Лікар-терапевт Євген Афанасьєв. Фото з відкритих джерел
Видання відкриває читачам маловідомі сторінки історії столичної медицини XIX — початку XX століття, розповідаючи про визначних лікарів, чия спадщина формувала медичну науку та міську культуру.
Наприкінці березня у вітражній залі Національного музею медицини України відбулася знакова подія — презентація книги «Київські медики». Її автором є старший науковий співробітник відділу фондів музею Дмитро Назаренко.
«Видання „Київські медики“ — це ґрунтовне історичне дослідження присвячене розвитку медицини в Києві у XIX столітті. Воно знайомить читача з діяльністю видатних лікарів, розвитком медичних установ та їхнім внеском у формування сучасної медичної науки. Ідея створення цього видання виникла як результат поєднання прагнень видавця та колективу Національного музею медицини України зібрати в одній книжці авторські есе Дмитра Назаренка», — розповідають у Національному музеї медицини.
Анатомічний театр Київського університету, де зараз знаходиться Музей Медицини. Фото з відкритих джерел
Карл-Генріх Трітшель
Олександр Яценко
Професор Володимир Бец.
У новій книзі предсавлені постаті видатних київських лікарів минулих століть. Фото: Національна медична бібліотека
Автор книги Дмитро Назаренко, спираючись на фондові та архівні матеріали, рідкісні документи ретельно відтворив картину становлення київської медицини. У книзі подано біографії видатних лікарів, зокрема Володимира Беца, Євгена Афанасьєва, Карла Трітшеля, Олександра Яценка та Теофіла Яновського, чиї імена назавжди вписані в історію медицини.
Це видання стало важливим внеском у збереження історії київської медицини, нагадавши про визначну роль лікарів у суспільному розвитку.
«Ця книга — не просто збірка нарисів. Вона покликана повернути пам’ять про людей, чиє життя і робота були важливими для Києва і його мешканці», — наголошує автор.
Дмитро Назаренко — автор книги. Фото: Ірина Козіна/Національний музей медицини України
Під час презентації Дмитро Назаренко розповів про виклики, які стояли перед київськими лікарями XIX століття та маловідомі сторінки їхньої біографії. Також науковець поділився фактами та історіями з життя відомих київських лікарів.
Наприклад, мало хто знає, що професор Володимир Бец стояв біля витоків фотодрукарської справи в Києві. А професору Євгенові Афанасьєву місто завдячує появою каналізації. За його безпосередньої участі створювались Лікарня для чорноробів, нині ОХМАТдит та Бактеріологічний інститут.
Цікаво, що «зелене обличчя» Києва формувалось завдяки хірургу Олександрові Яценку, який доводився родичем знаменитому зодчому Владиславові Городецькому.
Відвідувачі заходу дізналися цікаві факти про медицину в Києві ХІХ століття.Фото: Ірина Козіна/ Національний музей медицини України
Фото: Ірина Козіна/ Національний музей медицини України
Фото: Ірина Козіна/ Національний музей медицини України
«Мені було важливо повернути з тіні історії тих, хто творив київську медицину, але чиї імена не завжди згадуються сьогодні», — підсумував свою розповідь Дмитро Назаренко.
Захід відвідали медики, історики, студенти, друзі й близькі автора та всі охочі дізнатися більше про київську медицину. Ця книга відкриває широкому загалу маловідомі сторінки минулого, показуючи, як медична наука Києва формувалася в складних історичних умовах.
Присутні мали можливість поставити запитання автору та отримати автограф на примірнику книги.
Книга «Київські медики» вже доступна для читачів, і вона стане справжньою знахідкою для всіх, хто цікавиться історією медицини, Києва та нашої країни загалом.
Довідка.
Володимир Бец (1834–1894) — анатом, гістолог, професор, завідувач кафедри анатомії Київського університету, автор відкриття «клітин Беца».
Євген Афанасьєв (1837–1897) — лікар-терапевт, викладач, популярний лікар-практик, який доклався до створення системи міської каналізації Києва.
Карл Трітшель (1842–1914) — терапевт, доктор медицини, заслужений ординарний професор Київського університету св. Володимира.
Олександр Яценко (1842–1897) — хірург, знаний як «Киянин з великої літери», чиє ім’я увійшло в історію столичної медицини.
Теофіл Яновський (1860–1928) — академік, блискучий клініцист, який залишив вагомий слід у розвитку терапії.
Нагадаємо, що декілька років тому в Національному музеї медицини демонстрували твори київських лікарів.
До теми: Національному музею медицини виповнилося 40 років: чим він унікальний.
Світлини для публікації надані Національним музеєм медицини.
Тетяна АСАДЧЕВА
