Засідання Ради безбар’єрності. Фото: КМДА
У КМДА розглянули важливі для міста проєкти, як мапа доступності об’єктів міста та перші розроблені безбар’єрні маршрути.
У засіданні Ради безбар’єрності Києва, яке відбулося учора, 26 лютого, взяв участь мер столиці Віталій Кличко, ще раз наголосивши на пріоритетності цього напрямку для міста.
Нагадаємо, Рада безбар’єрності була створена 28 січня 2025 року Розпорядженням Київського міського голови.До її складу увійшли заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда, директори та заступники профільних департаментів КМДА та представники громадськості.
Перше засідання було присвячене фізичній безбар’єрності та доступності.
«Це питання вкрай важливе для кожного з нас. Звісно, деякі речі вже зроблені. Але Київ — одне з найбільших міст Східної Європи, з населенням майже 4 мільойнів мешканців. Тому швидко реалізувати безбар’єрністьу всьому місті складно, але столиця вже не перший рік працює над системою доступності», — зазначив мер Києва Віталій Кличко.
Засідання Ради безбар’єрності. Фото: КМДА
За його словами, одним із найбільш успішних прикладів є мережа Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), яка налічує 25 безбар’єрних локацій. Починали із фізичної безбар’єрності цих закладів, якими користуються всі: люди з інвалідністю, люди старшого віку, матері з маленькими дітьми та візочками. Потім впровадили інформування шрифтом Брайля, навчання адміністраторів жестовій мові, запровадження електронної черги як елемента цифрової безбар’єрності.
Ще одна мережа безбар’єрних закладів — Vcentri HUB. Це 5 центрів (до кінця року буде 7), де, окрім фізичної безбар’єрності, втілені принципи інформаційної та економічної.
Також міський голова звернув увагу на доступність громадського транспорту.
«Сьогодні в місті 100% комунальних автобусів та тролейбусів — із низькою підлогою, тобто адаптовані для потреб людини в кріслі колісному або людей з дитячими візками. 12 станцій метро є повністю безбар’єрними, інші — частково. І робота над їх облаштуванням триває. Тільки протягом 2024 року на майже 300 пішохідних переходах понизили бортовий камінь. Цього року запланували встановити тактильну навігацію та пониження на 400 об’єктах», — розповів Віталій Кличко.
Він зауважив, що всі об’єкти, які будуються у столиці, як розв’язки, переходи чи вулиці, робляться виключно з урахуванням принципів доступності.
Також місто цифровізує послуги через застосунок Київ Цифровий. Столиця першою в Україні запустила Портал Захисників та Захисниць, через який за кілька хвилин можна оформити 11 соцпослуг, зокрема й виплати військовим від міста у зв’язку з пораненням. А також щорічну та щомісячну матеріальну допомогу родинам загиблих, зниклих безвісти та тих, хто перебувають у полоні.
«На засіданнях Ради безбар’єрності за участі представників КМДА та громадськості ми презентуватимемо проєкти міста, аби покращувати їх. Щоб Київ був по-справжньому доступним та безбар’єрним, відповідав всім сучасним критеріям», — підкреслив Віталій Кличко.
МАПА БЕЗБАР’ЄРНОСТІ МІСТИТЬ ВЖЕ 1258 ОБ’ЄКТІВ
У столиці запрацювала Мапа доступності об’єктів міста, яка доступна в застосунку Київ Цифровий. Вона створена за дорученням Київського міського голови та рішенням Київради.
Детальніше про неї розповіла директорка Департаменту інформаційно-комунікаційний технологій КМДА Вікторія Іцхович.
Вікторія Іцхович. Фото: КМДА
За її словами, на мапу нанесені об’єкти міста з відображенням рівня їх доступності та адаптованості для потреб людей з інвалдіністю та інших маломобільних груп населення. У застосунку можна фільтрувати об’єкти за типами (дозвілля, послуги, здоров’я, освіта, інфраструктура), за районами, а також за атрибутами (категоріями) доступності.
