У студії радіо «Київ ФМ» з Максимом Бученком, виконувачем обов’язків директора Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА
З початку повномасштабного вторгнення Київ вибудовує багаторівневу мережу підтримки для різних категорій мешканців — військових, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, родин загиблих захисників, а також цивільних, які опинилися в складних життєвих обставинах.
Соціальна підтримка — це не лише про пільги та виплати. Це про системний підхід, доступність допомоги й здатність швидко реагувати на обставини, що змінюються.
Про масштабні міські програми, нові сервіси, електронні рішення, а також про те, як місто прагне бути ближчим і зрозумілішим для кожного, — у спільному проєкті «Київ фм» та «Вечірнього Києва» поговорили з Максимом Бученком, виконувачем обов’язків директора Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА.
Максим Бученко, виконувач обов’язків директора Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА.
У КИЄВІ ДІЮТЬ ДВІ КЛЮЧОВІ ПРОГРАМИ ПІДТРИМКИ ЗАХИСНИКІВ
— Максиме Васильовичу, оскільки департамент тепер опікується і ветеранами, давайте з цієї теми і розпочнемо. Скільки програм працює сьогодні в Києві для підтримки ветеранів, їхніх родин, а також родин загиблих захисників?
Можемо говорити про 2 програми, спрямовані на підтримку захисників. Перша — міська цільова програма «Захисник Києва» на 2022-2025, друга — МЦП «Підтримка захисників і захисниць та членів їхніх родин» на 2023 — 2025. Останню якраз і координує Департамент соціальної та ветеранської політики.
Справа в тому, що програма «Захисник Києва» більше орієнтована на підтримку Збройних сил України. Її соціальна складова спрямована переважно на мобілізованих та тих, хто добровільно уклав контракт і вступив до лав ЗСУ.
Таким військовослужбовцям надається матеріальна допомога — своєрідна стартова підтримка для закупівлі найнеобхіднішого спорядження. Раніше сума виплат становила 40 тисяч гривень, нині вона збільшена до 50 тисяч. Це фінансування виключно для потреб бійця під час проходження служби.
МАТЕРІАЛЬНА ДОПОМОГА КИЯНАМ, ЯКІ ДОЛУЧИЛИСЯ ДО ВІЙСЬКА НАРАХОВУЄТЬСЯ АВТОМАТИЧНО
— А яка процедура оформлення цієї допомоги?
Тут усе дуже просто. Підписує людина контракт із військовою частиною, тобто самостійно обирає і посаду, і місце проходження служби, або потрапляє під мобілізацію — в обох випадках сам військовослужбовець майже нічого не оформлює.
Усі документи та формування списків — зона відповідальності територіальних центрів комплектування (ТЦК) і Єдиного соціального порталу (ЄСП). Вони надсилають узагальнені списки до Департаменту муніципальної безпеки, а далі — до нашого департаменту для безпосередньої організації виплат.
У середньому процедура займає 2–3 тижні — і хлопці вже отримують гроші на картку. Знову ж таки, саму картку вказує ТЦК — це передбачено порядком, затвердженим рішенням Київської міської ради. Всі виплати надходять на ту ж картку, що й грошове забезпечення, — нічого додаткового відкривати чи оформлювати не потрібно.
КИЇВ РОЗШИРЮЄ КОЛО ВЕТЕРАНІВ, ЯКІ МОЖУТЬ ОТРИМАТИ КОМПЕНСАЦІЮ ЗА ПРИДБАНИЙ АВТОМОБІЛЬ
— Знаю, що програма «Підтримка захисників і захисниць Києва» незабаром отримає оновлення. Про які нові пільги й додаткові гарантії для військових і їхніх родин ідеться?
Варто зазначити, що на сьогодні уже передбачено на реалізацію цієї програми майже півтора мільярда гривень.
Що стосується змін, то зараз усі ці пропозиції опрацьовані та вже подані на розгляд комісії Київської міської ради. Після погодження на сесії ми зможемо офіційно запустити оновлення програми.
Один із важливих напрямків — розширення категорій, які можуть отримати компенсацію за придбаний автомобіль. Якщо раніше це стосувалося тільки захисників і захисниць, які втратили кінцівки та мають інвалідність І або ІІ групи, то тепер ми говоримо про будь-яких осіб з інвалідністю внаслідок війни І групи — незалежно від характеру поранення.
Ми усвідомлюємо, що держава надає безоплатні автомобілі, але ці програми тимчасово призупинені через пріоритетне забезпечення ЗСУ. Тому Київ став першим містом в Україні, яке почало видавати компенсації самостійно.
Станом на зараз вже виплачена компенсація 20 особам, загальна сума — понад 11 мільйонів гривень. І ця цифра зростатиме.
