Під час прощання з Павлом Петриченком запалили файєри. Фото Олексій Самсонов
Молодший сержант 59 ОМБр імені Якова Гандзюка Павло Петриченко загинув 15 квітня від удару ворожого дрона біля Красногорівки, за день до свого 32 дня народження, до війни він був знаним захисником скривджених, здібним менеджером та добрим організатором у фонді Притули у перші дні вторгнення.
Переповнений Михайлівський собор, сотні людей з квітами у дворі монастиря. Так сьогодні ті, хто знав особисто Павла Петриченка та ті, хто підтримував його ініціативи та вважав громадським лідером, прийшли провести військового у останню путь.
Молоді і літні, знайомі і незнайомі люди прийшли, щоб провести в останню путь Павла Петриченка.
Батьки прийшли на прощання з Петриченком з малими дітьми.
У Михайлівському монастирі під час прощання з Павлом Петриченком.
«Він був просто другом усіх українців, він сам себе так називав. Мені здається, ще найкраще його характеризує. Я його знала, як і тисячі інших — з інтернету. Ця людина для мене довго була моральним орієнтиром. Я сприймаю його як лідера спільноти, хоч сам би він себе так не назвав. Він був голосом людей, які не могли за себе постояти, не були публічні. Остання його справа — петиція про заборону казино. Він бачив, як ці казино впливають на людей, що вони не можуть впоратись із залежністю», — розповіла киянка Марія Заліпа.
Дівчина принесла на прощання із Павлом Петриченком з величезний букет бордових троянд.
Під час відспівування Павла Петриченка у Михайлівському Золотоверхому.
Павло Петриченко був учасником Революції Гідності, брав участь у акціях на захист активіста Сергія Стерненка, а також одним з головних ініціаторів руху «Хто замовив Катю Гандзюк».
«Немає більшої любові за ту, коли хто душу свою положить за друзів своїх…»
Звістку про його загибель на фронті багато людей сприйняли, як дуже особисту втрату.
Вони стояли із заплаканими обличчями, з оберемками квітів у довгій черзі, щоб попрощатись із тим, кого поважали і кому довіряли.
Рідні і близькі під час прощання із Захисником.
У 2013-ому році саме Петриченко зібрав понад дві тисячі підписів із зверненням про заборону відкриття російськомовної школи на Лівому березі Дніпра, яку хотів відкрити Дмитро Табачник, тодішній міністр освіти. І тоді громадськість перемогла.
Відомо, що Павло Петриченко у березні цьогоріч ініціював петицію про обмеження онлайн казино. Він вголос заявив про шкоду, якої завдають борги через азартні ігри військових, коли у них виникає лудоманія.
Сергій Притула у Михайлівському соборі під час відспівування Павла Петриченка.
На прощання із захисником пройшли й люди, які знали його ще з юнацьких років.
Геннадій Сенцов, голова Дарницької ОДА (2014-2016) розповів, що 10 років тому Павло Петриченко був 22-річним активним членом Громадської Ради у Дарницькому районі. Він контролював, як держслужбовці виконують рішення, прийняті Радою.
Військові несли оберемки квітів від киян для Павла Петриченка.
«Громадські ради, відповідно до постанови Кабміну це виборний орган. По 35 осіб в них є представниками громадськості. Завжди у їх складі були хлопці, що мали активну позицію і були стрижнями цих Громадських рад. От Павло був якраз одним з тих, хто працював на громаду і контролював і мою роботу теж.
«Перша думка, яка у мене була, коли я дізнався про його загибель: „Не може бути…“. Він мало змінився зовні — він зовсім молодий військовий, який вже багато зробив», — розповів «Вечірньому Києву» Сенцов.
Біля входу до Михайлівського собору було чимало людей у військових строях.
Боєць з позивним «Дим», з шевроном підрозділу аеророзвідки «КРУК», знав Павла Петриченка від початку роботи у фонді Притули і далі — на фронті.
Він розповів, що навесні 2022-ого року, коли росіян вигнали з-під столиці та з області, Петриченко сказав, що тепер буде кориснішим на Донбасі і обрав підрозділ, який йому був до душі та мобілізувався.
«Чистий, сміливий і впевнений молодий українець. Не можу уявити собі, що його немає з нами… Він у віці моїх дітей, він з тих, хто мав би підіймати Україну», — поділився спогадами з «Вечірнім Києвом» «Дим».
Павло Петриченко вважав, що цивільні мають прийти у військо і навчитись тому, що вміють робити військові, адже в України немає кадрового загону у стоні тисяч.
Захисник у складі 59 окремої мотопіхотної бригади спочатку воював на Херсонщині, а потім їх направили на Донеччину.
Петриченко був талановитим аеророзвідником. Його товариш по співпраці у Благодійній організації «Фонд Сергія Притули» Костянтин Батозький, який є вихідцем з Донецька, розповів, що підказував Павлу деякі «маршрути» для дронів. Він згадує, як Павло дивувався, що у Донецьку досі лишились вулиці з назвами типу «26 бакінських комісарів», або «Героїв Челюскінців» чи інших діячів комуністичної пори.
Костянтин зазначив, що у Павла була вдача дуже талановитої людини — робити важливі і складні речі весело.
Сергій Притула та Сергій Стерненко під час прощання з Павлом Петриченком.
А ще Батозький розповів, що Павло готував акції «Хто замовив Катю Гандзюк».
У загиблого захисника була унікальна здібність — знайомити велику кількість людей між собою, а потім ці люди ставали друзями.
Вшанування пам’яті загиблого на фронті Павла Петриченка.
«Казав, що ми ж хочемо насправді дуже простої речі — щоб люди тут, нарешті, зажили гідно. Що люди мають право на гідність та щастя після всього цього. Що путін — це абсолютне зло. Не можна йому підкорятись, не можна з ним домовлятись», — розповідає Костянтин Батозський, нині політолог та очільник ГО «Розвиток Приазов’я».
Павло Петриченко був одним з лідерів молодого покоління українців.
У перші місяці війни Павло Петриченко налагодив роботу БО «Фонд Сергія Притули», оскільки його директорка була не в Києві, а люди хотіли підтримати тероборону та ЗСУ і військовим треба були автівки та знаряддя.
Сергій Притула був у Михайлівському Золотоверхому сьогодні. Він відмовився спілкуватись зі ЗМІ. Біля труни з тілом військового, Притула довго прощався з Петриченком.
Павло Петриченко загинув під час виконання бойового завдання 15 квітня 2024 року на Донбасі.
Нагороди Павла Петриченка.
Коли труну з тілом Павла Петриченка винесли з Михайлівського собору, всі, хто був у дворі монастиря — стали навколішки. Попереду несли нагороди військового, серед них був і «Залізний Хрест» від Валерія Залужного.
Відео церемонії прощання з молодшим сержантом 59 ОБР Павлом Петриченком.
За кілька хвилин на вулиці запалили файєри, в пам’ять про любов до футболу Павла Петриченка, його активну громадську позицію та підтримку, яку він надавав простим людям.
Під час прощання з Павлом Петриченком запалили файєри.
Молодь прощається з Павлом Петриченком.
Відомо, що останній спочинок Павло Петриченко знайшов на Аскольдовій могилі.
Військова варта під час прощання з Павлом Петриченком.
«Вечірній Київ» писав про те, що у столиці попрощались з письменником та видавцем Дмитром Капрановим.
Ольга СКОТНІКОВА, Олексій САМСОНОВ, «Вечірній Київ»
