Ілюстративне фото Наталії Слінкіної
Про можливість укладення договору реструктуризації (розстрочення) заборгованості розповідає Центр комунального сервісу (ЦКС).
У ЦКС звертають увагу, що оформлення такого договору допоможе погасити борг за житлово-комунальні послуги рівними частинами (узгодивши зручний термін) та уникнути нарахування пені і додаткових судових витрат.
Отримати консультацію і звірити стан заборгованості можна в сервісному центрі на особистому прийомі (працює попередній запис через «Електронну чергу») або через дистанційні канали: месенджер у Facebook, Skype/Telegram канали (нікнейми у таблиці).
Зокрема, необхідно надати такі документи:
- заяву про укладання договору реструктуризації (розстрочення) заборгованості;
- паспорт або ID-картку та витяг із Єдиного державного демографічного реєстру;
- картку платника податків (ІПН) (не надається власником ID-картки в разі наявності ІПН у зазначеному документі);
- документ, що підтверджує право власності/користування житловим приміщенням/квартирою та витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
У концерні нагадують, що споживачі можуть підписати договір за допомогою електронного цифрового підпису.
Ознайомитись із детальною інформацією щодо укладання договору реструктуризації (розстрочення) заборгованості можна в розділі «Боржникам» на сайті ЦКС або за телефонами: (044) 247-40-40, 099-247-40-40 (Vodafone), 093-247-40-40 (Lifecell), 096-247-40-40 (Kyivstar). А також — через форму зворотного зв’язку на сайті ЦКС «Питання до фахівця».
«Вечірній Київ» повідомляв, що станом на середину грудня у Києві налічувалося 160 тисяч божників за комірне. Щодо боргів киян, то за словами представника «Київтеплоенерго», містяни накопичили понад 7 мільярдів гривень боргів за теплоенергію.
З 1 мільйона 100 тисяч абонентів борги мають 160 тисяч споживачів. За листопад понад 90 тисяч боржників отримали штрафні санкції (пеню), які вони зобов’язані сплатити. У судах столиці нині розглядається 70 справ проти злісних боржників. Пеня не накладається на споживачів-боржників, які надали підтвердження щодо невиплати їм заробітної плати з місця роботи або неотримання виплат від держави.
На жаль, серед злісних боржників — переважно люди, які володіють елітною нерухомістю.
Катерина НОВОСВІТНЯ