Коли ми починали, то ще орієнтувалися на державну програму, яка передбачала низку складних процедур — зокрема облік, проходження транспортних МСЕК тощо. Але згодом ми максимально спростили порядок: тепер потрібен лише підтверджений статус та ВЛК (військово-лікарська комісія). Без черг і без додаткових довідок.
— Ну і це ще ж окремо є компенсація на переобладнання автомобіля?
Так, є і такий вид підтримки. Це передбачено для тих, хто не купує новий автомобіль, а хоче адаптувати вже наявний транспортний засіб. Часто буває, що люди повертаються з фронту з інвалідністю, але мають улюблене авто й не бажають його змінювати. У такому випадку зручніше переоснастити його відповідно до нових потреб.
Нині ми вже маємо один випадок успішної компенсації на переобладнання. Хоча більшість все ж таки обирає новий автомобіль, оскільки сучасні моделі вже частково адаптовані під потреби людей з інвалідністю.
Максим Бученко розповів, що у Києві влада намагається зробити так, аби сучасна система підтримки була не лише ефективною, а й зручною.
КИЇВ КОМПЕНСУВАТИМЕ ЗАХИСНИКАМ ВИТРАТИ НА ВІДПОЧИНОК
— Родини загиблих потребують особливої уваги. Яку саме підтримку надає їм місто? Що передбачає програма?
Така підтримка є, і вона є пріоритетною для нас. Місто надає щомісячну фінансову підтримку у розмірі п’яти прожиткових мінімумів, встановлених для відповідної категорії. Станом на сьогодні сума коливається від 11 до 15 тисяч гривень щомісяця, залежно від того, кого саме втратила родина — батька, матір, чоловіка чи іншу особу.
Ця допомога не призначається автоматично — потрібне звернення. Але вже зараз, за пів року, на такі виплати місто спрямувало майже 700 мільйонів гривень.
Крім фінансової підтримки, ми забезпечуємо пільгами на харчування в закладах дошкільної та середньої освіти — діти з родин загиблих захисників харчуються безоплатно. Так само вони мають першочергове право на вступ до дитячих садків, шкіл, а також закладів вищої освіти. Це все йде на пільгових умовах.
Що стосується санаторно-курортного лікування — воно також передбачене. Діти з родин загиблих мають право на оздоровлення раз на рік безплатно. Тут у нас працює кілька програм: це і Департамент молоді та спорту, і ми як Департамент соціальної та ветеранської політики.
Якщо діти ще зовсім маленькі й потребують супроводу, то надаємо путівки і дорослому, і дитині — вони їдуть разом.
Окремо ми ініціювали ще одну форму підтримки — компенсацію за самостійно організований відпочинок. На Координаційній раді вирішили, що не всі захисники можуть скористатися путівками у визначені дати, бо у них короткі чи плаваючі відпустки.
Ми дійшли до спільного рішення з бійцями: краще, коли вони самі оберуть час і поїдуть з сім’єю, коли зможуть. А департамент здійснить компенсацію — до 12 тисяч гривень за особу. Зараз очікуємо рішення Київради, аби цей вид підтримки запрацював офіційно.
ПОНАД ТИСЯЧА ПОРАНЕНИХ ВІЙСЬКОВИХ УЖЕ ОТРИМАЛИ ВИПЛАТУ ВІД МІСТА
— Можливостей багато — і це добре. Але військові часто не мають ресурсу ходити по кабінетах і збирати довідки. Чи можна отримати підтримку простіше, без бюрократії?
Ми розуміємо, що сучасна система підтримки має бути не лише ефективною, а й зручною. А відтак Київ створив спеціальний електронний кабінет, в якому акумулювали майже всі послуги, які передбачені міською цільовою програмою. Тобто за допомогою одного порталу можна дізнатися всю інформацію: куди звернутись, як подати документи, як стати на облік, щоб отримати путівку чи матеріальну допомогу — як для членів родин загиблих, так і для поранених, які зараз лікуються у шпиталях, не лише в Києві.
Багато послуг уже працює фактично в автоматичному режимі. Через «Дію» і функцію шерингу підтверджується статус, що спрощує весь процес. Тобто вже не потрібно бігати по кабінетах, займати черги — документи можна подати онлайн.
Максим Бученко, виконувач обов’язків директора Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА, розповів про системний підхід, доступність допомоги й здатність швидко реагувати на обставини, що змінюються.
Як фізична точка входу також працює «Київ мілітарі хаб», де захисники й захисниці можуть дізнатись про всі наявні можливості. Там не просто видають перелік довідок, а справді консультують. Але бувають ситуації, коли боєць проходить лікування, наприклад, у шпиталі на Миколаївщині та фізично не може приїхати в Київ. У такому випадку достатньо смартфона — 5 хвилин часу, кілька простих документів, і вже можна подати заявку, наприклад, на отримання допомоги за поранення.
