Фото: Анастасія Коріновська / Суспільне
Міська влада Києва хоче завершити перейменування об’єктів столиці з радянськими та російськими назвами вже до кінця вересня цього року.
Про це в ефірі телемарафону на Суспільному заявив заступник Київського міського голови, секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко.
"Дати засідань (щодо перейменування топонімів — ред.) не назву, але ми хочемо завершити історію з перейменуваннями до кінця вересня", — зазначив він.
При цьому перейменуванню підлягатимуть близько 300 столичних об’єктів.
"Загалом на перейменування у столиці визначено близько 300 топонімів. Вони були віддані на розгляд спеціально створеної робочої групи. До неї входили представники основних наукових інститутів НАН України", — розповів посадовець.
За його словами, значній кількості об’єктів повернуть історичні назви. Найменування деяких з них могли визначити громадяни України.
"Робоча група частково рекомендувала повернути попередні історичні найменування цих вулиць, частково уточнити, і 280 об’єктів було виставлено на електронне голосування з урахуванням застосунку "Київ цифровий". Це було унікальне голосування, тому що загалом за нові назви було подано 6,5 мільйона голосів. Топоніміка столиці не обмежується тільки голосуванням киян, голосувати мали право всі громадяни України", — повідомив Бондаренко.
Чиновник пояснив, що критерії для перейменування були простими.
"Необхідно, аби з карти Києва пішли, російські наративи, радянські наративи. Для мене було здивування, що профільні спеціалісти знайшли на карті Києва 300 таких об’єктів, адже до цього у нас був уже процес декомунізації. Тому пішли комплексно, з усіма об’єктами, у тому числі, на голосування", — наголосив посадовець.
При цьому нові назви могли пропонувати й самі громадяни.
"Ми вивісили перелік об’єктів, які збираємося перейменовувати на офіційному сайті Київської міської ради. Більше тижня збирали пропозиції. Після цього робоча група, до якої увійшли представники наукових інститутів НАН — історії, української мови, літературознавства, краєзнавства — відібрала з-поміж запропонованих назв кілька, які найбільше рекомендували для оголошення. В застосунку Київ цифровий були всі пропозиції, що люди давали, але щодо деяких були рекомендовані робочою групою", — розповів Бондаренко.
За його словами, в більшості учасники голосування підтримали саме пропозиції робочої групи, хоча були й винятки.
"Наприклад, вулиця Волгоградська, яка буде перейменована на ім'я Романа Ратушного, цей варіант був виставлений за кiлька днiв до завершення строку голосування, і він переміг, набравши 30 тисяч голосів. Це унікальні час, суспільний запит та можливість, аби завершити процес декомунізації", — підкреслив чиновник.
Він додав, що зміна назви вулиці не тягне за собою необхідності зміни будь-яких документів, в тому числі, особистих або на майно.
"Зміна документів буде необхідна, наприклад, при продажу квартири. Але змінювати документи у такому випадку було б необхідно і без перейменування вулиці. Перейменування будь-яких незручностей для людей не потягне", — підсумував Бондаренко.
Що відомо
- Наприкінці квітня Київська міська рада почала приймати пропозиції щодо перейменування міських об'єктів, які мають назви, пов'язані з Росією та Білоруссю. У запропонованому списку 279 пунктів, зокрема вулиці, провулки, алеї, шосе, проспекти та станції метрополітену.
- У застосунку "Київ Цифровий" 15 червня розпочалось електронне голосування за перейменування вулиць столиці, які носять назви, пов’язані з Росією та Білоруссю.
- 19 червня у додатку "Київ цифровий" закінчилося голосування за перейменування вулиць Києва, міських об'єктів, історичних пам'яток. Понад 6,5 мільйонів киян взяли участь, щоб обрали нові, українські, назви.
- Майже 30 тисяч людей проголосували за перейменування київської вулиці на честь загиблого на війні громадського активіста Романа Ратушного.
