Ілюстративне фото Бориса Корпусенка
Захист природи під час війни особливо ускладнений — і через дії ворога й через особливості законодавства України під час воєнного стану.
Часто громадяни сподіваються на вирішення проблем з екологією за допомогою державних органів нагляду, як от Держекоінспекцій, що діють в регіонах. У Києві та Київській області на даний момент це Державна екологічна інспекція Столичного округу.
«Вечірній Київ» поставив керівництву цієї інспекції низку запитань, за допомогою яких з’ясував заодно наскільки та в чому конкретно громадяни можуть розраховувати на її допомогу у боротьбі за чисте довкілля. Ми з’ясували також яких втрат зазнає природа від війни, людей та промисловості.
ПЕРЕВІРКИ НА ЧАС ВІЙНИ ЗАБОРОНЕНІ, АЛЕ Є НЮАНСИ
— Розкажіть, будь ласка, скільки за рік Державна екологічна інспекція Столичного округу проводить заходів контролю за додержанням природоохоронного законодавства на території Києва та Київської області?
— Основне завдання Держекоінспекції — реалізація державної політики через нагляд (контроль) задля збереження та охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства.
Водночас, на підставі пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» працівники Інспекції припинили проведення планових перевірок суб’єктів господарювання.
Але це не відміняє контроль за додержанням природоохоронного законодавства! Тому проводяться перевірки: у 2025 році позапланово 35 разів перевірили суб’єкти господарювання, 18 разів — органи місцевого самоврядування. Відповідно до наказів Державної екологічної інспекції Столичного округу у Києві та області також пройшла 61 планова перевірка органів місцевого самоврядування та ще 1188 різних природоохоронних заходів.
Вже у 2026 році 24 рази позапланово перевіряли різні суб’єкти господарювання, були перевірки й органів місцевого самоврядування, а ще 199 заходів відповідно до наказів Держекоінспекції Столичного округу «Про забезпечення контролю за додержанням природоохоронного законодавства на території м. Києва та Київської області».
СМІТТЯ — ОДНА З ГОЛОВНИХ ПРОБЛЕМ СТОЛИЧНОГО РЕГІОНУ
— Які порушення та нанесення шкоди довкіллю найчастіше фіксуються у столиці, в Київській області, не пов’язані з російською агресією? Назвіть, будь ласка, які з них були наймасштабнішими?
— На території Києва та області склалася критична ситуація з переробленням, утилізацією та захороненням відходів і бачимо подальший розвиток екологічних загроз. Загальна проблема має такі тенденції:
- накопичення відходів як у промисловому, так і побутовому секторі, що негативно впливає на стан навколишнього природного середовища і здоров’я людей;
- здійснення неналежним чином утилізації та видалення небезпечних відходів;
- розміщення побутових відходів без урахування можливих небезпечних наслідків;
- неналежний рівень використання відходів як вторинної сировини внаслідок недосконалості організаційно-економічних засад залучення їх у виробництво.
На жаль, домінуючим способом поводження з побутовими відходами залишається їх вивезення та захоронення на полігонах та стихійних сміттєзвалищах.
Сміттєзвалища — малі та великі в усіх громадах регіону є проблемою. Фото: ДЕІ Столичного округу
Спеціалісти відділу самостійно або спільно з правоохоронцями виявляють правопорушення, притягують до адмінвідповідальності винних та, у випадках, передбачених законодавством, нараховують збитки довкіллю, які можуть сягати десятків і навіть сотень мільйонів гривень залежно від конкретного випадку.
Зокрема, за результатом позапланової перевірки ТОВ «Екосервіс» пред’явлено претензію про відшкодування збитків на загальну суму понад три мільйони гривень.
— Скільки нині у столиці є шкідливих для людей/довкілля підприємств та чи можна зменшити їх шкоду адміністративно-правовими або фізичними методами як от перенесенням за межі міста, закриттям? І хто може ці методи застосувати?
— Це питання треба розглядати з урахуванням вимог чинного законодавства України та розмежування повноважень органів державної влади.
