Мирослав Латик перед презентацією свого нового фільму
Режисер Мирослав Латик зняв документальний фільм про війну, смерть, життя.
Про війну треба знімати багато і в різних жанрах. У цьому переконаний режисер Мирослав Латик. Днями у Будинку кіно він представив свій новий документальний фільм «Головний герой».
Це особлива документалка, адже у кадрі «Героя» — п’ять відомих акторів, які змінили знімальні майданчики чи театральну сцену на окопи і у цьому фільмі розповіли про власне життя в ЗСУ.
Олег Іваниця («Дієз»), старший солдат, 412-а бригада «Немезіс», Володимир Канівець («Вест»), сержант, 3-я ОШБ, Даніїл Мірешкін («Культура»), старший лейтенант, 20-а бригада «Азов», Володимир Ращук («Артист»), капітан, бригада «Рубіж», батальйон «Свобода», Олег Щербина («Заєць»), головний сержант, 5-а окрема штурмова Київська бригада. Головні герої, окрім Олега Щербини спеціально приїхали на показ.
Мирослав Латик
Олег Іваниця («Дієз»)
Команда фільму та головні герої
«Камера досліджує, як люди творчої професії адаптуються до середовища, де кожне рішення має незворотні наслідки. Велика увага у фільмі приділяється їхнім думкам, баченню теперішнього і майбутнього. Це фільм про трансформацію ідентичності, про тілесну та психологічну присутність людини на війні, про межу між професійною роллю і реальним досвідом», — так по-філософськи описувала стрічку творча команда.
Те, що фільм нестандартний, зрозуміло вже з перших кадрів. Під звуки пісні про Мексиканця гурту «Zwyntar» та акомпанемент глухих вибухів Володимир «Вест» Канівець чистить зуби і розмірковує, що не сподівався, що стрічка так детально показуватиме будні фронту.
Тож окремо варто згадати операторську роботу. Камера (Олексій Назарук, Мирон Латик, Оксана Іванюк) супроводжує героїв, «стрибає» та «збивається». Це справді схоже на прямий репортаж з передової — без прикрас і «запікувань». Нецензурної лексики у фільмі багато, адже режисер працював не за сценарієм, а йшов за акторами: ставив запитання і фіксував реальність.
Цей фільм — своєрідна притча, у якій актори, вони ж головні герої, розмірковують, як опинилися в окопах, а не на сцені, чому у мирних містах, по яких постійно летять шахеди та ракети, люди продовжують розмовляти російською.
«Я народився і виріс у Маріуполі, не приховую і не пишаюся — знімався в російських фільмах з російськими акторами, і тепер я тут, воюю з ворогом, який не залишив мені жодних шансів», — розповідає Володимир Ращук.
Режисер міксує кадри з «Вічника», у якому Даніїл Мірешкін зіграв легендарного воїна Шугая, із кадрами, де реальний «Культура» на першій лінії фронту у смугастому жіночому халаті прикурює цигарку у стилі американських вестернів — і це реалії життя, до якого герої ставляться з гумором. У фільмі взагалі багато гумору і смішних моментів. Актори розповідають про те, як побратими сприймають «зірок» в окопах, про випадки, коли командування, що приїжджає з перевірками, просить зробити спільні селфі.
Для багатьох глядачів впадає у вічі контраст між екранними і реальними образами акторів-воїнів. Так, наприклад, Олег «Дієз» Іваниця, відомий як комедійний актор, розкривається як воїн, який осмислює екзистенційну суть російсько-української війни, що триває не тільки на фронті. У фільмі взагалі багато висловів, які можна розбирати на цитати.
Після спецпоказу у холодному залі Будинку кіно, під час зустрічі з творчою групою і героями стрічки, розмірковували, чи варто показувати цей фільм школярам і якщо так, то з якого віку. Зійшлися на думці, що таке відверте кіно потрібно побачити старшокласникам і студентам. Молодь, як ніхто зрозуміє й оцінить неприкрашену відвертість.
До слова, фільм «Головний герой» має підзаголовок «Про війну. Про смерть. Про життя». Але у фільмі практично нічого нема про смерть — герої розповідають про життя. Про те, заради чого вони на війні.
Читайте також:
«Фільм про «На шапку»: проєкт, який об’єднує мистецтво й волонтерство
Наталка МАРКІВ