Це 45 тисяч гривень — так, сума не надвелика, але краще, ніж нічого. Вона покриває хоча б базові потреби під час лікування. Цей вид допомоги запроваджений рішенням Київради з 24 вересня 2024 року. І станом на зараз уже понад тисячу військовослужбовців, які отримали поранення після цієї дати, скористалися цією підтримкою.
ДЛЯ БІЛЬШОСТІ З ТИХ ВПО, ХТО ОБРАВ КИЇВ, СТОЛИЦЯ ВЖЕ СТАЛА ПОСТІЙНИМ ДОМОМ
— Поговорімо про підтримку інших категорій киян. Зокрема — ВПО. Маєте останні дані, скільки на сьогодні зареєстровано внутрішньо переміщених осіб у Києві?
Станом на 1 липня маємо майже 437 тисяч зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб. З них понад 228 тисяч — це ті, хто прибув до столиці після початку повномасштабного вторгнення.
Звісно, ВПО — це категорія, яка шукає, де легше адаптуватися, знайти житло, роботу, можливо, підтримку родини. Частина людей переїжджає, мігрує, змінює місце проживання. Але для більшості з тих, хто обрав Київ, столиця вже стала постійним домом.
Тому ми й говоримо, що ці люди — повноцінні кияни. Всі пільги, гарантії та соціальні програми, передбачені для мешканців столиці, автоматично поширюються і на них.
— Найбільша проблема для ВПО — це житло. І це стосується не лише Києва. Але у столиці ситуація особлива — тут житло найдорожче в Україні. Проте, наскільки я знаю, місто все ж має певну кількість осель, які надає для тимчасового проживання. Розкажіть, будь ласка, які можливості Києва у цьому питанні?
У Києві дійсно є певний житловий фонд, який надається внутрішньо переміщеним особам безоплатно — для тимчасового проживання. Станом на сьогодні вже 113 квартир було передані ВПО саме для такого використання.
Процедура проста: людина стає на квартирний облік у районній адміністрації за місцем своєї реєстрації як ВПО. Якщо вона підпадає під визначену категорію — має право на безоплатне тимчасове житло. Йдеться не про передачу у власність, а саме про можливість проживання.
Крім того, у місті діє кілька програм підтримки. Зокрема, пільгове кредитування для ВПО — зі зниженою відсотковою ставкою. А ще — програма оренди з правом викупу, де внутрішньо переміщені особи можуть орендувати житло зі знижкою 50% на оплату.
Наприклад, якщо однокімнатна квартира в тому ж районі Борщагівки коштує в оренду близько 10 тисяч гривень, то ВПО можуть платити лише половину цієї суми. І якщо є така потреба — поступово викуповувати це житло.
— А якщо говорити про спеціалізовані заклади, які були евакуйовані з небезпечних зон до Києва. Вони залишаються в столиці?
Не всі. Більшість уже повернулася на свої постійні локації, беручи до уваги, що зона активних бойових дій сьогодні вже не така, як була на початку повномасштабного вторгнення. Вона змістилася, і чимало закладів, які тоді були переміщені до Києва, зараз уже повернулися назад.
Але деякі все ж залишаються. І для них забезпечено все необхідне — і медичну, і психологічну допомогу, і харчування, і навчальний процес. Колективи також релоковані, вони отримують заробітну плату. Причому зарплату їм продовжують виплачувати з бюджетів тих регіонів, звідки вони були евакуйовані. Усі вони перебувають у столиці відповідно до наказів своїх закладів, разом із супровідними особами.
— Добре, а що з київськими дітьми — вихованцями спеціалізованих закладів, яких на початку повномасштабної війни евакуювали за кордон? Чи частина з них уже повернулася? Якщо так — то з яких причин? І як місто зараз моніторить ситуацію з тими, хто досі перебуває за межами України?
Ми знаємо про них абсолютно все — де перебувають, у яких саме закладах, хто ними опікується. На місцях із ними знаходяться наші супровідники, які не лише забезпечують побут і потреби дітей, а й здійснюють постійний моніторинг. Я б не назвав це жорстким контролем, це радше людська підтримка і фаховий супровід.
Сьогодні всі наші вихованці за кордоном перебувають на повному утриманні — з медичним забезпеченням, реабілітаційними програмами, харчуванням. Ми перебуваємо з ними на зв’язку, і я вам скажу відверто: вони хочуть повертатися додому. Тут їм і ближче, і звичніше, і у багатьох — тут батьки або родичі. Живе спілкування — це не те саме, що відеозв’язок.