Насамперед: законодавство України не дає визначення поняття «шкідливе підприємство», а також не передбачає ведення державного реєстру (обліку) таких підприємств. Через це Інспекція не володіє інформацією щодо кількості підприємств, які можуть бути віднесені до категорії «шкідливих» для людей або довкілля.
Завод-забруднювач повітря у Києві
Екоінспекція має завдання здійснювати нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони природи, зокрема — впливу на повітря, водні, земельні, рослинні, тваринні ресурси, заповідні об’єкти тощо, тобто робити оцінку впливу на якісні та кількісні характеристики природних ресурсів, а не на їх стан як середовище життєдіяльності людини.
Питання шкідливого впливу підприємств на середовище життя людини та її здоров’я віднесено до сфери громадського здоров’я та регулюється Законом України «Про систему громадського здоров’я», а також санітарними нормами та правилами.
Поняття шкідливості підприємства є доволі широким. Так, до «шкідливих» підприємств можна віднести усі підприємства, які здійснюють вплив на компоненти довкілля — повітря, водні, земельні тощо, а сама діяльність яких призводить до значного забруднення атмосфери, значних об’ємів забору поверхневих та підземних вод, скидів в них забруднюючих речовин зі стічними водами, утворення небезпечних або великих обсягів відходів тощо. Тобто це ті підприємства, шкоду від яких можна оцінити відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
До функцій Інспекції не входить питання ведення реєстру (обліку) таких підприємств.
Проте сам факт здійснення викидів забруднюючих речовин не означає, що підприємство є «шкідливим».
Здебільшого суб’єкти господарювання працюють на підставі дозволів, передбачених законодавством. Наприклад, у дозволах на викиди забруднюючих речовин прописані обсяги гранично допустимих викидів. Дозволами на спеціальне водокористування встановлюються ліміти забору та використання поверхневих та підземних вод, а також гранично допустимі скиди забруднюючих речовин зі зворотними водами у водні об’єкти.
Інспекція, відповідно до своїх функцій, здійснює державний контроль, щоби у суб’єктів господарювання ці дозволи були, а підприємства дотримувалися прописаних в них умов.
У випадках, передбачених законами, Держекоінспекція має право видати суб’єкту господарювання обов’язковий до виконання припис на усунення порушень, а також припис дозвільному органу, щоби він скасував/припинив дію дозволу. Також маємо право, за наявності підстав, повністю або частково зупинити виробництво, реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, та звернутися у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Щодо можливості перенесення підприємств за межі міста то законодавством України не передбачено таких повноважень для Державної екологічної інспекції України.
Такі рішення можуть прийматися виключно власниками підприємства або в межах реалізації державної чи місцевої політики у сфері просторового планування, містобудування та розвитку територій відповідно до вимог законодавства за рахунок місцевого бюджету.
Таким чином, зменшення негативного впливу підприємств на довкілля забезпечується насамперед шляхом дотримання суб’єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства, здійснення державного нагляду (контролю), застосування передбачених законом заходів реагування до порушників.
— Хто є найбільшим забруднювачем повітря у Києві, в області?
— За інформацією Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, яка є одним із суб’єктів моніторингу атмосферного повітря, основним джерелом забруднення атмосферного повітря у місті Києві є автомобільний транспорт, на який припадає переважна частка викидів забруднюючих речовин у межах міста.
Водночас серед стаціонарних джерел забруднення повітря найбільший вплив мають підприємства теплоенергетики, об’єкти комунальної інфраструктури та окремі промислові підприємства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин відповідно до отриманих дозволів.
Щодо Київської області, то найбільші обсяги викидів від стаціонарних джерел традиційно формуються підприємствами енергетичної, будівельної та переробної промисловості.
Водночас Інспекція не веде рейтингів суб’єктів господарювання за обсягами викидів забруднюючих речовин тому, що це не передбачено законодавством.
СТАН ВОДОЙМ У КИЄВІ РІЗНИЙ
— Як ви оцінюєте стан великих водойм, малих річок, струмків у Києві? Чи часто до вас надходять скарги від киян про стан водойм?
