Леся Снігур. Фото: Vogue
Знаменитий журнал написав про Лесю Снігур — начальницю станції метро «Лук’янівська».
У чеському та португальському Vogue вийшов матеріал про начальницю станції «Лук’янівська» метрополітену в Києві — Лесю Снігур.
Журналісти пояснюють своїм читачам, чому обрали таку героїню для матеріалу.
Станція київського метро «Лук’янівська» стала притулком для тисяч киян на початку російської навали. І саме неподалік вдарила російська ракета у березні. Керівником цієї станції є Леся Іванівна Снігур, а Vogue розповів про неймовірну людяність, взаємопідтримку та тепло, які панували тут у перші тижні та місяці після 24 лютого.
Леся Снігур. Фото: Vogue
Леся Снігур народилася у Фастові. Розпочала кар’єру спочатку операторкою на станції «Майдан Незалежності», потім черговою, а згодом у 2008 році перейшла на посаду начальниці станції «Лук’янівська». Кожен її ранок починається з огляду станції.
Перший місяць після повномасштабного вторгнення російських окупантів вона прожила у підземці. Не могла собі дозволити повернутися додому. І не тому, що майже не працював громадський транспорт, а й почувалася відповідальною за тих людей, які шукали захисту. У перші дні лютого на платформі збиралися до 800 людей, це були діти та старі, люди з домашніми тваринами…
«13 березня, в мій день народження, коли солодкого дістати було неможливо, колеги спекли торт з печива і йогурту, десь свічки дістали, і всі пасажири на вокзалі мене вітали, це було дуже приємно. Зараз це може здатися дивним, але я вважаю це одним із своїх найкращих днів народження»», — пригадує жінка.
А найважче було 15 березня, коли о п’ятій годині ранку ракета влучила в об’єкт інфраструктури, розташований біля станції метро «Лук’янівська». Вона у цей момент була у своєму кабінеті, і стеля обвалилася прямо над її головою. На довершення всього вона не могла знайти свій телефон, щоб запевнити своїх близьких, що я жива і здорова. Врешті-решт всі вижили та прибрали уламки.
До слова, Леся Снігур раніше розповіла «Вечірці» про таємниці «Львівської брами».
Наталка МАРКІВ