Історії з війни та рекорди: репортаж з фестивалю «Книжковий Арсенал» у Києві

На Книжковому Арсеналі. Фото авторки

На декілька днів Мистецький арсенал став місцем зустрічі з книжками, авторами та видавцями.

Учора у столиці стартував ХІІІ Книжковий Арсенал, у програмі якого — понад 200 подій.

Традиційно тут представлені стенди видавництв (100 великих та 11 малих), багато з яких пропонують читачам приємні знижки (від 10 до 30%) та розпродажі, а також виставкові проєкти.

«Це третій Книжковий Арсенал за час повномасштабної війни. І щоразу ми ставимо питання, чому мусимо продовжувати працювати та робити його, — поділилася на відкритті директорка „Мистецького арсеналу“ Олеся Островська-Люта. — Насамперед сам факт того, що ми здатні збиратися, продовжувати думати та творити разом свідчить про те, що ми є та існуємо як спільнота, така наша відповідь на спробу нас знищити. Крім того, накопичення фундаменту для майбутнього, щоб не було розривів і білих плям в нашій історії. І третя причина — в цих всіх обіймах, якими повен фестиваль. Це терапевтична подія, де ми перебуваємо разом і раді бачити один одного».

Вхід до Книжкового Арсеналу. Фото авторки

За словами директорки фестивалю «Книжковий Арсенал» Юлія Козловець, цьогоріч додали ще одну сцену, щоб зробити більше подій. А також запросили малих видавців та повернули ярмарок ілюстраторів. Вона підкреслила, що фестиваль намагається повернути свої успішні в попередні роки формати.

Юлія Козловець звернула увагу й на нову родзинку Книжкового Арсеналу — спеціальну програму літературної лабораторії для підлітків «Інтерпретація однозначного», з воркшопами та дискусіями. Цей простір для творчого проявлення однолітків підготували учасниці Підліткової Ради Мистецького арсеналу.

Простір для підліткової творчості. Фото авторки

Фокусна тема цьогорічного Книжкового Арсеналу звучить як «Все між нами — переклад». Її кураторками стали історикиня та професорка Єльського університету Марсі Шор, а також письменниця, членкиня PEN Ukraine Оксана Форостина.

«Це мій четвертий візит в Україну з 2022 року. Зазвичай не беру участь в організаціях подій, але від цього особливого запрошення не змогла відмовитися, — зізналася Марсі Шор. — Над програмою працювали з серпня минулого року. За цей час Київ для мене став не лише столицею вільних людей, а й столицею мислення, інтелектуалів. Фокусна тема ставить питання: чи можливо взаємопорозуміння між людьми.

Як пояснила Оксана Форостина, англійською фокус-тема звучить як «Все є переклад», однак було важливо привнести людський вимір, тому обрали таку українську назву, як «Усе між нами — переклад».

Ірина Славінська на відкритті фестиваля. Фото авторки

Основну програму «Наш Арсенал» складала журналістка Ірина Славінська.

«Книжки — це не лише про читання, а й про спосіб давати собі ради, бути вільнішими. Вони допомагають нам бути собою, — зазначила вона. — Ми будемо говорити про книжку, яка є центром гуртування різних спільнот, яка об’єднує та збирає людей, є нашою обороною і наступальною зброєю».

Інформаційний стенд. Фото авторки

На вході відвідувачів зустрічає інформаційний стенд, де можна взяти мапу і програму фестивалю — щоб знайти потрібні видавництва чи виставки та відвідати ті події, що цікаві.

РІДКІСНІ ТВОРИ ВЕТЕРАНІВ ТА ВЕТЕРАНОК

У першій залі представлений проєкт «Історії з війни. Пряма мова» — це експозиція книжок авторів-військових, ветеранів та ветеранок. Проєкт реалізований за сприяння Мінветеранів.

«Для нас було важливо показати на „Книжковому Арсеналі“ ветеранську літературу, що вона є та її різноманітність. Продемонструвати, скільки взагалі написано про війну. Прагнули познайомити з менш знаними широкому загалу книгами та авторами, розповісти про них», — зазначив координатор проєкту з Мінветеранів Кирило Дороленко.

Ганна Скоріна та Кирило Дороленко. Фото авторки

Кураторкою вибірки стала Ганна Скоріна, яка збирає та досліджує видання про сучасну війну. Вона створила каталог книжок про російсько-українську війну, виданих з 2014 року.

