Експозиція відкриває новий погляд на роль меценатів у культурі. Фото: НЗ «Софія Київська»
Виставка «До/Нації» поєднує понад 50 унікальних експонатів із VR та інтерактивними технологіями, доводячи, що культура і нація живуть тоді, коли минуле стає натхненням для майбутнього.
У виставковій залі «Хлібня» Національного заповідника «Софія Київська» триває масштабна експозиція виставка «До/Нації», присвячена українським меценатам, які в різні історичні періоди підтримували освіту, науку, культуру та мистецтво.
Проєкт відкриває новий погляд на історію: як українська модерна нація в умовах бездержавності формувалася не лише завдяки інтелігенції, а й завдяки підприємцям. Це розповідь про те, як приватна ініціатива, бізнес і донати тисяч людей стали фундаментом української ідентичності.
Експозиція представлена у 5 основних просторах. Фото: НЗ «Софія Київська»
Виставка складається з п’яти основних зон і понад десяти інтерактивних просторів, серед яких зали, присвячені державницьким проєктам, підтримці мистецтва, науки та освіти, а також простір для майстер-класів.
Експозиція налічує понад 50 експонатів, важливих для української культурної та історичної спадщини. Серед них — Требник митрополита Петра Могили (XVII ст.), Острозька Біблія (XVI ст.), а також офорти Тараса Шевченка й ескізи Петрицького.
Виставка «До/Нації» — історія меценатів, що творили українську ідентичність. Фото: НЗ «Софія Київська»
«Європа сьогодні має менше націй, ніж двісті років тому. Деякі зникли назавжди, не витримавши тиску деспотизму. Українці ж не просто вижили, а збудували модерну державу. У чому секрет цього успіху? На це питання привідкриває завісу наша виставка», — Дмитро Гордієнко, провідний науковий співробітник «Софії Київської».
Дмитро Гордієнко наголошує, що українську ідентичність формували не лише інтелігенція, а й меценати. Фото: НЗ «Софія Київська»
Він пояснює, що експозиція «До/Нації» розкриває історію становлення української модерної нації в умовах бездержавності.
«Українську ідентичність формувала не лише інтелігенція, а й бізнес, меценати та підприємці. Без їхньої підтримки не було б газет, книжок чи культурних ініціатив, а отже — не існувало б і самої національної ідеї. Це унікальний погляд, адже довгий час роль бізнесу та меценатів у розвитку культури залишалася замовчуваною або недооцінюваною», — зазначає Дмитро Гордієнко.
«До/Нації» — розповідь про тих, хто інвестував у майбутнє України.Фото: НЗ «Софія Київська»
Куратор наголошує, що культура й економіка — це дві рівноважні сили, які взаємно підтримують одна одну, і саме ця взаємодія робить проєкт особливо актуальним сьогодні. Приклади українських меценатів XIX–XX століття нагадують: відповідальність за країну починається з особистого вибору — підтримати, інвестувати, подарувати, зберегти.
Меценатство як рушій української культури — головна тема експозиції. Фото: НЗ «Софія Київська»
Також Дмитро Гордієнко розповів, що найскладніше було знаходити відомості про постаті, які залишилися поза увагою істориків. Про багатьох меценатів — Ханенків, Терещенків, Чикаленків, Симиренків — інформація є, але навіть вона часто фрагментарна. Про інших, відомостей майже немає.
«Ми зіткнулися з проблемою: матеріальних пам’яток майже не збереглося. Маєтки, речі, архіви були знищені або розпорошені. Тому завдання музейників і істориків сьогодні — віднаходити, публікувати й повертати ці пам’ятки у культурний простір», — пояснює пан Дмитро.
Виставка, що показує: культура живе тоді, коли її підтримують. Фото: НЗ «Софія Київська»
За його словами, мотиви меценатів були різними, наприклад: Євген Чикаленко свідомо підтримував українську культуру, фінансував видання газет і книжок, а Василь Тарновський починав як колекціонер, але зрештою подарував місту свою збірку. Інші опікувалися музичними та освітніми ініціативами, організовували благодійні заходи, робили пожертви.
«Хтось діяв із патріотичних переконань, хтось — із поваги до традицій чи родинної пам’яті, але всі вони розуміли: гроші мають працювати на майбутнє країни. Саме в момент, коли людина вирішує не просто витрачати, а вкладати у культуру, вона стає меценатом і творцем історії», — підсумовує Дмитро Гордієнко.
Приклади меценатів XIX–XX століття залишаються актуальними й сьогодні. Фото: НЗ «Софія Київська»
Виставка «До/Нації» нагадує, що меценатство — це не лише історія окремих постатей, а й колективна пам’ять, яка формує основу сучасної України. Вона показує тяглість традиції підтримки культури й науки від XVI століття до сьогодення, коли тисячі людей через донати та благодійні ініціативи допомагають зберігати спадщину, реставрувати пам’ятки та підтримувати митців. Саме ця спадкоємність доводить: нація живе тоді, коли кожен бере на себе частку відповідальності за її майбутнє.
Виставка триватиме до середини лютого. Фото: НЗ «Софія Київська».
Нагадаємо, що виставковий проєкт «До/Нації» створений за ініціативи Благодійного Фонду імені Федора Шпига, його кураторами виступили Національний Заповідник «Софія Київська» та команда науково-популярного медіа «Куншт», а партнерами стали артфундація «Дукат», Bolt, Zagoriy Foundation, Національна мережа розвитку локальної філантропії, Ajax Systems, музей Шереметьєвих, Ґете-інститут в Україні та Фундація Христі Храновської.
Виставка «До/Нації»
Коли: до 15 лютого 2026 року, графік роботи: 10:00–17:30 без вихідних;
Де: галерея «Хлібня», вул. Володимирська, 24;
Вартість квитків: 150 грн (повний), 75 (пільговий)
До теми: Мазепа і його європейський вибір: у Лаврі відкрили виставку про державника, який випередив час.
Світлини для публікації надані пресслужбою Національного заповідника «Софія Київська».
Тетяна АСАДЧЕВА
