Вечір пам’яті Романа Ткаченка. Фото: Тетяна Асадчева
21-річний солдат Роман Ткаченко, позивний «Естет», загинув 31 травня 2022 року в селі Есхар Харківської області, отримавши смертельне поранення внаслідок російського ракетного удару.
Днями у Бібліотеці для дітей імені Павла Усенка відбувся захід «Герої серед нас/ Година-реквієм пам’яті Романа Ткаченка», за участі друзів, знайомих, сусідів та бойових побратимів.
«Кажуть, що смерть вибирає найкращих — чистих душею, чесних, небайдужих. Саме таким запам’ятався Роман Ткаченко — історик, громадський активіст, урбаніст, волонтер, а з 24 лютого 2022 року — Солдат 128 Окремого батальйону територіальної оборони 112 Окремої бригади Територіальної Оборони. Роман Ткаченко — наш земляк, киянин, який надзвичайно любив своє рідно місто та Березняки…» — зауважила у своєму вступному слові Надія Марущак, завідувачка бібліотеки Павла Усенка.
Афіша події. Фото зі сторінки бібліотеки
Навіть знайомлячись з новими людьми, хлопець завжди представлявся, як Роман Ткаченко, березняківець. Саме на столичних Березняках промайнуло його дитинство та юнацькі роки.
Початкову освіту Роман отримав у школі №209. Згодом закінчив бакалаврат історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, де здобув фах історика. Після цього вступив до магістратури Київського національного університету будівництва та архітектури на факультет урбаністики та просторового планування. Але закінчити навчання не встиг через початок повномасштабного вторгнення.
За освітою Роман був істориком та вчився на урбаніста. Фото з особистого архіву полеглого героя
Друзі згадують його, як активного громадського діяча: Роман був екоактивістом, займався охороною культурної спадщини. Багато працював над масштабним відновленням мозаїк столиці, також підтримував видавничі проєкти, пов’язані з історією Києва та урбаністикою.
Також він працював гідом у Музеї «Становлення української нації».
«Роман був дуже світлою та енергійною людиною. Багато уваги приділяв збереженню історичного архітектурного спадку Києва, опікувався творами монументального мистецтва», — каже Іван Стичинський, товариш, історик та колега у пам’яткоохоронній справі.
Роман Ткаченко активно брав участь у відновленні мозаїк на Автовокзалі в Києві. Фото з особистого архіву полеглого героя
Іван розповів, що познайомився з Романом Ткаченком у 2020-му році, коли він долучився до відомого пам’яткоохоронного проєкту, як «Мапа реновації». Це спільнота, що займається захистом історичних будівель у Києві та об’єктами монументального мистецтва.
«На жаль, вони не мають жодного пам’яткоохоронного статусу і дуже часто руйнуються під впливом ремонтів чи інших життєвих подій. Спільно з однодумцями Роман втілив декілька знакових пам’яткоохоронних проєктів, серед них — масштабне відновлення мозаїк Ади Рибачук та Володимира Мельніченка на Київському автовокзалі. На Березняках він ініціював проведення відновлювальних робіт мозаїкової композиції авторства Ірини Перової на будинку спортивного клубу „Рубін“, що на вул. Миколайчука, 11. За участі волонтерської спільноти „Києве, мий“ та місцевих мешканців мозаїка була відчищена від бруду, відремонтовані втрачені елементи», — згадує Іван.
Мозаїка з портретом Романа Ткаченка. Фото зі сторінки бібліотеки
За його словами, впродовж 2020-2021 років Роман активно долучався до багатьох ініціатив, зокрема захист будинку Івана Уткіна на вулиці С. Петлюри, згодом долучався до справи «Квітів України» та «Садиби Барбана».
У пам’ять про пам’яткоохорону діяльність Романа та захист монументального мистецтва, молода художниця Анастасія Лелюк створила мозаїку, яку зараз можна побачити на фасаді Бібліотеки для дітей імені Павла Усенка.
