Колаж: Наталя Слінкіна
Неврологічне захворювання, уражає людей будь-якого віку і статі і значно погіршує якість життя.
Мігрень відома людству з давніх-давен. Згадки про «пульсуючий» біль у голові є і шумерів і в єгипетських папірусах. Упродовж віків використовували різні способи зарадити хворобі.
На сьогодні напрацьовані чіткі протоколи, як лікувати мігрень і запобігати її проявам. Про це «Вечірньому Києву» розповіла лікар-невропатолог Медичного центру Берсенєва Маргарита Прохорова.
Маргарита Прохорова
— Що таке мігрень з медичної точки зору?
— Це прояв гіперактивності нервово-судинної системи у відповідь на якийсь подразник (стрес, голодування, алкоголь тощо). Тобто, в принципі, це є неврологічна патологія.
— Як би ви описали людину, яка має мігрені: вік, стать, спосіб життя?
— Частіше страждають жінки, проте і у чоловіків також трапляються випадки мігрені, але частіше все ж таки це жінки віком 30-40 років. Стосовно способу життя, не рідко навіть у людини яка не вживає алкоголь, не палить, веде здоровий спосіб життя можуть траплятися напади мігрені. На жаль не застрахований ніхто.
Проте дійсно є те, що може спровокувати напад, так звані тригери. Це нікотин, алкоголь (найчастіше це червоне вино), не регулярне харчування, психоемоційне перенапруження, дефіцит сну тощо.
— До якого лікаря звертатися зі скаргами на мігрень?
-Якщо у вас часто болить голова або ви запідозрили в себе мігрень, то однозначно треба звернутися до лікаря-невролога. Для встановлення діагнозу і підбору тактики лікування дуже важливо зібрати анамнез, тобто вивчити коли з’явились скарги, як часто вони виникають, що допомагає або навпаки що провокує їх і т.д. Часто випадки мігрені ми можемо прослідкувати і в попередніх поколіннях.
— Як відрізнити мігрень від звичайного болю в голові?
— У всіх нас мігрень асоціюється із болем в голові, проте не всякий біль в голові ми можемо назвати мігренню.
Найбільш специфічний симптом для мігрені це — односторонній, виражений по інтенсивності, пульсуючий біль, найчастіше в скроневій ділянці. Біль такої інтенсивності що заважає працювати або щось робити. Часто паралельно з болем є відчуття нудоти, що може супроводжуватись блювотою, може бути відчуття запаморочення.
Гучний звук, яскраве світло, або навіть якийсь запах може подразнювати і сприяє посиленню головного болю. Фізична активність, в тому числі навіть зміна положення в ліжку, також буде погіршувати стан. Для людини з нападом мігрені характерно, що їй хочеться тиші, полежати у темній прохолодній кімнаті, щоб її ніхто не чіпав.
— Що ще може спровокувати виникнення мігрені?
— На першому місці це стрес, потім йде алкоголь, нікотин, недостатність сну або навпаки, коли занадто багато спимо. Також деякі продукти харчування можуть спровокувати напад мігрені, такі як кава, шоколад, твердий витриманий сир (по типу пармезану).
Я б не радила вживати алкоголь, особливо червоне вино тим, хто страждає від мігрені. І палити, тому що нікотин призводить до звуження судин, що теж збільшує ризик виникнення нападів.
У жінок, до речі, менструація, тобто зміна гормонального фону у різні фази менструального циклу, також може спричинювати напад. Це і пояснює, чому коли настає менопауза у жінок, перестають турбувати мігрені.
— Правильне харчування та фізичні навантаження допомагають уникнути виникнення мігрені?
— Так, якщо ми приберемо тригерні фактори, які ми знаємо, що провокують напад, тоді вони виникатимуть рідше і це вже покращить якість життя. Проте, якщо ми говоримо про «істину» мігрень, то розв’язувати це питання за раз нереально.
Тож перед неврологами стоїть завдання зробити так, щоб напади мігрені виникали рідше і протікали легше та «знімалися» одним препаратом. При чому для кожного пацієнта це може бути свій препарат, який йому допомагає. Тож це робота лікаря — підібрати препарат.
-У вашій практиці є пацієнти, що повністю подолали мігрень?
— Це трохи некоректне питання. Наприклад у мене є пацієнтка, що спостерігається три роки. Зараз їй 52 роки, а напади мігрені у неї з молодості. Рятувалася вона різними препаратами, зокрема групи триптанів, хто знайомий з мігренню, то знають про що мова, їх широко використовують при нападах. Звернулася вона, бо хотіла змінити препарат, підібрати, скажімо так «легший».
Я почала працювати з нею за методикою метамерної рефлексотерапії у ділянці шиї і частково голови. Це допомогло розслабленню м’язів, покращенню кровообігу і стану загалом. У результаті у неї не зникла мігрень, проте напади стали рідше і протікають в легкій формі, знімаються одною таблеткою цитрамону чи ібупрофену.
— І пацієнтка уже не потребує відвідин невролога?
— У нас з нею домовленість, що вона приходить, коли в неї виражений напад, і це буває не частіше разу або два рази на рік. Весь інший час вона самостійно знімає біль банальним цитрамоном і це покращує її стан. Насправді — це дуже успішний приклад. Проте я рекомендую усім пацієнтам з такою проблемою, профілактично раз на рік проходити лікування, це ще більше допомагаю уникнути нападів або полегшити їх протікання в майбутньому.
До слова, усім, хто страждає на мігрені, раджу завести собі «щоденник головного болю». Насамперед він покаже, коли хвороба із спорадичних випадків стає систематичною. Також таке спостереження допомагає пацієнту та лікарю, коли ми аналізуємо, як проходить лікування. Бо «постійно болить голова» — це не показово. А от конкретно, коли раніше фіксували напади 11 разів на місяць, а тепер 5 — то очевидно, що є прогрес, що допомагає оцінити ефективність лікування і рухатися далі.
Але хочу наголосити, що краще звертатися до лікаря з проявами мігрені, або взагалі якщо помітили що часто болить голова і нічого вже не допомагає, адже біль може сигналізувати й про інші хвороби.
До слова, неврологи радять не «задавнювати» хвороби, правильно харчуватися та робити зарядку.
Наталка МАРКІВ
