Портрет Діани Попової біля Театру на Подолі. Фото: Борис Корпусенко
Діана Попова народилась у Львові, але практично все життя працювала у Києві і багато змінила у столиці на краще, з 2022-го року вона керувала Музеєм історії Києва і він став місцем яскравих подій і проєктів, про Діану Олегівну завжди казали, як про людину світла.
Біля Театру на Подолі сьогодні впродовж двох годин побувало, напевно, пів Києва. Всі люди йшли з оберемками весняних квітів і довго стояли на Андріївському узвозі, спілкуючись. Вони згадували Діану Олегівну Попову, яка пішла з життя 12 квітня, у 47 років.
У спілкуванні зі ЗМІ про неї розповідали історії співпраці, дружби і всі ці історії мали одне спільне слово: «світла».
Портрет Діани Попової стояв біля входу у театр, вона усміхалась кожному. Люди вдивлялись у знайоме обличчя під дрібним нескінченним квітневим дощем.
У театрі у залі — біла труна, а на екрані — змінювались світлини усміхненої, повної життя Діани Олегівни.
Фото Діани Олегівни Попової були увесь час прощання на великому екрані у залі театру.
Прощання з Діаною Поповою у Театрі на Подолі.
Прощання тривало під пісні у виконанні Селін Діон.
Одним з перших прийшов до театру попрощатись з Діаною Поповою Київський міський голова Віталій Кличко. Разом вони пропрацювали понад 10 років. В день, коли стало відомо, що Попова пішла з життя, мер столиці написав про неї, як про справжнього бійця, що «вона гідно приймала виклики цих важких часів».
Віталій Кличко, Київський міський голова, під час прощання з Діаною Поповою.
Такою Діану Попову пам’ятають друзі, кияни, колеги.
Віталій Кличко, Київський міський голова, під час прощання з Діаною Поповою.
«Вона завжди працювала і все робила виключно для когось і ніколи нічого не робила для себе. Це її тримало на цьому світі», — розповів «Вечірньому Києву» Олексій Лушніков, разом з Діаною Поповою він прожив 14 щасливих років.
Олексій був і у найскладніші дні хвороби поруч з коханою. У день прощання до нього підходили знайомі дружини, обіймали і плакали, а він мужньо тримався.
Олексій Лушніков, чоловік Діани Попової, розповів, як вона мужньо боролась із хворобою
«Ми прожили з четвертою стадією раку у два з половиною раза довше, ніж люди живуть саме з цією хворобою. У світі немає таких кейсів, немає такої людини, яка б прожила стільки. Наш хіміотерапевт питала дозволу десь на форумі у Кембріджі виставляти наш кейс, як унікальний у світі. Діані було що робити — був музей. Була обіцянка мені — боротися. Якби цієї обіцянки не було, вона б ніколи нічого не зробила для себе. Вона могла б замкнутися і… Але, якщо є для кого жити … Їй дано було більше, ніж комусь іншому з такою хворобою. Але, кінець кінців, мабуть, коли вже Всесвіт сказав: „Досить“, — він почав „вимикати“, вже нічого не працювало фізично», — поділився чоловік спогадом про кохану Діану.
Рідні і близькі біля труни з тілом Діани Попової.
Він розповів, що навіть поспілкувавшись з людиною один-два рази, Діана Попова зав’язувала дружбу.
«Приходиш у лікарню, в лікарні головний лікар — це її друг. Куди не приходили — ніде нікого просити не треба було. Вона створила величезну спільноту, збудувала… Вона навіть не розуміла, що її будує. Це таке світло було!» — згадав Олексій Лушніков.
Ті, хто працював з Діаною Поповою у КМДА, зізнались, що часто називали її «принцесою Діаною».
Ірина Геращенко, народна депутатка України (фракція «ЄС»), прийшла попрощатись із подругою, Діаною Поповою.
«За життя ми формуємо уяву і думку про себе. І от „світла“ — це те, що говорять про неї. „Принцеса Діана“ — так це та світлість, яку вона несла з собою. Це її образ. Вона була максималісткою. Вона — максималіст-позитивіст. Навіть боротьба з хворобою, яка тривала три роки, це був виклик, який вона подолала. Вона була гідною в усьому. Як філософ, як дружина, як чиновник — вона увійшла в пам’ять позитивною. І це не просто слова у день прощання». — розповів заступник голови КМДА Валентин Мондриївський, депутат «Київради» (фракція «УДАР»).
