Форум Mind & Sleep об’єднав провідних науковців, лікарів, медійників та представників влади задля підтримки ментального й фізичного здоров’я українців. Фото: Олексій Самсонов. Фото: Олексій Самсонов
Безсоння через повітряні тривоги, хронічна втома, емоційне виснаження та гормональні зсуви — це реальність, у якій мільйони українців живуть щодня.
Нещодавно в столиці відбувся всеукраїнський соціально-освітній форум Mind & Sleep. Він об’єднав десятки провідних експертів, які розглянули проблему людського виснаження, поєднуючи різні аспекти життєдіяльності, роботи та зовнішніх чинників, зокрема: від фізіології сну та психосоматики до тілесної реабілітації, інформаційної гігієни й державних рішень на підтримку ветеранів і цивільних.
Авторитетні психологи, лікарі, науковці, представники Координаційного штабу, успішні спортсмени та медійники зібралися разом, щоб дати українцям дієві інструменти відновлення тіла та духу в умовах тривалого стресу.
Організаторками заходу виступили президентка Українського інституту сну дитини, клінічна психологиня-сомнологиня Дар’я Пилипенко, президентка ГО «Жінки за зміни», докторка філософії в галузі права Інна Силантьєва. Модераторами форуму виступили нотаріуска, докторка філософських наук Наталія Манойло, головна редакторка журналу GLORY» Лала Цукерман та адвокатка Жанна Малько.
Здоров’я нації — спільна відповідальність держави та суспільства
Відеозвернення Ольги Богомолець. Фото: Олексій Самсонов
Відкриваючи захід, докторка медичних наук, професорка Ольга Богомолець у своєму відеозверненні наголосила на символізмі та життєвій необхідності повноцінного відпочинку:
«Сон — це не розкіш, це провідництво. Це можливість зберегти наші сили, щоб бути витривалішими. Війна вривається в наші ночі сиренами, вибухами та тривогою за близьких, але після безсонної ночі ми знову маємо працювати та ухвалювати рішення. Як казав геніальний класик Вільям Шекспір, сон зшиває розплутане мереживо думок, а в наших реаліях він ще й загоює глибокі траєкторії травм», — наголосила Ольга Богомолець.
Інна Солодка розповіла про соціальні аспекти та відновлення ветеранів. Фото: Олексій Самсонов
Заступниця міністра соціальної політики України Інна Солодка підкреслила важливість синергії між медичною та соціальною сферами, особливо у питаннях супроводу ветеранів та їхніх родин:
«Ми бачимо, наскільки важливою є підтримка хлопців, які повертаються з війни, і їхніх родин. Наше завдання — вибудувати єдиний маршрут після лікарні: як оформлювати документи, де жити, як підтримувати родину і як уникнути зайвої бюрократії, щоб люди отримували не папери, а реальну людську допомогу. Сьогодні Міністерство розширює мережу центрів життєстійкості по всій Україні, де обов’язково працюють професійні психологи та соціальні менеджери».
Сон і стрес: як подолати фрагментацію сну та хронічне безсоння
Лікар-психіатр Олег Чабан розповів безсоння, стрес та хронічне виснаження та їхній вплив на здоров’я людини. Фото: Олексій Самсонов
Початкова панель форуму була присвячена науковому обґрунтуванню кризи сну, психосоматиці та практичним інструментам виходу з хронічного виснаження.
Першим до розмови долучився відомий лікар-психіатр Олег Чабан — доктор медичних наук, професор, академік АН вищої освіти України, директор Навчально-наукового інституту психічного здоров’я НМУ імені О. О. Богомольця та президент Всеукраїнської асоціації психосоматичної медицини. Він закликав змінити саме ставлення до термінології та розповів про глобальні причини втрати сну людством:
«Забудьте слово „стрес“ у негативному контексті, адже без стресу немає адаптації — це сіль нашого життя та двигун розвитку. Проблема полягає в іншому: ми живемо в умовах дистресу — надмірних і тривалих вимог, до яких людська фізіологія не здатна пристосуватися», — зауважує професор.
