Під час проведення форуму. Фото надане організаторами заходу
Учасниці конгресу закликали перетворити досягнення жінок на системні державні стандарти та усунути бар’єри в політиці й війську.
Днями у Києві відбувся 10-й Український жіночий конгрес «Від винятків до нових стандартів». Учасниці обговорили, як повномасштабна війна змінила роль жінок у суспільстві та чому розширення їхніх можливостей досі не означає рівного доступу до керівних посад, фінансування й професійного розвитку.
Конгрес зібрав понад 45 українських та іноземних спікерів, які взяли участь у семи дискусійних платформах. Центральною темою стала зміна підходу до жіночого лідерства: досягнення окремих жінок мають перетворюватися на звичну практику, а можливість реалізуватися не повинна залежати від необхідності долати додаткові бар’єри.
«Ці нові стандарти — не нові вимоги до жінок. Це нові вимоги до держави, суспільства, політики й економіки. Вони мають нарешті відповідати новій реальності, яку жінки вже створили», — зазначила співзасновниця конгресу та віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк.
Форум зібрав учасниць та учасників, які працюють у різних сферах
ВІД ЕКОНОМІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ДО УЧАСТІ В УХВАЛЕННІ РІШЕНЬ
Однією зі сфер, де зміни помітні в цифрах, стало підприємництво. Перша леді України Олена Зеленська повідомила, що частка нових бізнесів, заснованих жінками, зросла з 44,8% десять років тому до майже 60%. Понад 34% усіх компаній також очолюють жінки.
Однак економічна активність не означає пропорційного представництва в политиці. За даними, озвученими під час конгресу, частка жінок в уряді зменшилася орієнтовно з 30% у 2019 році до 10%. Учасники також звернули увагу на відсутність жінок у складі РНБО, Ставки Верховного Головнокомандувача та переговорної групи.
СЛУЖБА У ВІЙСЬКУ: ПРОФЕСІЙНІ МОЖЛИВОСТІ ТА БАР’ЄРИ
Повномасштабна війна зробила внесок жінок в оборону країни особливо помітним. Водночас досвід військовослужбовиць показує, що професійне визнання не завжди приходить разом із виконанням обов’язків.
Оксана Твердохліб із 78-ї окремої десантно-штурмової бригади понад пів року домагалася можливості стати командиркою екіпажу бойової машини. Вона переконана, що ключовими для професійного розвитку мають бути результати роботи: «Коли ти даєш результат, показуєш свою роботу, неважливо, яка в тебе стать».
Зміни починаються ще на етапі підготовки майбутніх військових. У 2020 році, коли дівчата отримали можливість вступати до Київського військового ліцею імені Івана Богуна, на 20 місць подалися 90 кандидаток. Про набір оголосили лише за три дні до завершення приймання документів. Цей приклад навела ветеранка й офіцерка резерву Юлія Микитенко.
Учасники конгресу також наголосили на необхідності враховувати досвід жінок у війську, поліції, Національній гвардії, ДПСУ та рятувальних підрозділах під час ухвалення управлінських рішень.
ВЛАСНА СПРАВА ТА МОЖЛИВІСТЬ ПОЄДНУВАТИ РОБОТУ ІЗ СІМ’ЄЮ
У бізнесі жінки активно представлені серед підприємців, однак їхня частка зменшується зі зростанням масштабу компаній. За даними голови правління Райффайзен Банку Наталії Гуріної, понад 40% фізичних осіб-підприємців у портфелі банку — жінки. Серед клієнтів мікробізнесу їхня частка становить 28–29%, а середнього бізнесу — 12%.
Одним із напрямів підтримки є програма Ощадбанку «Жіноча справа», яка передбачає кредити до 5 мільйонів гривень, гранти й навчання для 2000 жінок-підприємиць.
Проте доступ до фінансування — лише частина проблеми. Можливість розвивати кар’єру залежить і від того, скільки часу людина може приділяти роботі. За даними координаторки ООН з гендерних питань в Україні Мирослави Мосіюк, у 2024 році жінки витрачали на догляд за дітьми 56 годин на тиждень (проти 49 годин до вторгнення). Наразі працюють лише 35% матерів дітей віком до шести років, порівняно з 94% батьків-чоловіків.
Народна депутатка Марія Іонова зазначила, що жінки витрачають додаткові 55 годин на тиждень на неоплачувану домашню та доглядову працю. Серед рішень вона назвала доступні послуги догляду, справедливу оплату праці та рівні можливості для розвитку.
Одним із державних інструментів підтримки стала програма «єЯсла», яка діє з 1 січня 2026 року. Вона передбачає виплати 8000 гривень на місяць (12 000 гривень для сімей із дитиною з інвалідністю) для батьків або законних представників, які повертаються до роботи після досягнення дитиною одного року. Кошти призначені для компенсації послуг догляду за дитиною.
РЕАБІЛІТАЦІЯ, СТОЛИЧНІ ІНІЦІАТИВИ ТА ЗАХИСТ ПРАВ
Під час конгресу порушили питання підтримки цивільних та військових. Зокрема, у Києві працює Центр стресостійкості, який надає психологічну допомогу медикам, соціальним працівникам, освітянам, енергетикам і працівникам метро. У столиці також розвивають мобільні кризові команди для підтримки ветеранів.
Паралельно розширює роботу Академія жіночого лідерства: якщо раніше вона об’єднувала представниць місцевого самоврядування, то під час війни залучила учасниць волонтерських і громадських організацій. Вони напрацьовують конкретні рішення для органів місцевої влади.
Керівниця медичного напряму «Азов Супровід» Ірина Гой розповіла про супровід військовослужбовців після поранень і полону — від лікування до реабілітації. Вона вважає, що такі практики необхідно інтегрувати в державну систему.
Окрему увагу приділили документуванню воєнних злочинів РФ. Правозахисниця та лауреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук отримала відзнаку імені Мері О’Хейген за захист прав людини: «Україна має виразне жіноче обличчя. Жінки мають підтримувати жінок незалежно від сфери, в якій ці жінки працюють».
На завершення конгресу презентували книгу «Ви|значні» — спільний проєкт Українського жіночого конгресу, ПриватБанку та The Ukrainians Media. До видання увійшли 22 листи відомих українок до наступного покоління жінок-лідерок.
Читайте також:
«Ми не чекаємо ідеальних моментів»: у Києві понад 500 жінок говорили про життя без паузи
Вероніка ДАНЕВИЧ
