Антарктида. ФОТО: скрін з відео Національного антарктичного наукового центру (ілюстративне)
Із Києва на станцію "Академік Вернадський" вирушили учасники нової, 28-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ). У її складі 14 людей, серед них 9 вчених. Вони працюватимуть на станції протягом року.
Про це повідомляє пресслужба Національного антарктичного наукового центру у Facebook.
Зазначається, що і в умовах повномасштабної війни потрібно забезпечувати безперервну роботу антарктичної станції, адже результати діяльності українських вчених на крижаному континенті важливі для всього світу.
"Це ціла низка найдовших в Антарктиці метеоспостережень, вивчення зміни клімату, космічної погоди, магнітного поля Землі, озонової діри та ще багато чого. Там ми робимо глобальну науку ХХІ століття і не зупиняємося попри всі спроби ворога відкинути нас у ХХ",— каже директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.
У центрі поінформували, що очолив команду геофізик Богдан Гаврилюк. Він їде зимувати в Антарктику вдесяте, і це абсолютний рекорд для українських антарктичних експедицій. У своїй попередній — 26-й УАЕ, Богдан теж був бейскомандером, а після повернення навесні 2022-го одразу став на захист України в лавах прикордонників.
Серед учасників 9 вчених — по 3 на кожен напрям досліджень: біологія, метеорологія, геофізика. А також лікар, кухар, сисадмін, системний механік та дизеліст-електрик. Вперше за останні п'ять років експедиція складається тільки з чоловіків. На цей конкурс подавалися 5 жінок, торік було 19, але вони не подолали всі етапи конкурсного відбору.
Учасники 28-ї Української антарктичної експедиції фотографуються біля пам’ятника Михайлу Грушевському у Києві Фото: Національний антарктичний науковий центр
Перед відправкою команда зробила традиційне фото біля пам'ятника Михайлу Грушевському. Знімок символічний, адже в умовах війни монумент закритий від можливих руйнувань.
Учасники 28-ї Української антарктичної експедиції відправляються у Польщу Фото: Національний антарктичний науковий центр
Спочатку учасники їдуть у Польщу, потому летять до Південної Америки, де в чилійському порту Пунта-Аренас на майбутніх зимівників уже чекає українське судно "Ноосфера". Криголам має доправити на станцію 28-му УАЕ та повернути на "велику землю" 27-му УАЕ, яка вже рік відпрацювала в Антарктиді,— підсумували в Національному антарктичному науковому центрі.
Станція під назвою "Фарадей" була заснована Великою Британією у 1957 році та є однією з найстаріших дійсних станцій в Антарктиці. 6 лютого 1996 року станцію офіційно передали Україні та перейменували на "Академік Вернадський" на честь видатного вченого, засновника вчення про біосферу і ноосферу, першого президента Академії наук України (1918 року) Володимира Вернадського. Вона розташована на острові Галіндез Аргентинського архіпелагу, що неподалік Антарктичного півострова, за 15 тисяч кілометрів від України.
29 січня 2021 року президент Володимир Зеленський підписав указ про відзначення 25-ї річниці заснування антарктичної станції "Академік Вернадський".
У серпні 2021 криголам "Ноосфера" придбали для української антарктичної станції "Академік Вернадський". У 1996 році саме цей криголам доставив першу українську місію на колишню британську станцію "Фарадей", яка тепер відома як "Академік Вернадський".
27 лютого 2023 року український науково-дослідний криголам "Ноосфера" доправив до станції вантажі та команду українських технічних фахівців. Вони мають провести роботи з модернізації станції. Зокрема, замінити системи опалення та провести роботи з заземлення дизельної і головної будівлі станції.
У березні цього року на станції "Академік Вернадський" українські полярники організували перший мистецько-освітній проєкт в Антарктиді – інсталяцію "Дім. Спогади". Навколо будинку розмістили щити з фактами про Україну та станцію, а також символічними предметами на кшталт грудки чорнозему чи фрагмента вишиванки. Напередодні у 160-ту річницю з дня народження Володимира Вернадського, президент України Володимир Зеленський поспілкувався з учасниками 27-ї антарктичної експедиції.
У березні 2023 року біля станції "Академік Вернадський" полярники оновили дороговказ, змінивши транслітерації міст. Дороговказ не ремонтували понад 20 років. На ньому розміщували таблички з назвами та відстанями до різних міст. Працівники реставрували старі таблички Черкас, Києва, Львова, Харкова, Варшави тощо. Одесі та Вінниці дерусифікували транслітерацію. Крім цього на дороговказі з'явились нові міста — Маріуполь, Херсон та Буча, а також столиці, які підтримують Україну.
Українські біологи зі станції Академік Вернадський почали досліджувати китів за допомогою дронів. Дослідники зробили фотографії горбатих китів, косаток, морських леопардів, а також виконали акустичні записи морських ссавців.
Навколо української станції "Академік Вернадський" в Антарктиді у лютому "розцвів сніг" наприкінці антарктичного літа. Таке забарвлення з'являється внаслідок розвитку в снігу мікроскопічних зелених одноклітинних водоростей. Українські вчені відбирають і фіксують проби кольорового снігу, щоб вже на материку проаналізувати їх та краще зрозуміти хімічні основи трансформації цієї водорості.