На думку вченого, криза сну почалася ще задовго до пандемії. Фото: Олексій Самсонов
За словами вченого, криза сну розпочалася ще до війни та пандемії. За останнє століття людство втратило від 1 до 2 годин повноцінного відпочинку через глобальну урбанізацію, постійний шум та так зване «світлове забруднення» Землі.
«Впродовж останніх десятиліть ми перебуваємо під безперервним впливом синього спектра світла від гаджетів та моніторів, через що мозок залишається в стані стимуляції. На тлі війни цей стан катастрофічно заглибився. Проте саме під час глибоких фаз сну відбувається біологічний „ремонт“ ДНК клітин, виведення токсичних продуктів обміну речовин із мозку та ключовий процес — емоційне „забування“ пережитих потрясінь. Тож знамените прислів’я „з цією проблемою треба переспати“ має суто фізіологічне підґрунтя: уві сні мозок знімає гострий емоційний пік, залишаючи лише голий факт, з яким далі можна раціонально працювати. Збереження та відновлення сну — це відновлення нашої когнітивної здатності жити далі», — наголосив Олег Чабан.
Дар’я Пилипенко розповіла про якість сну та його значення для сучасних людей. Фото: Олексій Самсонов
Детальним науково-практичним аналізом кризи сну в Україні поділилася Дар’я Пилипенко — клінічна психологиня-сомнологиня, нейропсихологиня та зановниця Українського інституту сну дитини.
Експертка навела тривожну статистику: 88% українців скаржаться на неякісний сон і прокидаються виснаженими, а майже 40% сплять менше ніж 6 годин на добу (при міжнародній нормі Sleep Foundation у 7–9 годин). Попри те, що 40% громадян відчувають потребу в психологічній допомозі, за фаховою підтримкою звертаються лише 8%.
Безсоння стає однією з найбільш глобальних проблем сучасності. Фото: Олексій Самсонов
Пояснюючи механізм закорінення інсомнії за «Тріадою Шпілера», сомнологиня підкреслила:
«Розвиток безсоння проходить три етапи: генетична схильність, пускова стресова подія та підтримувальні дезадаптивні поведінкові механізми. Найтиповіша помилка — намагатися після недосипу лягти наступного дня на дві години раніше. Мозок до цього не готовий, людина годинами крутиться в ліжку, нарощує тривогу, і безсоння стає хронічним».
Окрему увагу Дар’я Пилипенко звернула на головну проблему воєнного часу — тотальну фрагментацію сну. Дослідження доводять, що ключовою є не стільки тривалість, скільки безперервність відпочинку. Через нічні та світанкові обстріли українці масово втрачають фазу швидкого сну (REM), яка відповідає за емоційну стійкість та когнітивні функції.
Учасники форуму дізналися цікаві факти про сон. Фото: Олексій Самсонов
Говорячи про когнітивно-поведінкову терапію безсоння (КПТ-І), фахівчиня наголосила:
«Сон неможливо викликати силою волі — що більше ви контролюєте засинання, то гірше засинаєте. Головне завдання — відновити контроль стимулів. Ліжко має асоціюватися виключно зі сном. Категорично заборонено працювати, читати новини чи їсти в ліжку, щоб мозок не руйнував біологічний зв’язок між спальним місцем та відпочинком».
Анатолій Камінський розповів про вплив сну на репродуктивне здоров’я людей. Фото: Олексій Самсонов
Тему збереження репродуктивного потенціалу нації під впливом хронічного виснаження продовжив Анатолій Камінський — доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України та завідувач клініки репродуктивних технологій НУОЗУ імені П. Л. Шупика.
Лікар розвінчав застарілий стереотип про те, що у відсутності вагітності завжди винна жінка. За статистикою, понад 20% українських пар стикаються з безпліддям, причому жіночий і чоловічий фактори діляться майже порівну (53–55% та 48% відповідно), а понад 35% припадає на комбіновану проблему.