Спільними спогадами про полеглого героя з присутніми ділилися громадські діячі Березняків: Поліна Кравченко, Віталій Росляков, волонтери та просто знайомі Романа.
Також на заході був присутній бойовий побратим Романа, який розповів про обставини загибелі хлопця. З міркувань безпеки військовослужбовець не назвав свого імені.
Іван Стичинський поділився спогадами про загиблого друга. Фото: Тетяна Асадчева
Товариш по службі розповів, що Роман служив у лавах 112-ї окремої бригади територіальної оборони. У травні 2022 року підрозділ, у якому служив Роман, був передислокований до Харківської області.
«З „Естетом“ ми познайомилися вже на Харківщині, в селі під Чугуєвом. Я служив у третьому взводі, він у другому. 30 травня хлопці до нас попросити кип’ятку, щоб заварити чай та каву… Ромчик дуже любив бургери, сосиску у тісті просто обожнював. Ми знали одне місце, де насправді дуже добре сосиски у тісті робили, тож домовилися зустрітися…Ми цей день відпочивали. Це був дуже сонячний та добрий день», — розповідає військовий.
За його словами, наступного дня, 31 травня об 11:00 несподівано прилетіла ракета в одне з приміщень, де перебували військові, зруйнувавши будівлю бібліотеки та туалет.
Одна з останніх світлин Романа. Фото з особистого архіву полеглого героя
«Якби попало б туди, де ми безпосередньо знаходилися, то, мабуть, вже нікого з нас не було б у живих. Це було досить несподівано, адже ми далеко знаходилися від лінії фронту. Тим паче ми знали, що туди нічого не прилітає. Аж раптом прилетіла друга ракета в інше приміщення, які знаходилося через парк…Коли ми йшли повз цей парк, ми нічого не бачили й не розуміли, що відбувається.
Думали, що ворожа атака, але раптом приміщення все впало. Почули страшний крик. Ми побігли, розгрібали ті завали, намагалися розтягти ті велетенські плити, кілограм зі 120. Витягли наших хлопців, які були живі. Десь чоловік 12. Потім ми вишикувалися, щоб зрозуміти хто є, а кого нема. П’ятьох не було… Їх знайшли вже коли приїхали фахівці з Міністерства надзвичайних ситуацій. Рому «Естета» та його товариша «Танчика, якому було лише 19 років», — розповідає військовий.
Бойовий побратим розповідає, що шансів вижити у них не було, адже плити були настільки важкими, що підняти їх навіть не вдалося краном.
Спочатку військові думали, що прилетіли ракети «С-300», але згодом експерти підтвердили, що саме були два іскандери. Потім вони дізналися від волонтерів, що їх позиції здали ворогам місцеві ждуни.
Роман Ткаченко похований на Лісовому цвинтарі.
Пам’ять про Романа Ткаченка живе у спогадах його близьких, знайомих та друзів. Фото: Тетяна Асадчева
Указом Президента України Володимира Зеленського № 78/2023 від 14 лютого 2023 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Романа Ткаченка нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
За словами близьких та друзів, його загибель стала важкою втратою для всієї пам’яткоохоронної спільноти Києва. Окрім, нього у 2022 році загинули ще відомі громадські активісти та кияни: Роман Ратушний та Сергій Миронов, які зробили чимало для розвитку нашого міста.
«Герої не вмирають, вони просто відходять у вічність і захищають нас з небес. І живі вони доти, доки ми їх пам’ятаємо. Що важливо — ініціативи та добрі справи, які розпочав Роман, продовжують втілювати в життя його друзі і однодумці, і це справжній пам’ятник герою», — наголосили у Бібліотеці для дітей імені Павла Усенка.
До теми: у травні 2023 року в громадському просторі «Цегла» представили експозицію пам’яті Романа Ткаченка.
Тетяна АСАДЧЕВА
