Учений розповів, чим закінчився політ у космос бродячої французької кішки у 1963 році.
Фелісет — єдина кішка, що побувала у космосі / скриншот
Після того як США заради обміну науковими даними у 1947 році вперше запустили в космос мушок-дрозофіл, а СРСР у 1957-му – собаку, Франція вирішила діяти по-своєму: для запуску поза межі атмосфери відібрала бродячих кішок. Про одну з них на шпальтах Forbes розповів американський еволюційний біолог із Ратгерського університету Скотт Треверс.
Учені із французької програми космічної медицини CERMA відібрали чотирнадцять самок бродячих котів. Кличок їм не дали, натомість присвоївши ідентифікаційні номери. Котів під’єднали до електродів для моніторингу активності мозку, влаштувавши їм своєрідне випробування. Тварин тривалий час утримували в тісних контейнерах і спостерігати за їхньою реакцією, а згодом посадили у центрифугу для симуляції перевантажень.
Зрештою відібрали шість котів. З-поміж них згодом вибір впав на чорно-білу кішку з номером C341. Вона нічим особливим не вирізнялася — просто так склалося, що вибрали її, пише учений. І ця бродяча кішка 18 жовтня 1963 року вирушила у політ за межі атмосфери.
Відео дня
Ракета стартувала з військового полігону в алжирській Сахарі. Усередині неї була C341 — без імені, обплутана дротами, не підозрюючи, що стала жертвою у грі наддержав.
Читайте також:
ШІ допомагає вченим вирішити одну з найбільших загадок археології
«Тихий Чорнобиль» змінює поверхню Землі навіть через 80 років після катастрофи, — учені
Вуглецеві астероїди майже ніколи не падають на Землю: розгадано одну з таємниць космосу
У польоті кішка зазнала перевантаження 9,5 г, провела кілька хвилин у невагомості й повернулася на Землю з перевантаженням 7 г. Усього політ тривав 13 хвилин. Капсула приземлилася догори дригом у пісок.
Коли преса дізналася цю історію і припустила, що космічна кішка — самець, її назвали Феліксом. Учені ж виправили на «Фелісет». Так C341 отримала кличку.
Через кілька тижнів після повернення тварину приспали, щоб дослідити тіло. Але результати були невтішними: вченим не вдалося нічого дізналися про те, як космічний політ вплинув на її організм.
Зрештою, кішку занесли в каталог, як і будь-який іншу лабораторну річ, і забули про неї надовго. Згадали про Фелісет тоді, коли людство почало критичніше осмислювати ціну своїх амбіцій – особливо коли жертвами цих амбіцій ставали невинні істоти, які не давали своєї згоди на подібні експерименти.
У 2019 році на території Міжнародного космічного університету в Страсбурзі відкрили пам’ятник Фелісет: бронзова кішка сидить на земній кулі і дивиться на зірки. Це — максимум, на що спромоглося людство, пише Треверс.
«Так, нам хочеться романтизувати її, але трагізм історії у тому, що вона зовсім не романтична. Вона не доброволиця. Це була просто вулична кішка, яку посадили в капсулу», — ідеться у матеріалі.
Раніше УНІАН писав про павуків-вбивць, які живуть на Мадагаскарі, в Австралії та Південній Африці. Їх називають Archaeidae. Вони відомі тим, що мають видовжені «шиї» та щелепи, які клацають, як щипці. Завдяки своїй тілобудові такі істоти можуть з легкістю полювати на інших павуків.
Як розповів біолог із Ратгерського університету Скотт Треверс для видання Forbes, ці дивні хижаки-відлюдники переслідують ліси щонайменше з середини мезозойської ери, а їхні викопні рештки досі знаходять у Біттерфілді, М’янмі та балтійському бурштині, а також у Внутрішній Монголії (Китай).
«Їхні характерні «шиї» та іклоподібні хеліцери (щелепи) миттєво впізнаються, попри минулі віки. Але ще більш дивовижним, ніж їхнє давнє коріння, є те, що ми продовжуємо знаходити нові види і сьогодні», — розповів біолог.