Але, зважаючи на питання безпеки, ми розуміємо, що поки краще, аби вони залишалися там. Адже в Україні щодня є повітряні тривоги. Переміщення таких дітей — особливо тих, хто має психічні розлади чи є лежачими — в укриття або бомбосховище є великою проблемою. Це фізично важко для персоналу і психологічно важко для самих дітей.
Саме тому ми зараз активно працюємо над створенням найпростіших укриттів безпосередньо на територіях закладів. Завершується будівництво нових сховищ — і це дуже важливо, щоби забезпечити безпеку та зменшити навантаження на персонал.
100 ТИСЯЧ КИЯН В СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ ВЖЕ ЗВЕРНУЛИСЯ ЗА МАТЕРІАЛЬНОЮ ДОПОМОГОЮ
— Якщо говорити про підтримку цивільного населення. Програма «Турбота» охоплює чимало категорій і передбачає широкий спектр пільг та допомоги. На чому з усього цього Ви б зробили особливий акцент?
Це справді дуже потужна програма. Вона максимально розширена і охоплює велику кількість напрямків. Наприклад, матеріальна допомога для тих, хто опинився в складних життєвих обставинах. Або санаторно-курортне лікування для осіб похилого віку, ветеранів праці, чорнобильців — усе це передбачено і вже працює.
Але якщо говорити про найпопулярніший запит, то це саме матеріальна допомога в складних життєвих обставинах. Станом на 1 липня ми вже маємо понад 100 тисяч звернень на її отримання. І що важливо — цією підтримкою можуть скористатися і внутрішньо переміщені особи, які відповідають визначеним критеріям і теж перебувають у складних життєвих обставинах.
— Останні зміни, які стосувалися програми «Турбота», стосувалися саме розширення можливостей отримання матеріальної допомоги?
Так, але тут важливо уточнити, що ці зміни стосуються насамперед підтримки під час масованих атак. Допомога передбачена для мешканців, чиї будинки були зруйновані або пошкоджені.
У таких випадках ми запровадили два види матеріальної допомоги. Перша — разова виплата в розмірі 40 тисяч гривень. Це екстрена підтримка, щоб людина могла оперативно знайти тимчасове житло, бо після обстрілу часто втрачається все — буквально все. І ці кошти дають можливість хоча б на перший час зняти житло з мінімальними умовами — ліжко, холодильник, щоб було де переночувати.
Друга — це щомісячна допомога в розмірі 20 тисяч гривень для оренди житла, яка виплачується до року. Цього часу зазвичай достатньо, щоб або відновити пошкоджене житло, або знайти інші варіанти, які пропонуватиме місто.
— До речі, щодо матеріальної допомоги в складних життєвих обставинах. Я знаю, що деякі кияни вдаються до хитрощів і пишуть заяви на отримання цієї допомоги у різних інстанціях, сподіваючись отримати кілька виплат. Нагадайте, чому цього не варто робити, бо виплату вони все одно отримають лише одну?
Тут все дуже-дуже просто. Матеріальна допомога надається Київською міською державною адміністрацією. Вона одна — незалежно від того, куди людина звертається: чи до ЦНАПу, чи до органів соціального захисту, чи безпосередньо до Київської міської державної адміністрації. Усі звернення акумулюються в одному місці. І, як визначено порядком, матеріальна допомога надається один раз на рік.
Є виняткові обставини, за яких можливий повторний розгляд звернення, але загалом буває, що люди намагаються подати заяви одразу в кілька місць — наприклад, у 20 ЦНАПів по місту. Думають, що так отримають 20 разів допомогу. На жаль — ні. Такого не буде.
Це тільки створює зайву роботу для фахівців департаменту, яким доводиться надсилати відмови з поясненням, що звернення вже опрацьоване і найближчим часом буде здійснена виплата. Такі ситуації трапляються часто. Ми завжди пояснюємо людям, що повторне звернення можливе лише у випадку форс-мажорних обставин.
Наприклад, людина звернулася по допомогу через певні складні життєві обставини, отримала її, а потім — не дай Боже — трапилось нове лихо, яке ще більше погіршило ситуацію. Тоді вже комісія розглядає звернення повторно.
Такі ситуації бувають: скажімо, людина вже отримала допомогу як малозабезпечена особа, а потім з’являється діагноз онкології, потрібна термінова хіміотерапія або хірургічне втручання. І якщо є відповідні документи, комісія завжди йде назустріч і допомогу буде надано.
Читайте також:
«Понад мільярд гривень щороку зможе отримувати бюджет Києва після завершення реформи розміщення мафів».
Ольга СКОТНІКОВА