«Тут близько 200 видань, які написані військовими про війну, — поділилася вона. — Це книги, які маловідомі, або їхні наклади вже закінчилися, або видавництва, в яких вони вийшли, не представлені на фестивалі. Багато з цих книжок видавали самі автори обмеженими накладами, у 50-100 примірників, продавали через свої соціальні мережі, і знайти їх вже неможливо. Тому хотіли також познайомити також видавців з цими книжками, які можливо перевидати. Багато з них на це заслуговує. Окрім літературної, вони мають історичну цінність, є документами епохи. У майбутньому по цім книжкам можна буде досліджувати наш час».

Експозиція книжок проєкту «Історії з війни. Пряма мова». Фото авторки

Видання демонструють весь спектр ветеранської літератури: є поезія, проза, фотоальбоми, щоденники. В окремому стенді — книжки загиблих військових або про загиблих, написані їхніми родичами, що стало для них терапією.

Ганна Скоріна звертає увагу на фотоальбоми, що є цікавим явищем. Так, поетичний артбук «4.5.0» народився зі світлин військового Юрка Костишина, який на фронті знімав гарні фотографії природи: квіточки, листя. Вони надихнули Інну Гончар написати поезію. В основі трилогії «Життя на нулі», «Пункт дислокації Донбас» та «Точка відліку — Схід» — документальні світлини воїна-фотографа Юрія Величка та репортажі письменниці Ганни Терянік.

Героями книги Сергія Камінського «Народні панцирники» стали цивільні та військові автомобілі, з яких у 2014 році захисники робили броньовані машини та давали їм незвичні імена, як «Нефартовий», «Коник» чи «Пряник».

Експозиція книжок проєкту «Історії з війни. Пряма мова». Фото авторки

Представлена й дитяча література, написана військовими. Так, Макс ван Форсайт в окопах писав поезію для свого сина про дракона, що увійшла до книги «Подорож Україною та чарівний дракон».

У закритих склом стендах показують рідкісні книги, яких вже неможливо знайти. Це одне з перших видань про війну «Воєнний щоденник (2024-2016)» Олександра Мамалуя, комікс «Мій тато повернувся з війни», «Щоденник нелегального солдата» журналістки Олени Білозерської, «Життя P.S.» Валерії Бурлакової, військовослужбовиці, яка, щоб пережити біль втрати, почала вести записи про свого загиблого коханого, ««В окопах Нью-Йорка» Єгора Фірсова — збірка текстів, які були написані про війну для американських медіа.

Експозиція проєкту «Історії з війни. Пряма мова». Фото авторки

Доповнюють експозицію імена 239 людей літератури, які загинули на війні: як літератори, так і працівники видавництв.

РЕКОРДИ ПЕРШОГО ДНЯ: НАЙВАЖЧА КНИГА ТА НАЙДОВША ЧЕРГА ЗА АВТОГРАФАМИ

Одразу два національних рекорди встановила факсимільна копія Пересопницького Євангелія, представлена на стенді видавництва «АДЕФ-Україна». Вона стала найбільшою друкованою книгою, виданою накладом: довжина — 39,8 см, ширина — 27,9 см, товщина — 12,6 см. А також найважчою друкованою книгою, виданою накладом: 7 кг 600 г. До слова, оригінал важить більше — 9 кг 300 г, оскільки він написаний на пергаменті, а створи в палітурці зроблені з дубових дощок.

Пересопницьке Євангеліє є рукописним взірцем Святого письма, викладеного староукраїнською мовою літературних джерел, що створене у XVI столітті (1556-1561). Це чотири канонічні Євангелія, які призначалися для церковного читання. Нині ця книга є символом української державності — з 1991 року на ній під час інавгурації присягають всі президенти України. Нині вона зберігається в Національній бібліотеці України ім. В. Вернадського, в Інституті рідкісних книг.

Алла Істоміна. Фото авторки

Видання факсимільної копії ініціювали ще у 1995 році, коли було засноване видавництво, однак здійснити це вдалося лише у 2008-му. За пів року фахівці методом електронної реставрації забезпечили відтворення книги.