— Якщо говорити загалом, то стан водних об’єктів столиці не можна оцінити однозначно. Великі водойми Києва перебувають у задовільному або середньому стані, однак постійно зазнають значного антропогенного навантаження. Натомість малі річки, струмки та окремі внутрішні водойми є значно більш вразливими. Саме вони найшвидше реагують на несанкціоновані скиди, забруднення поверхневими стічними водами, засмічення.
Для столичного регіону однією з найактуальніших екологічних проблем залишається забруднення водних ресурсів стічними водами, що значно ускладнюється недостатньо ефективним очищенням господарсько-побутових та виробничих стоків.
Озеро Йорданське вдалося врятувати від нафтопродуктів, що розлилися після влучання ворожої ракети на Куренівці
До Державної екологічної інспекції Столичного округу надходять звернення громадян щодо погіршення стану водойм. Найчастіше люди повідомляють про зміну кольору води, неприємний запах, загибель риби, засмічення берегів, а також можливі факти несанкціонованих скидів.
Пояснюємо: Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням місцевою владою, підприємствами та громадянами вимог законодавства про охорону природи. Зокрема як дотримуються умови дозволів та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору води та скидання забруднюючих речовин; як водокористувачі ведуть відповідний облік, як здійснюється контроль за якістю і кількістю скинутих зворотних вод та забруднюючих речовин.
Контроль за видобутком піску на Дніпрі в районі Києва
Також слідкуємо за поданням відповідних звітів, здійсненням водокористувачами заходів для запобігання забрудненню водних об’єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з їх території.
Екологічна інспекція не проводить перевірок за анонімними та іншими безпідставними заявами. І тут варто ще раз нагадати, що діє постанова Кабінету Міністрів України № 303, яка припинила планові перевірки. А позапланові перевірки можливі лише за рішенням центрального органу виконавчої влади у випадках, коли існує реальна загроза життю і здоров’ю людей або навколишньому природному середовищу.
Щодо стану водойм ще пояснимо: оцінку екологічного стану поверхневих вод здійснюють Міндовкілля, Держводагентство, Держгеонадра, ДСНС та органи санітарно-епідеміологічного нагляду відповідно до статті 21 Водного кодексу України.
Вони збирають, обробляють, аналізують інформацію про стан води, прогнозують зміни та розробляють науково обґрунтовані рекомендацій для прийняття рішень для використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, здійснюється державний моніторинг вод.
ЗБИТКИ ВІД РОСІЙСЬКОГО АГРЕСОРА ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ РЕГІОНУ КОЛОСАЛЬНІ
— Як війна вплинула на довкілля Києва та області?
— На жаль, значний додатковий негативний вплив зокрема на водні ресурси сьогодні має і повномасштабна війна. Пошкодження об’єктів критичної інфраструктури, а також постійні атаки на енергетичну систему призводять до перебоїв у роботі очисних споруд. У результаті існує ризик потрапляння до водних об’єктів недостатньо очищених стічних вод.
Зруйноване ворогом підприємство біля озера Кирилівське
Витік нафтопродуктів в озеро Кирилівське
Фахівці Державної екологічної інспекції Столичного округу постійно залучаються до документування екологічних наслідків збройної агресії. Ми беремо участь у слідчих діях, комісійних обстеженнях, відбираємо проби ґрунтів і поверхневих вод, здійснюємо розрахунки збитків та готуємо матеріали для правоохоронних органів і прокуратури.
З початку повномасштабного вторгнення Інспекція провела значну роботу з фіксації шкоди довкіллю столичного округу.
Загальна сума збитків за забруднення ґрунтів та засмічення земель становить 3 409 206,179 тис. грн, з них:
— забруднення ґрунтів — 272 908,289 тис. грн;
— засмічення земель — 3 136 297,890 тис. грн.
Загальна сума збитків за забруднення атмосферного повітря становить 46 934 111,625 тис. грн, з них:
— горіння нафти, нафтопродуктів та газу — 46 458 612,730 тис. грн;
— лісові пожежі та інші насадження — 356 878,946 тис. грн;
— загоряння інших об’єктів — 118 619,949 тис. грн.
