Круглий стіл, присвячений збереженню пам’яток, відбувся у столичній мерії. Фото: Любов Голуб’ятнікова/КМДА
Київ закликає до посилення взаємодії органів влади, правоохоронців, фахівців та активної громади для створення ефективної системи захисту історичного надбання.
У середу, 23 квітня, у столичній мерії відбувся круглий стіл, присвячений збереженню пам’яток в умовах війни та внутрішніх загроз. Захід став майданчиком для напрацювання рішень, спрямованих на збереження пам’яток, які руйнуються через російську агресію та недбалість недобросовісних власників.
В обговоренні взяли участь представники міської влади, Міністерства культури та стратегічних комунікацій, поліції Києва, громадських організацій, комунального закладу «Центр консервації предметів археології», а також народні депутати.
Відкрила захід заступниця голови КМДА, депутатка Київради (фракція «УДАР») Ганна Старостенко. Вона нагадала, що російські ракети та дрони зруйнували або пошкодили більше ніж 1500 пам’яток по всій Україні. Понад 80 з них — у Києві.
Ганна Старостенко
«На жаль, памʼятки страждають не тільки через російські обстріли, але й через недбалість чи навмисне доведення до руйнації. Так, серйозною проблемою є недосконале законодавство. Зокрема, через відсутність дієвих механізмів притягнення до відповідальності у занедбаному стані залишаються пам’ятки, такі як Гостиний двір, будинок Сікорського чи Національний художній музей. Такий стан речей неприпустимий», — наголосила Ганна Старостенко.
Вона також зазначила, що успіх у збереженні культурної спадщини неможливий без двостороннього контролю — з боку влади та з боку громади.
«Влада має діяти системно, забезпечуючи правові механізми та оперативно реагуючи на факти недобросовісного відношення до пам’яток, а громада — бути активним партнером, який не дає замовчати знищення нашого спільного надбання. Вирішальну роль повинні відігравати правоохоронні органи.
Необхідне постійне залучення поліції та прокуратури до фіксації правопорушень, розслідування фактів знищення або доведення до руйнації пам’яток та притягнення винних до реальної відповідальності. Тільки за таких умов ми можемо говорити про ефективну систему охорони культурної спадщини», — сказала Ганна Старостенко.
Вона також нагадала, що у серпні 2024 року за ініціативи столичної влади у Верховній Раді були зареєстровані два законопроєкти, які передбачають посилення адміністративної та запровадження кримінальної відповідальності за руйнацію пам’яток, а також механізм примусового викупу об’єктів у комунальну власність. Парламент ухвалив ці документи у першому читанні та не поспішає затвердити їх у цілому.
Своєю чергою директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова окреслила основні виклики, з якими зіштовхуються столичні пам’яткоохоронці.
«Ми часто стикаємося з ситуацією, коли об’єкти культурної спадщини в приватній власності лишаються без належного догляду. Доволі часто власники не виявляють зацікавленості у збереженні таких об’єктів, не проводять вчасно протиаварійні ремонти та реставрацію. Відсутність жорсткого законодавства є серйозною проблемою», — зауважила Марина Соловйова.
Марина Соловйова
Вона також вважає за потрібне перейняти досвід європейських країн і надати місцевим владам право передавати в оренду на 20-30 років об’єкти культурної спадщини. За умови, що орендар зобов’язується провести реставрацію пам’ятки протягом короткого терміну, сплачуючи в цей період ринкову вартість оренди, а після реставрації — 1 гривню.
«У власності міста залишається культурна спадщина, а орендар використовує об’єкт та отримує прибуток. Але для цього потрібно ввести зміни до законодавства про оренду державного та комунального майна, які дозволять на місцях організувати надання в довгострокову оренду об’єктів з метою їх збереження на певних умовах», — зауважила Марина Соловйова.
Народна депутатка, представниця комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Ганна Бондар зазначила, що парламент сьогодні більше уваги приділяє законопроєктам, що пов’язані з обороною та соціальним захистом населення. Втім, вона висловила сподівання, що напрацьовані разом зі столичною владою зміни невдовзі винесуть на розгляд парламенту у другому читанні.
«Я вважаю, що місцеві влади мають самостійно вирішувати напрямки свого розвитку. Зокрема, мати право надавати в оренду пам’ятки за умови їхньої реставрації», — сказала вона.
Народна депутатка Ганна Боднар
Ганна Бондар також розповіла про ініціативу благодійної організації Gurtum і ГО «Україна Інкогніта» відновити на Байковому кладовищі частково зруйновану неоготичну каплицю Вітте, авторства геніального архітектора Городецького. Активісти провели там дві толоки, прибрали територію від рослин, але більше нічого не мають права робити.
«У каплиці не має власника, а отже не має замовника робіт. Тому я напрацювала зміни, які дозволять органам місцевого самоврядування без рішення суду брати на свій баланс надгробки на кладовищах, які є пам’ятками або щойно виявленими об’єктами культурної спадщини», — сказала Ганна Бондар.
Під час круглого столу учасники обговорили не тільки удосконалення законодавства, але й розробку нормативних актів щодо зон охорони пам’яток, проблеми археологічних досліджень і музеєфікації, а також забезпечення доступу до об’єктів для їх збереження.
Нагадаємо У 2024 році Київрада ухвалила міську цільову програму «Охорона та збереження культурної спадщини м. Києва на 2025–2027 роки». Вона передбачає реставрацію понад 40 пам’яток у комунальній власності, їх інвентаризацію, консервацію й адаптацію до сучасних потреб, зокрема і створення зручного доступу для маломобільних груп.
Також у структурі Департаменту охорони культурної спадщини створено відділ правового забезпечення. Його фахівці представлятимуть інтереси громади у судових справах, оскаржуватимуть незаконні рішення. Крім того, співпрацюватимуть з правоохоронцями задля спільної фіксації правопорушень, розслідування фактів знищення або доведення до руйнації пам’яток та притягнення винних до реальної відповідальності.
Читайте також:
«230 нових охоронних договорів: Київ захищає культурну спадщину навіть у часи війни».
Олександр ГАЛУХ