На думку експерта, на проблеми безпліддя можуть впливати, як порушення сну так і стресовий стан. Фото: Олексій Самсонов
Анатолій Камінський акцентував на тому, як саме війна та порушення сну б’ють по фертильності:
«При безплідді неясного генезу вирішальну роль відіграє саме хронічний дистрес та порушення сну, які здатні блокувати овуляцію та знижувати рецептивність ендометрію. Створюється порочне коло: стрес заважає вагітності, а відсутність вагітності викликає ще більший стрес».
Репродуктолог застеріг жінок від нерозумного відкладання вагітності на потом. На відміну від чоловіків, овуляторний резерв жінки закладений від народження, і з кожним роком він зменшується, тому біологічний годинник неможливо поставити на паузу. Наостанок лікар підкреслив державну важливість програм із кріоконсервації репродуктивного матеріалу наших військовослужбовців та психологічної підтримки їхніх родин у тилу.
Позбавлення сну як тортури у російському полоні: позиція Координаційного штабу
Богдан Охріменко розповів про проблематику безсоння у військових після повернення з полону. Фото: Олексій Самсонов
Окрему увагу на форумі було приділено проблемам відновлення військовослужбовців та цивільних, які пройшли через російський полон. Керівник Секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Богдан Охріменко акцентував на специфіці травм, з якими безпосередньо стикаються наші захисники, перебуваючи в неволі:
«Напрямок роботи Координаційного штабу щодо реінтеграції та реабілітації передбачає роботу як з медичними, так і з ментальними аспектами травм. На жаль, категорія громадян із досвідом полону піддавалася специфічним тортурам, які застосовує РФ, зокрема позбавленню сну. Це застосовується майже в кожному місці ув’язнення.
У даному випадку набуті проблеми потребують уже не просто корекції, а повноцінного лікування. Терміни відновлення тут суто індивідуальні — кожна людина та кожна ситуація унікальні, тому лікарі підбирають індивідуальні заходи реабілітації.
Розбудова системи реабілітації залежить не лише від держави, а й від проактивного громадянського суспільства. Форум Mind & Sleep дає можливість проговорити проблеми ментального здоров’я людей із досвідом полону та напрацювати спільні ідеї, які будуть реалізовані як державним, так і громадським сектором», — наголосив у коментарі нашому виданню Богдан Охріменко.
Реабілітація в умовах хронічного стресу: від руху до відновлення у воді
Денис Силантьєв під час виступу на форумі. Фото: Олексій Самсонов
Другий блок форуму був присвячений практичним методам повернення рухливості, психоемоційного балансу та якісного сну через фізичну терапію.
Центральним виступом панелі стала презентація унікального проєкту реабілітації від легендарного українського плавця Дениса Силантьєва, срібного призера Олімпійських ігор, засновника програми реабілітації «Вільні хвилі»:
«Реабілітація у воді — це унікальний інструмент відновлення, наукове підґрунтя якого я захистив у своїй дисертації ще у 2000-х роках. Проєкт „Вільні хвилі“ ми розпочали восени 2022 року з дітей — переселенців, дітей військових та тих, хто пережив обстріли. Вода допомогла їм подолати страх: діти, які тижнями не виходили з квартир, знову почали спілкуватися з однолітками, виходити на вулицю та повертатися до нормального життя», — наголосив у своєму виступі відомий спортсмен.
Відомий спортсмен започаткував спеціальні програми з реабілітації військових та дітей. Фото: Олексій Самсонов
Також Денис розповів про спеціальну програму для реабілітації ветеранів, яка стартувала ще у 2024 році:
«Сьогодні наша ініціатива працює у Запоріжжі, Кривому Розі та Кам’янському (загалом охоплено 5 басейнів), де понад 400 ветеранів після ампутацій, важких контузій та складних операцій пройшли відновлення. Завдяки індивідуальному підходу та комфортному середовищу у воді хлопці не лише повертають рухливість кінцівок, але й повертають функціональність тіла, знімають милиці та влаштовуються на роботу».
Також у цій дискусійній панелі виступили відома хореографка Ілона Гвоздьова, яка продемонструвала методики трансформації затиснутого стресу через танцювально-рухову терапію.