Це наявність доступного паркування, тактильних та акустичних засобів (аудіосупровід, тактильні покажчики), безбар’єрного входу (пандус, підйомник, безпороговий вхід), візуальних засобів (кольорові покажчики, інформаційне табло, світлова сигнали), засобів міжповерхового пересування (підйомник, внутрішні пандуси, ліфт для людей з інвалідністю), зручностей (вбиральня для людей з інвалідністю, wi-fi, пеленальнйи столик, дитяча кімната) та супроводу (перекладач з жестової мови, супровідник для людей з інвалідністю).
«Наповнюють мапу балансоутримувачі об’єктів, для яких створені спеціалзовані кабінети, в яких вони можуть оперативно вносити та коригувати інформацію, — зазначила Вікторія Іцхович. — Є й інструмент для перевірки та за потреби коригування інформації, верифікації даних балансоутримувача іншими організаціями. Так, зараз ми співпрацюємо зі столичним університетом Бориса Грінченка та з ініціативою „Київ без меж“. Вони верифікують дані, надані балансоутримувачем, і мають можливість вносити на мапу додаткову інформацію. Ми готові співпрацювати з профільними громадськими організаціями, дати їм можливість верифікувати чи доповнювати дані».
Мапа безбарєрності в застосунку «Київ Цифровий». Фото: КМДА
Наразі на мапу нанесені 1258 об’єктів, і ця робота триває.
«Пропрацьована можливість отримання і наповнення мапи об’єктами приватної власності, що обладнані засобами безбар’єрності, — поділилася Вікторія Іцхович. — Надалі плануємо створити безбар’єрні маршрути, щоб у користувачів була можливість прокладати їх від найближчої зупинки до об’єкту їхнього інтересу».
Вона зазначила, що торік застосунок Київ Цифровий був адаптований для людей з порушеннями зору, які можуть користуватися ним, зокрема й мапою.
«Київ працює над створенням безбар’єрного середовища, щоб у місті стало комфортно всім, а послуги й об’єкти були доступні, — зауважила Марина Хонда. — Звісно, на це потрібен час. Нині всі без винятку об’єкти ми будуємо, реконструюємо і ремонтуємо відповідно до норм безбар’єрності. До слова, в застосунку Київ Цифровий — понад 3,3 млн користувачів. І можливість потрапити на Мапу в цьому застосунку, безумовно, — додатковий стимул для бізнесу робити свої заклади доступними».
Надати зворотний зв’язок щодо наповнення та функціоналу Мапи доступності можна через Контактний центр міста Києва: телефон 15-51, сайт або мобільний застосунок 15-51.
Як підкреслив Віталій Кличко, мапа є пілотним проєктом, який буде допрацьовуватися, щоб зробити його максимально інформативним та комфортним для використання. Також він вніс пропозицію щодо можливості зворотного зв’язку з користувачами, зокрема їхніх коментарів та побажань.
Члени Ради запропонували доповнити об’єкти на мапі фотографіями елементів доступності, щоб користувачі мали змогу побачити, де їх шукати.
ДОСТУПНІ МАРШРУТИ ДО СОЦІАЛЬНО ВАЖЛИВИХ ОБ’ЄКТІВ
На першому засіданні Ради безбар’єрності у місті Києві представили 10 безбар’єрних маршрутів, які планується облаштувати у столиці.
Одна зі схем маршруту. Фото авторки
Їх присутнім презентував заступник директора Департаменту транпортної інфрастуктури КМДА Роман Лелюк.
«Місто Київ ще торік запровадило такий підхід — не точкове облаштування безбар’єрності обєкту, а маршрути, від точки А до точки В. Щоб в рамках відповідальності кожного балансоутримувача зробити машрут доступним для всіх категорій громадян, — підкреслив Роман Лелюк. — Враховуючи методичні рекомендації Кабміну і досвід колег ми розроили 10 комбінованих маршрутів від 10 ЦНАПів до зупинок громадського транспорту або станцій метрополітену і об’єктів соціального значення».
Як зауважила Марина Хонда, створення безбар’єрних маршрутів — ще один крок у напрямі фізичної доступності.
