Настільки доступна Україна: рейтинг 10 міст
/ Фото автора
Ми не маємо ідеально доступних міст. Жодна країна не має. Проте є міста, що мають план і стратегію розвитку та дотримуються її.
Засновник «Доступно.UA» Дмитро Щебетюк поділився результатами перевірки на доступність перших десяти міст, що увійшли до рейтингу «Тостер».
Читайте також: Чоловік створив зручний візок для дружини з інвалідністю, який заїжджає в недоступні місця: фото
Трохи історії
Наприкінці серпня 2019 року наша громадська організація розпочала проєкт рейтинг доступності українських міст «Тостер», який підтримував Фонд прав людини Посольства Королівства Нідерланди в Україні. Перед початком моніторингу ми розробили методологію перевірки, що базується на державних будівельних нормах. На цьому етапі нашою метою були міста з населенням 100-350 тисяч. За два місяці ми перевірили шість міст, а в грудні представили перші результати на Форумі інклюзивності.
За тиждень до початку другої частини проєкту в Україні оголосили карантин через пандемію COVID-19. У наших планах були перевірка раніше затверджених чотирьох міст – Суми, Полтава, Чернігів і Черкаси, а також одне додаткове – Чернівці. Ми відклали моніторинг міст до кінця травня, допоки на території нашої країни почали послаблювати карантинні заходи, а також поставили на паузу поїздку до Чернівців. Тепер, коли ми перевірили заплановані міста та підрахували їхні бали, ми готові поділитися з вами результатами.
Громадський транспорт: незмінний лідер
Івано-Франківськ і громадський транспорт – це довга історія любові. За цим показником місто захопило лідерство ще восени, та зараз після розширення до десяти міст продовжує впевнено його утримувати. Мер міста пишається своїми здобутками у розбудові системи громадського транспорту, і не дарма. І ми готові розділити цю гордість, чим ближче цифра наближатиметься до відмітки 100% (показником у цій категорії є співвідношення низькопідлогового транспорту до його загальної кількості). Гордість за зручний транспорт будь-якого українського міста. Розповідати про них та пишатися разом.
Водночас усі міста мають спільне слабке місце – маршрутки. Вони утримують монополію, і в переважній більшості є недоступними для маломобільних груп населення. Це якщо говорити про неочевидні мінуси. Явні недоліки маршруток знає кожен із нас, хто хоч раз ними користувався. Як мінімум, з цих причин міській владі варто ще сильніше розвивати муніципальний громадський транспорт.
Аптеки: де поправити здоров’я?
У порівнянні з попередньою версією рейтингу аптек повністю оновилася трійка лідерів, а міста, що очолювали рейтинг раніше – Миколаїв і Херсон – опустилися в середину. Хоча в цьому пункті власне розподілення місць є другорядним. Адже в нашому законодавстві є норма, що забороняє працювати аптеці, якщо вона є недоступною для маломобільних груп населення (люди літнього віку, особи з інвалідністю, люди з маленькими дітьми тощо). Тобто 100% аптек мають бути архітектурно доступними. Щодо того, як працює більшість аптек в Україні висновки можете робити самостійно.
Зверніть увагу! МЗС перетворять на цілковито безбар’єрний орган: що це означає
Велодоріжки: крути педалі у вірну сторону
Завдяки нашому рейтингу можемо розподілити міста в їхній роботі з велоінфраструктурою на три групи:
- заради сміху: Кам’янець-Подільський, Херсон, Миколаїв, Полтава. У цих містах велодоріжок немає взагалі, або їх так мало, що це важко назвати хоча б маршрутом;
Окремо про Полтаву: міська влада не володіє інформацією щодо такої інфраструктури в місті. Завдяки друзям з U-Cycle, раніше Асоціація велосипедистів Києва, які досліджували велоінфраструктуру українських міст, дізнався, що в Полтаві створили 1,5 км велошляхів;
- не визначилися: Тернопіль і Черкаси. У цих містах є трохи інфраструктури, але поки її недостатньо, щоб вирішити: вони продовжують її розвивати чи зафарбують частину та приєднаються до «заради сміху». Як мінімум, Черкаси можуть зробити крок до позитиву: у місті виділили та затвердили проєктно частину дороги для велодоріжки, проте її досі не промаркували;
- ті, хто розвивають: Вінниця, Чернігів, Івано-Франківськ і Суми. У перших двох містах статистика є красномовною. Додамо Івано-Франківськ, що останніми роками педалює велоінфраструктуру та жваво заявляє про амбіції на статус велостолиці України. Визнаємо їхні наміри, але це потребує більших зусиль. У місті крута спільнота користувачів велосипедів, або роверів, як вони їх називають, і ці люди потребують якісної та об’ємної інфраструктури. Поки що її вистачає на третє місце нашого рейтингу.
У Сумах побудували більше кілометрів велодоріжок. Чому Франківськ розташувався вище? Справа у співвідношенні довжини велодоріжок до довжини вулиць міста. Так, Суми мають на 2 км більше велодоріжок, але в місті в 1,5 рази більша довжина вулиць – 362 км проти 210 км. Як підсумок, вони покривають меншу частину міста.