«Завдяки цьому проєкту ми дали можливість всьому світові побачити книгу, яка існує в одному примірнику, — зазначила директорка видавництва „АДЕФ-Україна“ Алла Істоміна. — У 2008 році було видано 1200 примірників, а у 2011 — ще 200. Ці книги є у священнослужителів Православної Церкви України, в провідних бібліотеках світу — Конгресу США, Оксфорді, Кембриджі, Британській бібліотеці, Ватиканській бібліотеці. У 2018 році подарували Папі Римському Франциску І, є вони й у Вселенського та Єрусалимського патріархів, а також в музеї та навчальні заклади України. Це витоки нашої української мови, культури та історії».

Факсимільная копія Пересопницького Євангелія. Фото авторки

Алла Істоміна розповіла, що у 2011 році, до 450-річчя Пересопницького Євангелія, вийшла ще одна книга, присвячені цій реліквії, — «Пересопницьке Євангеліє: витоки і сьогодення».

«Це книга-ключ, яка дає змогу прочитати Пересопницьке Євангеліє, вміщує транслітерацію оригіналу і сучасну редакцію тексту. Тож можна побачити, як трансформувалася українська мова майже за 500 років, — підкреслила вона. — Зараз пропонуємо Службі капеланів України опікуватися нашим воїнством з цим „Пересопницьким Євангелієм“. Мріємо, щоб вона стала книгою присяги для українських воїнів. Крім того, у цьому варіанті Святе Письмо можна й почитати, отримати втіху від Божого слова».

Наймасовішою подією першого дня стала презентація книжки ексміністра закордонних справ Дмитра Кулеби «Дипломатична кухня воєнного часу», яку він написав в співавторстві з українським шеф-кухарем Володимиром Ярославським.

Книга є збіркою рецептів і повʼязаних із ними дипломатичних історій. В ній можна дізнатися залаштункові секрети, а також приготувати страви, якими останні роки годують високопоставлених гостей, які прибували до України з початку повномасштабної війни.

Презентація книги Дмитра Кулеби. Фото авторки

Під час презентації Дмитро Кулеба розповів, що найбільше вражає іноземних дипломатів в українській кухні. Приміром, вони люблять, але дивуються вареникам із вишнями, адже не звикли до вареного тіста у вигляді десерту. А-от сало майже не сприймають і дуже здивовані тим, що українцям смакує «сирий свинячий жир».

Також ексміністр переконаний, що вироби із гречки та житнього хліба потрібно популяризувати на європейську і загалом світову аудиторію. На думку Кулеби, у них є потенціал, щоб здивувати й полюбитися закордоном як типово українська оригінальна їжа.

Найбільшу чергу за автографами двічі зібрав письменник та офіцер ЗСУ Ілларіон Павлюк. Також він взяв участь у розмові «Письмо на війні» разом з Яриною Чорногуз, Богданом Коломійчуком та Дмитром Крапивенком.

Ілларіон Павлюк є автором трьох романів-бестселерів: «Білий попіл», «Танець недоумка» та «Я бачу, вас цікавить пітьма». Останній, що вийшов у 2020 році, довгий час був серед топ-продажів «Видавництва Старого Лева» та книгарень.

Ілларіон Павлюк під час розмови «Письмо на війні». Фото авторки

Ілларіон Павлюк розповів, що намагався писати на війні, після перших боєвих зіткнень. Однак те, що писалося, було про смерть, і він вирішив, що не варто це приносити у світ. Однак у 2023 році все-таки відновив роботу над романом, який вже закінчив.

«Книга Еміля» розповідає про 9-річного хлопчика і його подорож в інші світи. Була задумана як дитяча ще у 2020 році, однак з часом трансформувалася. З’явилося багато похмурого, смерті, викликів, з якими стикається герой, і перетворилися на доросле «темне фентезі».

КНИГИ ТА БЛАГОДІЙНІСТЬ

Як ми вже писали, на Книжковому Арсеналі свої книжки представляють 100 великих, 11 малих видавництв та шість книгарень.

Вітрина новинок. Фото авторки

Щоб зорієнтуватися в нових виданнях, гостей зустрічає «Вітрина новинок», де книжки зібрані за різними категоріями: поезія, проза, дитячі, нонфікшн, про мистецтво тощо. Позаду книги є номер стенду видавництва, де її можна купити.