Діана Попова встигла втілити фантастичні проєкти у Музеї історії Києва.
Дмитро Рубан, перший заступник директора Департаменту суспільних комунікацій КМДА.
Діана була енергійною і теплою. Вона свою енергію і світло дарувала всім, хто з нею спілкувався.
«Вона була людиною, для якої не було неможливого. Вона була надзвичайно сильною. Ми навіть жартували, що якщо хтось говорив, що це зробити неможливо. то для Діани це було питанням — що це її справа. Доводити, що неможливе — можливе, об’єднувати навколо себе людей, бо їй це вдавалось — це були її якості. Велика втрата для Києва, для рідних», — розповіла Вікторія Муха, депутатка Київради (фракція «УДАР»), голова постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій.
Вікторія Муха, депутатка Київради (фракція «УДАР»), голова постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій.
Вікторія Муха згадала про складні і дуже цікаві проєкти, які фактично до останнього дня Діана втілювала:
«Вона вдихнула нове життя у Музей історії Києва. Фантастична кількість проєктів відбулась завдяки їй. Вона могла б зробити ще більше».
Олексій Лушніков, чоловік Діани попової та Юрій Камельков, її друг й партнер по створенню Музею авангарду.
Попрощатись з другом прийшов і Юрій Камельков, голова ГО «Музей авангарду», лікар за освітою, згадав про потужний проєкт, який разом з Діаною Олегівною вони змогли втілити у фантастично короткі терміни.
«У мене з нею спільний проєкт „Музей авангарду“ ми вирішили, що ми його зробимо, хоч нам прогнозували, що на це треба 10 років, але нам вдалось цей шлях пройти за 10 місяців. Для неї це була головна мрія життя. Вона розуміла, яке місце українського авангарду у світовому мистецтві та яка цінність нашого авангарду. Її величезний досвід, як людини, що багато встигла зробити у цьому житті дуже важливий. Вона була надійним другом і партнером. Я до останнього дня опікувався її здоров’ям, як лікар за освітою. вона відноситься до тієї категорії людей, який в житті зустрічаєш один раз. Дуже тяжка втрата», — розповів Юрій Камельков.
Анатолій Солов’яненко, головний режисер Національної опери України.
Діані Поповій було 47 років.
Марина Соловйова, директорка департаменту охорони культурної спадщини КМДА.
Він відзначив, що вона повністю змінила Музей історії Києва, а її відданість роботі подарувала їй кілька років життя, — переконаний Камельков.
Юридично музей авангарду вже створений, тож Юрій Камельков тепер хоче довести справу до відкриття музею фізично.
Чимало з відомих українців написали про Діану Попову у соцмережах.
З Діаною Поповою попрощались у театрі на Подолі.
Віктор Ющенко, Президент України (2005-2010):
«Пішла з життя світла, глибока й справжня людина, яку я мав честь знати особисто. Її доброта, щирість і тонке розуміння людей залишили глибокий слід у серцях усіх, хто мав честь бути поруч. Вона вміла чути серцем, знаходити слова підтримки у найважчі моменти й бути джерелом тепла та надії для багатьох».
Андрій Юраш, Надзвичайний та повноважний посол України у Ватикан, написав:
«Вона все робила для того, щоб довести, що світ може бути досконалішим і кращим, аніж ми про нього думаємо чи так про нього розповідають песимісти».
Квіти для Діани Олегівни Попової.
Дві години у Театрі на Подолі тривало прощання з Діаною Поповою.
Діана Попова робила ставку на освіту. Вона закінчила Київський Національний університет ім. Т. Г. Шевченка, Інститут ім. Т. Г. Шевченка. Т. Г. Шевченка, Інститут міжнародних відносин, спеціальність міжнародне право, і Національну академію управління (магістерка з фінансового менеджменту).
З жовтня 2014 року Попова очолювала Департамент культури Київської міської ради, де пропрацювала сім років. А з вересня 2022 року була директоркою Музею історії Києва.
Кияни попрощались із Діаною Поповою.
Відспівували Діану Олегівну Попову у Михайлівському Золотоверхому. Службу очолив митрополит Епіфаній, собор був переповнений тими, хто хотів попрощатись із жінкою, яка любила життя і людей.
«Вечірній Київ» писав про те, що пішла у засвіти яскрава зірка столичного театру Антоніна Бригінець.
Ольга СКОТНІКОВА, Борис КОРПУСЕНКО, Анна БІЛОУС
