Марина Хонда та Володимир Висоцький. Фото: Борис Корпусенко
Тренінг провела громадська спілка «Ліга сильних».
У вступному слові до тренінгу заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та відповідальна за безбар’єрність у Києві Марина Хонда наголосила:
«Цього року, згідно з опитуванням, кількість людей, які пов’язують покращення емоційного та психологічного стану з відвідуванням закладів культури, значно зросла, порівняно з минулим роком. Тому необхідно створити відповідні нинішнім реаліям умови для відвідування музеїв, театрів, концертних та виставкових залів, бібліотек.
Нещодавно ми провели опитування щодо ментального здоров’я в застосунку Київ Цифровий, у якому взяли участь майже 82 тисячі містян. 19% обирають кіно, книги та театри як спосіб боротьби зі стресом. І оскільки наша мета — створити у столиці середовище, де кожному жителю буде комфортно, для цього потрібне єдине розуміння та спільні зусилля всіх структур. Такі навчання з безбар’єрності допоможуть фахівцям адаптувати культурні простори для всіх людей без винятку», — зазначила Марина Хонда.
Під час тренінгу експерт-консультант «Ліги сильних» Володимир Висоцький розповів про основи етики комунікації та коректну термінологію у спілкуванні з людьми. Він пояснив, яким чином культурні послуги можуть стати доступними для всіх громадян, а також, які напрямки безбар’єрності виокремлює законодавство.
Окремо обговорювалися питання забезпечення безбар’єрності культурних просторів за кордоном та критерії облаштування експозиційних залів.
Під час дискусії музейники поділилися досвідом та розповіли про конкретні проблеми, з якими вони зіштовхуються на шляху створення безбар’єрного простору. Також вони ставили запитання про проблематику облаштування фізичної безбар’єрності в закладах, що розміщуються в будівлях-пам’ятках архітектури, та про фінансування таких перетворень.
Окремо обговорювали можливість отримання грантів світових та європейських фондів на створення інклюзивного культурного середовища.
«Перед нами стоїть концептуальне питання: для кого ми зберігатимемо цю культурну спадщину, якщо вона залишиться в нинішньому вигляді? На мою думку, потрібно змінити підхід і зробити так, щоб ми все це зберігали для людей. Щоб вона була доступна не лише мобільній частині суспільства. Це моя особиста позиція. Я думаю, що треба спілкуватися з ЮНЕСКО й думати, що робити з доступністю в охоронюваних об’єктах культурної спадщини», — сказав під час обговорення Володимир Висоцький.
Він запропонував сформувати єдиний список проблемних питань щодо створення безбар’єрного простору в музеях, з яким можна було б адвокатувати їх вирішення на різних владних рівнях.
***
Крім тренінгів, організованих громадською спілкою «Ліга сильних», працівники закладів культури додатково вивчають жестову мову, щоб допомагати людям із порушеннями слуху. У більшості музеїв столиці вже є аудіогіди та інформація, виконана шрифтом Брайля.
Марина Хонда нагадала, що вистави в Київському національному академічному театрі оперети, Київському академічному театрі на Печерську та Київському академічному драматичному театрі на Подолі адаптують для глядачів із порушеннями слуху чи мовлення. Для людей із порушеннями зору облаштовують покажчики зі шрифтом Брайля, а в музеях розробляють аудіогіди.
У тих культурних просторах, де це можливо, встановлюють пандуси для доступності глядачів на кріслах колісних та маломобільних груп.
Нагадаємо, що навчальний курс з безбар’єрності пройшли працівники структурних підрозділів КМДА.
Катерина НОВОСВІТНЯ