Радимо звернути увагу не лише на знані видавницва, а й познаймитися з тими, хто приїхав з інших міст, а також малими видавцями, які рідко представлені у книгарнях. Також лише на фестивалях можна ознайомитися з виданням музеїв України, які представлені на окремом у стенді.

Стенди видавництв. Фото авторки

На «Книжковому Арсеналі» можна не лише поповнити домашню бібліотеку, а й до долучитися до благодійних ініціатив. Зробити донати на стендах «Azov One», «Хартія», «Повернись живим», написати листа до вільного Криму (акція існує з 2023 року та пропонує написати листи підтримки незаконно ув’язненим українцям) або передати книгу на фронт (культурна ініціатива збирає видання для військових частин).

А на стенді БФ «Як ти, брати?» обрати безкоштовні корисні посібники про комунікацію під час війни (як розмовляти з тими, хто втратив близьких, повернувся до цивільного життя чи перебуває на фронті).

Благодійні ініціативи на «Книжковому Арсеналі». Фото авторки

Також важливою складовою фестивалю є виставкові проєкти. Тут можна роздивитися добірку плакатів та ілюстрацій, світлини фотожурналістів «Воєнні хроніки: Україна 2014-2025», проєкт «Війна. Артефакти. Мистетцво» фотографа, а нині воїна ЗСУ Дмитра Купріяна чи майже художню виставку письменника «Коробочки Іздрика».

У виставковому проєкті школи каліграфії «Арт і Я» вшановують спадщину майстра каліграфії Василя Чебаника, який пішов з життя у березні 2025 року.

Виставкові проєкти «Книжкового Арсеналу». Фото авторки

Фудкорт, який розмістився на вулиці, цього року організувало «Сільпо».

Кава та чай коштує від 45 грн, тістечка від 130 грн, лимонади від 150 грн, шматочок піци від 100 грн, бургери від 280 грн, келих вина від 90 грн.

Фудкорт на Книжковому Арсеналі. Фото авторки

За гарної погоди можна насолодитися виступами на вуличній сцені.

У суботу тут представлять перформативну програму «Земля поетів на зорі Незалежності: історія покоління у віршах і піснях» за участі Павла Вольвача, Мар’яни Савки, Івана Андрусяка, Анатолія Дністрового, Маріанни Кіяновської, Сергія Пантюка, Світлани Поваляєвої, Вікторії Стах, Марії Бурмаки, Римми Зюбіної. А в неділю на завершення «Книжкового Арсеналу» музичну програму «Стус. Тичина. Шевченко» зіграє гурт Dakh Trio.

Вулична сцена. Фото авторки

На фестивалі, на жіль, немає відправки до найближчого від дому поштового відділення, тож книголюбам варто запастися місткими сумками.

Книжковий «улов» киянки Олени. Фото авторки

На виході з «Книжкового Арсеналу» «Вечірній Київ» зустрів киянку Олену з цілим візочком новеньких видань. Вона розповіла, що так вирішила відзнати своє день народження і придбала понад 40 книг. Переважно з наперед складеного списку, але були й емоційні покупки. А спеціальний візочок для книг їй змайстрував і подарував чоловік. Олена є книжковою блогеркою, тож звикла багато читати.

Черга на «Книжковий Арсенал». Фото авторки

Розклад роботи: 31 травня, субота: з 10:00 до 21:00, 1 червня, неділя: з 10:00 до 21:00.
Адреса: Мистецький арсенал, вул. Лаврська, 10-12
Вартість квитків: 200 грн, сімейний квиток (2 дорослих + 2 дітей від 12 років) — 500 грн, абонемент (всі дні фестивалю на одну особу) — 500 грн

Право на безоплатне відвідування ХІІІ Книжкового Арсеналу мають: власники/власниці річних абонементів до 20-річчя Мистецького арсеналу; діти до 12 років; пенсіонери; діти та дорослі з інвалідністю та один супроводжуючий; учасники бойових дій та військовослужбовці; члени сімей загиблих Захисника чи Захисниці України; внутрішньо переміщені особи (за наявності відповідного посвідчення), працівники музеїв та власники членських карток ICOM та CIMAM.

Читайте також:

Київ Михайла Болотова: у столиці презентували книгу рідкісних світлин першої половини XX століття. Унікальне видання знайомить з містом, яким воно було сто років тому. Примірники будуть доступні у столичних бібліотеках.

Марія КАТАЄВА

Джерело