
Трьох захисників міста вважали живими, але їх вбили росіяни у березні 2022-го. Фото ілюстративне: Борис Корпусенко
Майже чотири роки рідні та земляки думали, що молоді добровольці живі, але вони десь у полоні, експертиза ДНК довела, що Руслан Філіпенко, Артур Баранець та Олексій Ященко були вбиті у Гостомелі під час окупації Київщини.
Усі троє зовсім юних українців прийшли добровольцями у лютому 2022 року, в перші дні вторгнення.
Про них розповів екс-мер Ірпеня Олександр Маркушин.
Він виступив під час поховання Захисників і згадав, що ірпінці виходили на акції «Полон вбиває» з портретами хлопців, щоб посприяти їх звільненню з полону.
Але увесь цей час вони були поховані у Гостомелі.

Руслан народився на Донеччині, а потім закінчив Ірпінський ліцей №1.Руслан мав широке коло інтересів: захоплювався автомобілями та зброєю, грав із друзями в пейнтбол і мріяв стати поліцейським, як його мама. Після школи вступив до Національної академії внутрішніх справ України та згодом поєднував навчання зі службою в поліції. Його знали як доброзичливого, життєрадісного хлопця з хорошим почуттям гумору.
У лютому 2022 року Руслан одним із перших став на захист Ірпінської громади.
7 березня 2022 року його катували, вбили та спалили на території Гостомельського аеродрому.
Артур — виріс в Ірпені з 5 років, навчався у ліцеї №2, у 2019 році після закінчення навчання пішов працювати в поліцію. Спершу служив у полку особливого призначення Київської області, згодом — у Бучанському відділку поліції в групі швидкого реагування №4. Мав звання сержанта поліції.
А 24 лютого евакуював близько 30 людей у безпечне місце — і повернувся назад.
Олексій — наш ірпінський хлопець, тут народився, навчався у ліцеї №2, потім у Київському фаховому коледжі зв’язку. Відповідальний, добрий, друзі його обожнювали.
«Усі троє одразу кинулись рятувати людей: вивозили сім’ї під обстрілами, працювали на блокпостах, розвозили допомогу, робили те, на що багато чоловіків не змогли зважитися», — згадує страшні дні оборони Київщині Олександр Маркушин.
2 березня 2022 року добровольці зникли. Їхнє авто потрапило під обстріл російського танка між Ворзелем і Михайлівкою-Рубежівкою.
«Спершу ми думали, що просто втратився зв’язок. Потім з’явилися відео допитів — ці жахливі кадри, на яких двоє з трьох друзів були ще живі. Хлопці трималися, не зламалися, навіть перед обличчям ворога. Далі були виснажливі роки пошуків. Брехливі дзвінки з російських номерів: „Ваш син живий, він у полоні“», — повідомив подробиці Маркушин.
Усі ці три з половиною роки, рідні шукали будь-яку звістку з березня 2022 року.
Але ДНК-експертиза поставила крапку і відкрила найстрашнішу правду.
«Наші хлопці весь цей час були зовсім поруч — поховані разом із цивільними в Гостомелі як невідомі. Руслана, Артура й Олексія росіяни катували, вбили та спалили у Гостомельському аеропорту ще на початку березня 2022 року. Вони загинули за те, що були українцями й захищали своє місто», — розповів страшну правду Маркушин, який очолював місто у 2022-ому.
Руслану було 22. Артурові — 22. Олексію — 20.
Їх поховали в Ірпені 25 листопада цьогоріч.
Вічна памʼять Артуру Баранцю, Руслану Філіпенку, Олексію Ященку.
Читайте також:
«Київщина прощається з Героєм сапером, що виконував завдання на сході».
Ольга СКОТНІКОВА
