жаль, він не доїхав до місця призначення. Волонтери, які везли гуманітарну допомогу, були обстріляні росіянами. Троє загинули. А обгорілий корпус електрогенератора став музейним експонатом, що свідчить про готовність українців до самопожертви задля порятунку і співвітчизників, і культурних цінностей.

Обгорілий електрогенератор, що не доїхав до музею.

Огляд виставки завершується життєствердним експонатом. Обстріляний паркан місцеві мешканці Горенки, як і багатьох інших містечок, перетворили на артоб’єкт. Кожне влучання стало квіткою.

Обстріляні паркани перетворили на життєствердні артоб’єкти.

Обстріляні паркани перетворили на життєствердні артоб’єкти.

«Будь-яку загрозу можна перетворити в потенціал нашої сили та перемоги, — каже Ольга Сало. — Коли ми їздили в експедиції, багато спілкувались з людьми, що були в окупації, втратили свої домівки. Ніхто не плакав, всі були налаштовані оптимістично. Розуміючи, що тут перемогла Україна. А на згарищах навесні виросли квіти. Життя перемогло руйнацію».

Виставка триває у галереї «Лавра».

«Війна за ідентичність. Сила опірності культури»

Коли: до 22 грудня, графік роботи: вівторок — субота 11:00 — 18:00, неділя 12:00 — 17:00, понеділок — вихідний
Де: Київська міська галерея мистецтв «ЛАВРА», вул. Лаврська, 7-Б. Вхід з боку Лаврського провулку через білі ворота.
Вартість квитка: 100 гривень, пільговий для дітей, студентів та пенсіонерів за наявності підтверджуючих документів — 50 гривень. Квитки придбати онлайн або при вході в експозицію через QR-код.

На безкоштовний вхід мають право: діти дошкільного віку; вихованці дитячих будинків та інтернатів; інваліди І та ІІ групи, інваліди дитинства; учасники та ветерани Другої світової війни, учасники бойових дій; учасники АТО, операції об’єднаних сил (ООС); музейні працівники, члени ICOMOS та ICOM та ін.; учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (I категорія); супроводжуючі особи для організованої групи (більше 10 осіб) школярів або студентів.

День гідності та свободи: історія двох революцій у фото. «Вечірній Київ» пропонує пригадати, за що українці боролися під час двох Майданів.

Марія КАТАЄВА, фото авторки

Рейтинг
( Пока оценок нет )
PRO-KYIV.in.ua