Колаж: Оксана Гладкевич
На початку вулиці великої Житомирської можна побачити незвичну будівлю, фасад якої прикрашає скульптура гаргуйля, що за легендами охороняє будинок від злих духів.
Однією з найцікавіших вулиць старого Києва вважається Велика Житомирська, яка з’єднує Михайлівську та Львівську площі. Це одна з найдавніших київських вулиць, що знаходиться у самісінькому центрі Старого Києва.
Сьогодні її довжина становить менше кілометра, проте вона вважається яскравим прикладом київської архітектури кінця ХІХ — початку XX століття. Свого часу вона належала до найпрестижнішого Першого розряду, тож не дивно, що на ній можна побачити чимало яскравих архітектурних пам’яток та величних прибуткових будинків, які й нині прикрашають її.
Будинок Іполити Роговської на Великій Жиомирській, 8-а. Фото: Тетяна Асадчева
Серед цих будинків особливу увагу привертає прибутковий будинок Іполити-Цезарини Роговської, розташований за адресою Велика Житомирська, 8-а. Також їй належав і сусідній будинок №8-б, споруджений у 1903 році за проєктом відомого архітектора Йосипа Зекцера.
Будинок №8-а, зведений у 1912 році (за деякими даними — у 1908 році), став справжнім архітектурним шедевром. Він побудований у стилі модерн із використанням готичних і романських елементів, що надає йому особливої виразності.
Варто згадати й про автора цієї пам’ятки — талановитого зодчого, цивільного інженера Михайла Бобрусова, який залишив значний слід у забудові Києва. Окрім цивільних споруд, він відомий своєю роботою над численними військовими казармами, які стали важливою частиною київської забудови початку XX століття.
Будинок з гаргуйлем на світлинах 1930-х.Фото з архіву Кирила Третяка
Відомо також, що водночас з будівництвом будинку на Великій Житомирській, цей зодчий керував будівництвом Бессарабського критого ринку, за проєктом варшавського архітектора Генріка Гая.
Вишукана майстерність Михайла Бобрусова у використанні архітектурних деталей особливо помітна в оздобленні фасаду будинку Роговської, де зодчий майстерно поєднав піщаний колір цегли та темно-сірих цементних площин і деталей.
Фото з архіву Кирила Третяка
Симетрія композиції фасаду підкреслюється двома прямокутними еркерами, які поєднані балконом на рівні третього поверху. Ось симетрії виділена трикутним фронтоном, що майстерно імітує готичний вімперг із круглим розетковим вікном у центрі.
Також на фасаді можна побачити лаконічні рельєфні рослинні орнаменти й маскарони, які додають будинку виразності та елегантності. Завдяки ретельній обробці фасаду та його декору, а також оригінальній і чіткій композиції, цей будинок вважається видатним прикладом новітньої інтерпретації форм середньовічного зодчества в архітектурі Києва на зламі минулих століть.
Скульптура гаргуйля на фасаді. Фото з відкритих джерел
Пікантним акцентом будівлі є скульптура гаргуйля, що знаходиться на рівні п’ятого поверху. Цікаво, що поява незвичної істоти на фасаді будинку породила чимало містичних легенд і таємниць. Адже, за легендою, гаргуйль — це міфічний персонаж, дракон, який балансує між земним і підземним світами. Спершу ці скульптури використовувалися в архітектурі для захисту будинків від злих сил та стихій.
Але існує й інша версія щодо цієї скульптури на фасаді будинку Іполіти Роговської. Вважається, що ця пані була палкою прихильницею містики й навіть організовувала у власній оселі спіритичні сеанси, викликаючи духів із потойбічного світу. Саме на рівні кімнати, де відбувалися ці містичні ритуали, на фасаді розташована скульптура гаргуйля, що додає будинку особливого шарму…
Пам’ятка вражає своїми архітектурними деталями. Фото авторки
Ще одна легенда про будинок з’явилася відносно нещодавно, після публікації книги Олеся Ільченка «Місто з химерами». У цьому творі автор досліджує творчість знаменитого київського архітектора Владислава Городецького, додаючи до архітектури Києва містичних акцентів. Він висунув припущення, що цей будинок, разом із «Будинком із химерами» Городецького та «Будинком із чортом» на Гоголівській, утворює трикутник навколо Софії, обмежуючи її благодать.
Ця гіпотеза відкриває простір для роздумів: чи дійсно трикутник має вплив на сакральні місця Києва, або ж це лише витончена фантазія? Так чи інакше, подібні історії надають місту неповторного шарму, підкреслюючи його багатогранність.
Маскарони на фасаді пам’ятки. Фото: Тетяна Асадчева
Окрім містичних історій, будинок Целестини Роговської також запам’ятався завдяки видатним особистостям, які в різний час мешкали тут. Зокрема, видатний музикознавець, композитор і педагог Григорій Любомирський (1865–1937), який викладав у Музично-драматичній школі імені Лисенка, був професором Київського музично-драматичного інституту та автором підручників із гармонії та теорії музики. Його учнями стали такі відомі діячі, як Василь Верховинець, Олександр Кошиць і Кирило Стеценко.
Вже у 1950-60-х роках в ньому мешкав відомий воротар київського «Динамо», заслужений майстер спорту і тренер Антон Ідзковський (1907–1995).
У радянські часи на першому поверсі пам’ятки розміщувався магазин «Бакалея».
На жаль, реконструкція 1990-х років негативно позначилася на будинку. Значну частину його архітектурних деталей було втрачено, а початкове планування зазнало змін. Попри це, споруда залишається важливим архітектурним символом Києва та зразком модерністського трактування форм середньовічного зодчества.
Фрагмент оздоблення інтер’єру салону. Фото: Тетяна Асадчева
Зараз одне з приміщень займає салон краси «YEEZY». Цікаво, що в оздобленні стелі салону відтворена ліпнина із зображенням фігурок янголят та живописні мініатюри.
Сьогодні, будинок з гаргуйлем — це не просто самобутня архітектурна пам’ятка, а справжній літопис Києва, в якому переплелися містичні оповіді, культурні досягнення та неповторний дух Старого міста.
До теми: як виглядала елітна нерухомість століття тому: історія будинку Берла Мороза у Києві.
Тетяна АСАДЧЕВА