Марина Хонда. Фото: КМДА
«На практиці безбар’єрний маршрут — це конкретний транспортно-пішохідний шлях, який місто організує максимально доступним для маломобільних груп населення, зокрема, людей з інвалідністю, на кріслі колісному, людей старшого віку, батьків із дітьми, — зазначила вона. — Тобто від точки А до точки Б цим маршрутом людина повинна мати змогу дістатись без перешкод. Для цього потрібно десь понизити бордюрний камінь, десь — додати тактильну навігацію чи інформаційне табло».
За її словами, маршрути формувались з урахуванням переліку соціально важливих об’єктів на шляху потенційних користувачів. Це, наприклад, ЦНАПи, аптеки, автостанції, медичні заклади, бібліотеки, музеї, заклади соціального захисту, відділення поштового зв’язку, відділки поліції, суди, районні державні адміністрації тощо.
Проєкт маршруту, що включає найбільше закладів, складається з 25 об’єктів, а найдовший за протяжністю сягнув майже 21 км і сполучає два береги Києва.
На Раді безбар’єрності маршрути прийняли до уваги. Надалі разом із спеціалістами з-поміж громадськості місто відпрацьовуватиме схему розроблення наступних маршрутів із максимальним залученням мешканців столиці.
ІНСТИТУТ ГЕНПЛАНУ ЯК ПЛАТФОРМА ДЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ БЕЗБАР’ЄРНОСТІ
Директор Департаменту містобудування та архітектури КМДА Олександр Свистунов розповів про план створення фізичної безбар’єрності міського простору та її координацію.
За його словами до неї входять транспортна інфраструктура, громадський простір та будинкова система. Насамперед необхідно проаналізувати існуючий стан транспортних маршрутів, облаштування транспорту, доступності громадських центрів тощо, та визначити критерії пріоритетності. Ця робота потребує постійного моніторингу.
Презентація Олександра Свистунова. Фото: КМДА
«У місті багато органів та організацій паралельно займаються дільністю, спрямованою на доступність і безбар’єрність. Але всі вони повинні рухатися відповідно до загальної Стратегії розвитку міста, — зазначив Олександр Свистунов. — Водночас при Департаменті є Інститут Генплану, організація з потужним потенціалом і сертифікованими фахівцями, що розробляли проєктну містобудівну документацію. Він може стати тією платформою узгодження дій для усіх структурних підрозділів, чия діяльність спрямована на безбар’єрність і доступність в нашому місті».
На Раді обговорили це питання та необхідність єдиних підходів та стандартів безбар’єрності для всіх балансоутримувачів.
Наступне засідання вирішили провести за місяць. А окрім фізичної, розглянути й інші напрямки впровадження безбар’єрності в місті.
«На першому засіданні Ради ми представили кілька проєктів. І я вдячна громадському сектору за активну участь в їх обговоренні. Ми розпочали з питання фізичної доступності та безбар’єрності, адже це один із ключових викликів, які зараз хвилюють киян — підсумувала Марина Хонда. — Представили, зокрема, Мапу безбар’єрності та безбар’єрні маршрути, адже місто має бути доступним, комфортним і зручним для кожного.
Враховуючи особливості Києва — рельєф, станції метро глибокого залягання, об’єкти культурної спадщини — реалізувати все одразу неможливо. Тому фахівці вивчали міжнародний досвід європейських міст і дійшли висновку про необхідність стандартизації. Департамент містобудування та архітектури представив Концепцію координації та систематизації підходів зі створення фізичної безбар’єрності у Києві, яку ми ще будемо повторно обговорювати.
Що ж до 10 безбар’єрних маршрутів у різних районах міста, то йдеться не лише про дороги та транспортне сполучення. Плани заходів щодо організації доступності зачіпають і заклади та установи, поряд з якими маршрути пролягають. Наразі районні адміністрації аналізують деталі, і вже незабаром ми розпочнемо реалізацію цих проєктів».
Читайте також:
- ЦНАПи Києва на 93% інклюзивні та доступні, по Україні цей показник близько 70%. Директорка Департаменту (Центру) надання адміністративних послуг Наталя Шамрай для спільного проєкту «Київ фм» та «Вечірнього Києва» розповіла як змінилася динаміка звернень, які нові сервіси стали доступними та які виклики стоять перед центрами надання адміністративних послуг.
Марія КАТАЄВА