ЦНАП: недоступні адміністративні послуги
Чернігів і Черкаси показали хоч трохи пристойний результат – більше 50% з можливих балів. А в ЦНАПі міста на Десні ми навіть знайшли сповивальний столик. До моменту нашої перевірки він мирно підпирав стіну: так і не встановили після ремонту. А перевірка стала тим імпульсом, коли працівники заворушилися. Чекаємо на фото-підтвердження від них найближчим часом.
Це дещо поліпшує ситуацію в порівнянні з перевіркою перших шести міст рейтингу. На той момент найкращий результат становив – 7 із 20 балів. Звичайно, щоб збалансувати такий позитивний стрибок є інших два міста – Херсон І Миколаїв, що не набрали жодного балу.
Голод у Тернополі, розваги у Черкасах
Чернігівські заклади громадського харчування набрали найбільше балів серед перевірених міст – трохи більше п’ятої частини. Хоча варто звернути увагу на результат іншого міста. А саме Тернополя та 0,83%, які місто отримало за доступність закладів харчування.
Натомість там можна закупитися їжею в супермаркетах, магазинах або ТЦ. Місто міцно розташувалось у середині категорії разом із Полтавою, Миколаєвом і Вінницею, одразу поза чільною трійкою: Черкаси (38%), Івано-Франківськ (22%) і Суми (21%).
Ти – мій брат, хоча й Борат
За деякими показниками міста демонстрували дивовижну солідарність і ледь не братерство. Часом позитивно – усі міста отримали бали в тій самій категорії, часом негативно та досить дивно – доступність відсутня в усіх:
– маломобільним групам населення навряд вдасться самостійно потрапити до центральних будівель ДРАЦСу. Вісім із десяти міст отримали 0 балів з 20 можливих. Лише Миколаїв і Тернопіль розбавили цю компанію, набравши 1 та 2 бали відповідно;
– cоціальне таксі для людей з інвалідністю працює в усіх перевірених містах, окрім Кам’янеця-Подільського;
– жодне місто не має більше ніж на 50% безбар’єрної центральної лікарні;
– найдоступніший центральний відділ поліції знаходиться у Кам’янець-Подільському – 6 із 20 балів. Найближчі переслідувачі – Вінниця та Миколаїв – набрали цілий бал. Потужно.
За хвилину до
Перш ніж оголосити результати, трохи про плани на майбутнє. Це лише перша версія рейтингу з 10 міст. Уже восени наша команда збирається додати ще п’ять міст. Водночас ми думаємо про адаптацію рейтингу для моніторингу міст-мільйонників. Поки це в більшості обласні центри з населенням до 350 тисяч людей.
Наприклад, мільйонник Львів можна назвати претендентом на вершину просто зараз. Поки лише на папері. А Київ, Харків, Дніпро та Одеса помітно відстають. Знову таки лише потенційно. Реальну ситуацію ми дізнаємось лише після детальної перевірки цих міст.
Не фінішна пряма, а піт-стоп
Важливий момент: у порівнянні з першою версією рейтингу ми вдосконалили формулу підрахунку балів. Формула дещо зрізала бали в кожного міста. Також на рейтинг кожного міста вплинули повторні перевірки, що ми встигли зробити. Ось такий вигляд має рейтинг доступності міст «Тостер» на цей час:
- Чернігів – 19,46%
- Вінниця – 16,15%
- Черкаси – 16,02%
- Суми – 14,75%
- Полтава – 14,48%
- Івано-Франківськ – 9,7%
- Кам’янець-Подільський – 6,44%
- Тернопіль – 6,38%
- Миколаїв – 6,17%
- Херсон – 5,59%
Херсон помінявся місцями з Миколаєвом і впевнено зайняв останню сходинку. Відсотки можуть дещо вводити в оману, адже від сьомої позиції місто відділяє менше 1%. Проте є фактор, що цілісніше показує картину: Херсон вісім разів займав останнє місце в різних категоріях (доступність перехресть та переходів, ЦНАПу, велодоріжки тощо). Частіше, ніж будь-яке інший претендент.
Місту терміново потрібно братися за поліпшення ситуації з доступністю. Ще на початку січня цього року ми відправили міській владі Херсона відповідні рекомендації. Як зрештою, і всім містам, що ми перевірили минулого року.
Рекомендуєм: Як створювали перше в Україні інклюзивне ательє: надихаюче відео
Так, ми не маємо ідеально доступних міст. Жодна країна не має. Проте є міста, що мають план і стратегію розвитку та дотримуються її. Міста, що наріжним каменем ставлять зручність для всіх груп населення.
Вінниця – одне з них. Так, вона поступилася першим місцем. Але я переконаний, що це тимчасово. До того ж, варто віддати належне Чернігову, що за кілька років досяг значного прогресу в розбудові зручної інфраструктури.
Є дві речі, що міській владі треба пам’ятати. Перше: піднятися на вершину – це лише півсправи, важливіше там закріпитися. Друге: усі ми є користувачами міської інфраструктури. Усім нам потрібна зручність у користуванні нею. А тому позитивні зміни варто впроваджувати не заради відсотків. Хай то в рейтингах доступності міст чи то політичних. Зміни слід робити для людей.
