Ділянка витких рослин на один день перетворилася на Крим. Фото: Наталка Марків
Запах кави, звареної в турках на піску, аромат запашного плову із казана, тихий шурхіт кераміки та щирі обійми людей, які не бачилися роками. У київському Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка відбувся затишний і водночас глибокий захід, присвячений Міжнародному дню корінних народів світу.
Символічно, що локацією для зустрічі обрали ділянку витких рослин. Тут, серед тінистих алей, стебла ростуть поруч, переплітаються й знаходять опору одне в одному. Саме так, як три корінні народи України, чиєю єдиною історичною Батьківщиною є Крим — кримські татари, караїми та кримчаки.
«Цей день потрібен нам не лише для того, щоб говорити про традиції. Він нагадує про право корінних народів зберігати свою ідентичність, мову, культуру та зв’язок із рідною землею. Сьогодні ми зібралися в Києві, щоб говорити про Крим як про живу культуру, музику, родинну пам’ять і людей, які її продовжують», — лунало зі сцени.
Це не перший рік День корінних народів відзначають у ботсаду, і вже стало гарною традицією, що гості приходять у кримськотатарському одязі або у вишиванках, а багато мав одяг із поєднанням тамги і тризуба.
ІСТОРИЧНИЙ КРОК: КРИМСЬКОТАТАРСЬКА САДИБА В ПИРОГОВІ
Попри 12 років російської окупації півострова та триваючу повномасштабну війну, присутні наголошували: культура корінних народів не просто зберігається — вона розвивається і стає частиною загальноукраїнського контексту.
Підписання Меморандуму
Кульмінаційним і справді історичним моментом вечора стало підписання тристороннього Меморандуму про співпрацю між Міжнародним Фондом національного добробуту Криму, ДП «Кримський дім» та Національним музеєм народної архітектури та побуту України. Документ підписали директор державного підприємства «Кримський дім», режисер, актор і військовослужбовець Ахтем Сеітаблаєв, директорка музею Оксана Повякель та Голова міжнародного благодійного фонду Ленур Мамбетов.
Меморандум зафіксував рішення створити на території музею в Пирогові повноцінну Кримськотатарську експозицію.
«Це не просто підпис на папері. Це рішення створити простір, де кримськотатарська культура буде доступною для живого знайомства, — поділився Ахтем Сеітаблаєв. — На території музею закладено фундамент першої садиби, а загалом проєкт передбачає дев’ять будівель, одна з яких нагадуватиме знамените Зінджирли-медресе з Бахчисарая. А 10-ту ділянку ми навмисно залишаємо порожньою: після звільнення Криму ми перевеземо туди автентичний будинок із півострова».
Сцена на галявині
ВІД ЗБЕРЕЖЕННЯ ДО РОЗВИТКУ: ГОЛОВНІ ТЕЗИ ДИСКУСІЇ
Важливою частиною вечора стала панельна дискусія «Від збереження до розвитку», яку модерував відомий журналіст і медіаексперт Андрій Куликов. Участь у розмові взяли голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, представники Держслужби з етнополітики, Представництва Президента в АРК, Інституту національної пам’яті, а також діячі караїмської та кримчацької спільнот.
Учасники сформулювали ключові виклики, які стоять перед корінними народами України сьогодні:
Деокупація та повернення додому. Як підкреслив Рефат Чубаров, зберегти народи повноцінно можна лише на рідній землі: «Перше завдання — звільнення Криму та відновлення суверенітету України. Ми маємо бути сильними, щоб повернення відбулося, а після перемоги в Криму вже ніколи не буде так, як до 2014 року — не буде монополії чинельної більшості та ультиматумів».
Загроза зникнення мов та зникаюча чисельність. Представниця кримчаків Тетяна Кошецька та представниця караїмів Євгенія Вірлич з болем зазначили, що їхні спільноти наразі є критично малочисельними. «Якщо порахувати кримчаків у Криму, то вийде не більше ніж на під’їзд багатоповерхівки. Тому для нас головне — шукати одне одного по світу, систематизувати архіви та відновлювати корені», — зазначила пані Тетяна.
Видимість у суспільстві та молодь. Учасники погодилися, що українці мають більше знати про корінні народи. Зокрема у містах материкової України має бути більше вулиць названих на честь кримськотатарських, караїмських та кримчацьких діячів. Особливо на півдні України, де були і є громади цих народів.
ФЕСИ, ПЛОВ ТА ДЖАЗ: АТМОСФЕРА ТЕПЛОГО СВЯТА
Після офіційних промов та дискусій простір ботсаду перетворився на затишний ярмарок та мистецький майданчик.
Гості мали змогу взяти участь у благодійному аукціоні, де збирали кошти на підтримку українських військових та розвиток Кримськотатарської садиби. Серед лотів були книги Гульнари Абдулаєвої, праці Братів Капранових, ошатні жіночі феси.
Окрему увагу привертала локація з керамікою. Керамістка та кураторка проєктів Леонора Янко презентувала скульптурні керамічні феси майстрині Лери Тефікової.
«Цікаво, що такі мистецькі об’єкти купують у свої колекції люди не тільки кримські татари, а й українці. Це свідчить про те, як глибоко ми починаємо досліджувати спільну спадщину, — розповіла Леонора Янко. — Ми бачимо, що тенденція інтеграції елементів кримськотатарського орнаменту в повсякденну моду — це вже реальність, яка тільки розширюватиметься».
Леонора Янко з керамічним фесом
Вечір завершився виступами артистів, традиційними танцями та дитячим сміхом на алеях ботсаду. Це було свято «для своїх» — тепле, затишне, наповнене ароматами східних спецій, але водночас просякнуте непохитною вірою в те, що наступні подібні зустрічі обов’язково відбудуться у вільному, деокупованому Криму.
«До зустрічі у Бахчисараї», — як часто вітаються і прощаються кримці.
Читайте також:
Виставки про Крим і Конституцію представили у Київській фортеці
Наталка МАРКІВ
