Борги примусово стягують через суд. Фото: пресслужба КМДА
У разі стягнення заборгованості через суд споживач примусово погашає не лише борг, а й ще 25% від суми боргу у вигляді санкцій та витрат, пов’язаних із судовим процесом.
КП «Київтеплоенерго» позивається до боржників, які регулярно не сплачують за опалення та гарячу воду. Наразі в суді перебуває близько 11 тисяч таких позовів.
Про це йшлося під час пресбрифінгу представників «Київтеплоенерго» у пресцентрі «Київінформ».
Інна Кучук. Фото: пресслужба КМДА
«Київтеплоенерго змушене застосовувати суворі методи впливу на боржників, які нехтують своїми зобов’язаннями споживачів, не розраховуються за надані їм послуги та ігнорують варіанти мирного врегулювання ситуації, — розповіла начальниця управління правового забезпечення продажу структурного підрозділу „Енергозбут“ КП „Київтеплоенерго“ Інна Кучук. — Закон передбачає, що позиватися підприємство може як до власника квартири, так і до людини, яка зареєстрована в цьому помешканні. Стягнення заборгованості відбуватиметься в примусовому порядку. Це жорсткий, утім єдиний дієвий метод взаємодії з такими порушниками».
За її словами, до суми основної заборгованості обов’язково нараховують ще штрафну санкцію — пеню 0,01% від суми боргу. Крім цього, на суму боргу нараховують 3% річних та індекс інфляції. Судовий збір і всі судові витрати також будуть покладені на боржника.
Якщо стягнення заборгованості за рішенням суду здійснюватиметься через органи виконавчої служби, то до вказаних вище нарахувань буде додано 10% від суми виконавчого збору. Як наслідок, споживач примусово погашає не лише борг, а й ще 25% від суми боргу у вигляді санкцій та витрат, пов’язаних із судовим процесом.
Інна Кучук також розповіла, як відбувається виклик до суду.
«Інформація щодо наявності позову стає відомою боржнику декількома способами, — зауважила вона. — Або боржник отримує „Укрпоштою“ на адресу своєї реєстрації письмову копію позовної заяви (обов’язок її надсилання покладається на суд), або інформація про відкриття провадження з’являється в додатку „Дія“ чи в системі електронного суду, де може взяти участь у засіданні онлайн. Тобто законодавство надає низку варіантів участі в судовому розгляді, навіть для тих, хто перебуває за кордоном».
При стягненні боргу через суд власники квартир сплачують більше. Фото: пресслужба КМДА
Інна Кучук навела приклади боржників, які виплатили борг за рішенням суду чи через виконавчу службу.
Власник квартири на вул. Михайлівській, 18-А, що в Шевченківському районі, за 2018–2021 роки заборгував «Київтеплоенерго» 143 тис. грн. Суд зобов’язав сплатити борг, утім рішення було проігнороване. Тоді виконавча служба наклала арешт на майно та рахунки клієнта, борг стягнуто у примусовому порядку. Враховуючи всі витрати, боржник переплатив на 25% більше (36 тис. грн).
Власник квартири на просп. Володимира Івасюка, 4/4 в Оболонському районі мав борг близько 188 тис. грн за 2018–2020 роки. Суд виніс рішення про стягнення боргу. Клієнт добровільно виконав рішення та переплатив 15% від суми (28 тис. грн). Він уникнув примусового стягнення, арешту рахунків та 10% виконавчого збору. В іншому випадку переплата склала б понад 25%.
У «Київтеплоенерго» зазначили, що примусове стягнення боргу застосовується і до боржників, які перебувають поза межами України — діють ті ж самі юридичні заходи, що й до громадян всередині країни.
Реструктуризація боргу допоможе уникнути звернення до суду та штрафних санкцій. Цей механізм — оптимальний варіант для тих, хто не може сплатити всю суму боргу одноразово. Договір реструктуризації можна укласти в будь-якому сервісному центрі або дистанційно в Центрі комунального сервісу. Підписати договір можна за допомогою цифрового підпису.
Читайте також:
- Близько 6,5 млрд грн заборгували кияни за опалення та гарячу воду, — «Київтеплоенерго». «Хронічними» боржниками, зазвичай, виявляються власники елітної нерухомості або й кількох квартир у центральних районах міста.
Марія КАТАЄВА