Загальна сума збитків природно-заповідному фонду становить 385 126,910 тис. грн, з них:
— засмічення земель — 116 956,261 тис. грн;
— лісові пожежі та інші насадження — 153 040,414 тис. грн;
— загоряння інших об’єктів — 36,740 тис. грн.
Це ще раз підтверджує, що війна має масштабні екологічні наслідки, які безпосередньо впливають на довкілля.
ПРОБЛЕМА МАЄТКІВ БІЛЯ ВОДИ У КОЗИНІ: ЩО БУДЕ ДАЛІ?
— Наскільки поширеним є явище блокування громадянам доступу до води у Київській області і чи знесуть паркани та дамби приватні особи в Козині, де недавно Держекоінспекція провела роботу й видала приписи? Як просувається там справа?
— На жаль, проблема блокування доступу громадян до водних об’єктів у Київській області є поширеною.
Інспекцією постійно виявляються такі факти та в межах повноважень, визначених Законом, вживаються всі заходи реагування, а саме: Під час виявлення факту встановлення парканів до урізу водних об’єктів інспекторами складаються відповідні акти та направляються до органів місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо знесення таких парканів.
Приватні дамби у Козині
Найбільшого розголосу набула ситуація навколо становлення парканів до урізу води у смт Козин.
Інспекцією, зі свого боку, складено відповідні акти та направлено листи-вимоги до Козинської ОТГ щодо знесення парканів.
Оскільки на території смт Козин виявлено систематичність обмеження вільного доступу до водних об’єктів, Інспекцією планується провести перевірку щодо здійснення Козинською ОТГ делегованих повноважень органів виконавчої влади в частині дотримання вимог природоохоронного законодавства.
Нагадаємо, що статтею 61 Земельного кодексу України у прибережних захисних смугах забороняється влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім випадків, передбачених законом.
Такі огорожі або інші конструкції демонтуються їхніми власниками протягом десяти днів після одержання письмової вимоги місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. У разі невиконання такої вимоги зазначені огорожі або інші конструкції демонтуються за рішеннями місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради.
Видатки відповідного місцевого бюджету, пов’язані з демонтажем зазначених огорож або інших конструкцій, відшкодовуються їхніми власниками.
У разі якщо неможливо встановити власника огорожі або інших конструкцій чи особу, за рішенням якої вони були встановлені, оплата робіт, пов’язаних із демонтажем, покладається на особу, у користуванні якої перебуває земельна ділянка, на якій встановлена огорожа або інші конструкції.
РИБАЛКИ ТА БРАКОНЬЄРИ: ЯКІ ВІД НИХ ЗБИТКИ
— Скільки випадків браконьєрства в межах Київської області виявляється за рік і скільки шкоди за рік, наприклад у 2025 році, завдають браконьєри водним біоресурсам?
Оскільки в законодавстві досі чітко не закріплено поняття «браконьєрство», у своїй практиці Інспекція кваліфікує кожне грубе порушення правил рибальства як факт браконьєрства.
НА браконьєрів оформлюють протоколи
Виловлена у браконьєрський спосіб риба
За 2025 рік виявлено 3 випадки грубого порушення Правил любительського рибальства (ч. 4 ст. 85 КУпАП), розраховано збитки на суму — 87 142 грн. За 2026 рік: кількість таких випадків — 8, розраховано збитки на суму 573 478 грн.
Додатково зазначимо, що інспекторами у 2025 році було також зафіксовано 5 фактів порушення правил промислового рибальства, внаслідок вчинення яких було нанесено збитків на суму 2 205 036 грн.
Протягом поточного періоду 2026 року інспектори виявили 1 порушення правил промислового рибальства (збитки становлять 480 080 грн). Разом з тим, Інспекція фіксує також звичайні порушення правил рибальства. Зокрема, у 2025 році було виявлено 111 таких випадків, а протягом 2026 року — 66 випадків.
Читайте також:
«Про завод, що труїть Київ, який неможливо закрити»
«Екологічне лихо на Оболоні через удар ворога: в озеро потрапили 350 тонн нафтопродуктів».
Катерина НОВОСВІТНЯ
