Китавський монастир на світлині академіка живопису Володимира Орловського. Фото ілюстративе з відкритих джерел
Серед затишних куточків Китаєва оживає історія, яка надихала великих українських митців. Тут народжувалися вірші, звучала музика, а сама природа ставала джерелом творчості для багатьох корифеїв української літератури та мистецтва наприкінці ХІХ — початку XX століть.
Нещодавно у музеї Лесі Українки розпочалася нова виставка «Корифеї української культури у Китаєві», що розповідає про історичну місцевість, яка об’єднала долі видатних діячів української культури, таких як: Михайло Драгоманов, Микола Лисенко, Олена Пчілка, Людмила Старицька-Черняхівська, Панас Саксаганський, Микола Зеров та багатьох інших.
Історичні документи та світлини доповнюються сучасними світлинами Китаєва. Фото: Тетяна Асадчева
Фрагмент експозиції. Фото: Тетяна Асадчева
В експозиції можна побачити старовинну цеглу, з якої будували дачі в Китаєві. Фото: Тетяна Асадчева
В експозиції можна побачити унікальні фотографії, документи та унікальні експонати, що зберігають дух епохи. Відвідувачі матимуть змогу відчути атмосферу, яка надихала українських корифеїв культури, та дізнатися більше про їхню творчість і життя.
«Ідея цієї виставки з’явилася досить спонтанно та була створена у стислі терміни. Проте ми раді, що у процесі її створення до нас долучилася громадська ініціатива „Збережемо Китаїв“, а також Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України, Державний архів Київської області, чиї матеріали з колекцій стали важливим доповненням до нашої виставки», — підкреслила директорка Музею видатних діячів української культури Ольга Гураль.
Китаїв пов’язаних з життям та творчістю Драгоманових, Косачів, Лисенків та інших мистецьких родин. Фото: Тетяна Асадчева
Китаїв — це більше, ніж мальовничий куточок Київщини. Від середини ХІХ століття ця місцевість була літнім притулком для видатних родин, таких як Драгоманови, Косачі, Лисенки, Старицькі, Саксаганські. Тут вони знаходили натхнення, відпочивали з родинами, оздоровлювали дітей і створювали свої шедеври.
Особливе місце в історії Китаєва займає подія 22 липня 1868 року, коли Ольга Драгоманова, відома також як Олена Пчілка, взяла шлюб із Петром Косачем. Вінчання відбулося в Хрестовоздвиженській церкві села Пирогів, а святкування — у Китаєві, де тоді літню пору проводили Михайло та Людмила Драгоманови.
У Китаєві відсвяткували весілля Ольга Драгоманова та Петро Косач- батьки Лесі Українки. Фото: Тетяна Асадчева
Документи, ноти та спогади про творчість Миколи Лисенка у Китаєві. Фото: Тетяна Асадчева
Згодом до Китаєва долучилися й інші видатні родини. Наприклад, Микола Лисенко разом із дітьми проводив літо в Китаєві, де створював музичні шедеври, знаходячи натхнення серед тиші та краси природи. Багато інших діячів культури також залишили тут свій слід, а їхній побут і творчість стали невіддільною частиною історії цієї унікальної місцевості.
Експозиція пропонує зазирнути у минуле та зануритися у світ, де творчість і природа ставали одним цілим, залишаючи по собі неоціненну культурну спадщину.
Виставка створена Музеєм видатних діячів української культури у співпраці з громадською ініціативою «Захистимо Китаїв». Проєкт спрямований не лише на популяризацію історичної спадщини нашого міста, але й привернення уваги до важливості збереження природно-заповідного фонду Києва та локацій, які перебувають під загрозою забудови.
Виставка «Корифеї української культури у Китаєві»
Коли: до 14 квітня
Де: Меморіальний будинок Лесі Українки, вулиця Панаса Саксаганського, 97
Вартість вхідного квитка: 150 грн
До теми: Крим — простір натхнення: у столичному музеї продемонстрували самобутній артпроєкт.
Тетяна АСАДЧЕВА