Медіа та психічне здоров’я: інформаційна гігієна під час війни
Наступна панель була присвячена інформаційній гігієні та впливу медіа під час війни на свідомість українців. Фото: Олексій Самсонов
Окремий блок форуму був присвячений тому, як новинне поле та медіапростір впливають на психоемоційний стан суспільства й якість сну.
Відома телеведуча, журналістка та медіапродюсерка Кароліна Ашион присвятила свій виступ ролі достовірної інформації в умовах гібридної війни та її прямому впливу на ментальне здоров’я українців.
Вона наголосила, що в сучасному інформаційному полі медіагігієна стала елементом базової самобезпеки. За словами телеведучої, головна мета нинішніх суспільних дискусій — навчити громадян критично сприймати новини, чітко відрізняти перевірені факти від маніпуляцій та піддавати фільтрації інформаційні потоки, щоб запобігти емоційному виснаженню й тривожним розладам.
Кароліна Ашион під час форуму. Фото: Олексій Самсонов
Також у медійній панелі виступили: телеведуча та психологиня Надя Матвєєва, яка поділилася практиками протидії синдрому відкладеного життя («Роби, що хочеш, з тим, що маєш, там, де ти є»), та «голос українського телебачення» Влад Волошин, який розібрав вплив фейків на формування тривожних станів у людей.
Формула довголіття: сон, метаболізм та гормони
Заключний блок форуму був присвячений довгостроковому збереженню внутрішнього ресурсу організму, профілактиці передчасного старіння та відновленню ендокринного балансу.
Лікарка інтегративної медицини, ендокринологиня та нутриціологиня Анна Михайліченко детально розкрила зв’язок між якістю сну, рівнем цукру в крові, метаболічними процесами та чіткістю мислення. Вона пояснила, що регулярне недосипання провокує хронічний стрибок кортизолу та інсулінорезистентність, що прямим шляхом виснажує нервову систему. На думку фахівчині, формула довголіття завжди починається з базових речей — корекції нутриціологічних дефіцитів та відновлення гормонального фону.
Тему продовжила спеціалістка з ендокринної гінекології Світлана Лупіч, яка присвятила виступ функціонуванню жіночого організму в постійному режимі «бийся або біжи». Вона наголосила, що вивести репродуктивну систему зі стану симпатикотонії (хронічної тривоги) та відновити фертильність неможливо без нормалізації нічного відпочинку, оскільки саме уві сні синтезуються ключові регуляторні гормони.
Інна Силантьєва наголосила на величезному попиті суспільства в обговоренні питань сну, реабілітації, терапії в умовах війни. Фото: Олексій Самсонов
Підбиваючи підсумки заходу, співорганізаторка форуму Інна Силантьєва наголосила на головній цінності сформованого майданчика та окреслила його майбутнє:
«Головна особливість форуму Mind & Sleep полягає в тому, що він об’єднав провідних лідерів-практиків: психіатра, сомнолога, клінічних психологів, ендокринологів, фахівців з реабілітації, спортсменів, представників громадськості та експертів. Наші спікери у своїх виступах неодноразово доводили, що повноцінний сон, здоровий спосіб життя, гормональний баланс, відновлення після тривалих стресів, реабілітація у воді, танцювальна терапія або просто рух, а також інформаційна гігієна — це єдина цілісна система, від якої залежить якість нашого життя, якість мислення, емоційна стійкість та здатність організму протистояти виснажливим викликам сьогодення», -зазначила у своєму коментарі пані Інна.
За її словами, захід показав величезний суспільний запит на такі знання, тому форум не буде одноразовою подією — це початок великої цілісної ініціативи, яка обов’язково матиме своє продовження, заклавши підґрунтя для створення постійно діючої національної платформи суспільного діалогу задля збереження ментального й фізичного здоров’я українців.
До теми: Кардіологиня розповіла про тривалий стрес під час війни і його вплив на серцево-судинну систему.
Тетяна АСАДЧЕВА
