Виставка триватиме до 4 листопада. Фото: Даша Гришина
Виставка присвячена працівникам МВС, яких нещодавно нагородили медалями «За військову службу Україні».
Сьогодні, 26 жовтня, у вестибюлі станції метро «Золота ворота» відкрили виставку з фотографіями людей, обличчя яких зазвичай залишається за кадром.
Вони — працівники Міністерства внутрішніх справ України, які разом із військовими тримають оборону. Зокрема, прикордонники, нацгвардійці, поліцейські та рятувальники.
Тридцятьом з них присвятили виставку. Це люди, яких нещодавно нагородили медалями «За військову службу Україні». П’ятнадцятьох героїв — посмертно.
Подивитись на виставку завітали й дві столичні рятувальниці. Швидко цих тендітних жінок у формі можна знайти на світлинах. Наприклад, зображення усміхненої Вікторії Рубан у шапці зі значком ДСНС відкриває незламну експозицію.
Вікторія Рубан
«Ця світлина була зроблена в одному з мікрорайонів у Бучі, де тривали жорстокі бої. До речі, на фото першій день деокупації Київщини. Це, мабуть, була одна з приємних новин, оскільки одразу після звільнення ми знаходили тіла закатованих та вбитих людей. Розміновували території та розбирали завали зруйнованих будинків», — каже нашому виданню рятувальниця.
За два десятки років роботи в ДСНС Вікторія не бачила стільки, скільки побачила за перші місяці в окупованій Київщині.
«Ми безперервно приймали дзвінки від мешканців та їхали евакуювати їх попри пряму агресію окупантів до нас, працівників МВС. Ми евакуювали цивільних з міст та сіл, які намагались контролювати вороги. І нерідко за це росіяни намагались поцілитись в наші автівки», — згадує вона.
Разом із Вікторією на виставку завітала й речниця ДСНС Світлана Водолага. Серед 30-ти фотографій є і її обличчя. У кадрі вона в спорядженні збирає документи та фотографії цивільних, будинок яких перетворився у руїни.
Світлана Водолага
«Тут (на фото, — ред.) ми виїхали на розбір завалів будинку та пошуку під ними людей. Серед розбитої цегли у перемішку з побутовими речами я побачила сімейні фотографії. З дитинства мене вчили, що фото викидати не можна, тому я автоматично почала збирати одну світлину за другою. Пізніше ми ще зібрали телефони та документи. Виклали пост з найденими речами та неочікувано знайшли власників. Не передати словами ту вдячність, яку щедро говорили нам мешканці того зруйнованого будинку…», — розповідає журналістці «Вечірнього Києва» Світлана.
Варто зазначити, що рятувальники у мирному житті та рятувальники під час війни — це кардинально різний обсяг роботи, яка потроюється своєю небезпекою. Поки цивільні чекають відбою сигналу «Повітряна тривога», рятувальники гасять пожежу від ракетного вибуху, йдуть на відкрите полум’я у надії врятувати людей, а потім цеглу за цеглою розбирають завали, щоби й під ними врятувати життя.
Ознайомитись з героями та їхніми подвигами кияни та гості міста можуть включно до 4 листопада.
Попри серйозну та відповідальну роботу, столичні рятувальники знаходять час, аби підняти киянам настрій і бойовий переможний дух. Так, нещодавно на табло, що над дверима до входу в Головне управління ДСНС у Києві, з’явився жартівливий напис: «Горить Кремль? Телефонуйте 101, ми також захочемо подивитись».
Фото авторки
Даша ГРИШИНА
