Мистецтво пам’яті, коли речі говорять голосніше за слова. Фото: Іmagine Point /Facebook
Світлана Фесенко та Оксана Цюпа створюють образи-символи, у яких побутові речі, пошкоджені війною, перетворюються на артефакти пам’яті та віри в життя.
У малій залі галереї сучасного мистецтва Imagine Point відкрилася виставка «Це були гарні речі», яка стала глибоким художнім діалогом між графікою Світлани Фесенко та текстильною скульптурою й декоративними об’єктами Оксани Цюпи.
Цей унікальний проєкт майстерно відображає сучасний український досвід, де у виставковому просторі міцно сплелися скорбота, краса, життєствердження та світлий гумор.
Артпроєкт гармонійно поєднав творчість двох сучасних мисткинь. Фото: Іmagine Point /Facebook
Експозиція пропонує глибоке осмислення ролі речей як свідків, пам’яті та символів у контексті війни. Художниці спільно досліджують, як предмети втрачають свою побутову банальність, набуваючи сенсів Знаку, Символу та Пам’ятника, адже вони є свідками цивілізаційного злочину, переходять у площину постжиття і стають пам’яттю, яка формує розуміння майбутнього.
«Виставка «Це були гарні речі» Світлани Фесенко та Оксани Цюпи — це емоційний та інтелектуальний посібник із сучасної історії, де головними оповідачами виступають предмети.
Побачити цікаву виставку можна до 10 січня 2026 року. Фото: Іmagine Point /Facebook
Чому цей проєкт такий важливий? Тому що речі ніколи не втрачають пам’ять. На цій виставці ми спостерігаємо метаморфозу: речі, втративши свою побутову функцію, набувають сенсу Знаку, Символу і навіть Пам’ятника. Вони застигають у часі, стаючи герметичним сховищем минулого, але водночас вказують на поступ — передаючись далі як ознака тяглості та нерозривна пам’ять», — зауважують авторки.
Оксана Цюпа на відкритті виставки. Фото: Сергій Мазураш/Imagine Point Facebook
Світлана Фесенко, відома як майстриня графіки, ілюстраторка і журналістка, представляє роботи, що шокують своєю відвертістю: у її графічних аркушах маленькі, затишні побутові предмети — все, що колись становило тепло домашнього вогнища, — опиняються серед «водоспадів» бетонних уламків, символізуючи тотальне руйнування.
Водночас її мистецьке бачення виходить за межі смутку: архаїчний і трохи кумедний образ футболу нагадує про тисячі років людської історії, наголошуючи, що життя, попри все, триває і буде тривати, демонструючи тяглість існування і неминучість майбутнього.
Олексій Малих та Світлана Фесенко. Фото: Сергій Мазураш/Imagine Point Facebook
Оксана Цюпа, яка працює з різними видами текстилю, перетворює матеріал на глибоко особисті свідчення. Частиною експозиції стали її знамениті текстильні персонажі, відомі за проєктом «Поворот на Ірпінь» — це портрети реальних сусідів, з якими художниця пережила облогу Ірпеня та здійснювала складний перехід до Києва.
Фото: Іmagine Point /Facebook
Інсталяції будуються на взаємодії цих скульптур зі справжніми речами, які люди виносили зі зруйнованого Ірпеня у 2022 році, перетворюючи їх на промовисті свідчення. Поруч із закутаними фігурами, ми бачимо мікроісторії виживання, як-от її брошка синя пташка, схоплена в останній момент перед виходом із дому. Окрім знакових робіт, Цюпа дивує авторськими ялинковими виробами з вати та різдвяним вертепом — символом свята, яке неодмінно повернеться, даруючи людям надію та силу.
Таким чином, виставка «Це були гарні речі» перетворює речі зі свідків втрати на символи незламної пам’яті та віри у продовження.
Виставка «Це були гарні речі»
Коли: до 10 січня 2026 року, середа — субота, 12:00 — 19:00.
Де: Голосіївський проспект 86/1, вхід з двору.
Вхід вільний.
До теми: У Національному музеї декоративного мистецтва відкрили виставку картин, які дають сили жити.
Тетяна АСАДЧЕВА
