Головред «Межівського мередіану» на руїнах редакції. Фото: сайн НСЖУ
Національна спілка журналістів України (НСЖУ) за перше півріччя 2026 року зафіксувала 80 підтверджених випадків фізичного впливу російської агресії на українські медіа. Докорінно змінила характер загроз для журналістів й дронова війна.
Такі дані наводяться у моніторингу Національної спілки журналістів України, в рамках якого фіксуються саме верифіковані випадки фізичного впливу російської агресії на цивільних журналістів, редакції та медіа — поранення журналістів, пошкодження редакцій, житла й майна медійників, а також інші наслідки російських обстрілів й ударів безпілотників.
Людські втрати
За перші шість місяців 2026 року загинули десять журналістів і працівників медіа, які захищали Україну в лавах Сил оборони: Лана Чорногорська, Юрій Мігашко, Володимир Сінійчук, Сергій Фісун, Володимир Фоміченко-Закуцький, Артур Петров, Євген Соловей, Вікторія Боброва, Максим Осередчук, Олександр Вернігоров. Також підтверджена загибель під час служби Ігоря Малахова та Олександра Клименка у 2023–2024 роках.
Серед цивільних журналістів загиблих не було, але поранення отримали Ігор Левенок («Інтер»), Оксана Рудик («Суспільне Івано-Франківськ») та Ольга Каліновська («5 канал»).
Загалом з лютого 2022 року загинули щонайменше 152 представника медіаспільноти:
- 21 — під час виконання професійних обов’язків,
- 10 — цивільні жертви атак,
- 121 — у складі Сил оборони.
Щонайменше 28 українських журналістів залишаються незаконно ув’язненими в росії — у першому півріччі 2026 року жодного не вдалося звільнити. А адміністратора чату «Мелітополь — це Україна» засудили до 26 років колонії суворого режиму.
Характер атак
НСЖУ задокументувала:
- 35 випадків пошкодження житла та майна журналістів,
- 28 випадків руйнування редакцій і медіаінфраструктури (дві редакції знищені повністю),
- 14 випадків, коли журналісти потрапили під атаки під час роботи,
- три випадки поранення цивільних журналістів.
Динаміка по місяцях: січень — 2, лютий — 10, березень — 18, квітень — 8, травень — 22, червень — 17.
Найбільше — у травні, через масовану атаку на Київ у ніч проти 24 травня. Тоді постраждали редакції УНІАН, «Ґрати», «Реальна газета», студії ARD і Deutsche Welle, а також офіс Київської організації НСЖУ.
Дрони як нова загроза
FPV-дрони та інші сучасні безпілотники значно розширили зону ризику. Якщо раніше найбільша небезпека була біля фронту, тепер журналісти під ударом навіть за десятки кілометрів від лінії боїв. Особливо небезпечними називають FPV-дрони, які майже неможливо виявити. А маркування PRESS дедалі частіше не рятує — зафіксовано щонайменше чотири випадки, коли журналісти у маркованому спорядженні ставали мішенню.
«Дрони докорінно змінили характер війни й зробили журналістську роботу ще небезпечнішою. Ми документуємо кожен випадок, щоб допомогти постраждалим колегам і створити доказову базу для майбутнього міжнародного правосуддя», — каже голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Спілка надасть результати моніторингу міжнародним організаціям та закликає уряди демократичних країн й професійні об’єднання журналістів розширити програми безпеки та посилити політичний і правовий тиск на росію, щоб зупинити атаки на медіа й звільнити українських журналістів із неволі.
Нагадаємо, що у 2023 році в центрі Краматорська в автівку знімальної групи влучив ворожий дрон «Ланцет» — журналістка Олена Губанова та оператор Євген Кармазін загинули на місці. Нещодавно в Оболонському районі на фасадах житлових будинків встановили дві меморіальні таблички. Одна з них — на честь Олени.
Ірина ГОЛОТЮК
