На місці сучасного району колись розташовувалося село.
Дізнайтеся, чому Троєщина так називається, / фото УНІАН, Андрій Скакодуб
Троєщина — район, що став символом околиці Києва, який має багату історію і далеко не завжди був тим, чим ми знаємо його сьогодні.
Давайте разом розберемося, чому Троєщина так називається, і що ховається за цією, на перший погляд, незвичайною топонімікою.
Троєщина — історичне походження назви
Щоб зрозуміти, чому Троєщина так називається, варто звернутися до її коріння. На місці сучасного району колись розташовувалося село Троєщина, вперше згадане в літописах ще в XVIII столітті. Назва, на думку істориків, пов’язана з прізвищем землевласників або одним із давньоруських особистих імен — Троха або Трохим.
Відео дня
Саме село дало ім’я майбутньому масиву, який пізніше включили в адміністративну межу Києва.
Коли утворився район Троєщина
Активне будівництво почалося наприкінці 1970-х — початку 1980-х років, коли було вирішено створити великий житловий масив на лівому березі Дніпра. У цей же час почалася масова забудова багатоповерховими панельними будинками.
Читайте також:
Київський оазис біля Дніпра: як з’явився і чим цікавий Оболонський район столиці
Яка друга назва Києва: хто і чому його так назвав
Чому Шевченківський район — серце стародавнього Києва: факти, які вас здивують
Так, коли почали будувати Троєщину, вона сприймалася як перспективне рішення для розвантаження центру міста та розміщення молодих сімей.
Троєщина — чому небезпечний район
Попри своє зручне розташування і щільну забудову, район нерідко супроводжує спірна репутація. Такий імідж склався багато в чому через соціальні труднощі в 1990-х: відсутність метро, обмежену інфраструктуру, нестачу робочих місць і кримінальні спалахи. Однак варто зазначити, що сьогодні цей стереотип поступово відходить у минуле. Район розвивається, будуються школи, торгові центри, поліпшується транспортна розв’язка.
Троєщина — це не просто район, це відображення певного історичного періоду та міського розвитку. Розуміння описаного вище допомагає поглянути на цей масив не тільки з побутової, а й з культурної точки зору.
