Науковці дізналися, яка подія призвела до пермсько-тріасового масового вимирання.
Пермсько-тріасове масове знищило тропічні ліси на Землі, що на багато років занурило планету у пекельне тепло / фото Pixabay.com
Близько 252 мільйонів років тому майже всі форми життя на Землі були знищені. Ця подія, відома як пермсько-тріасове масове вимирання, або Велике вимирання, стала найкатастрофічнішим зникненням багатьох форм життя в історії нашої планети. Нещодавно вчені дізналися, що стало її причиною. Про це пише DailyGalaxy.
Пермсько-тріасове масове вимирання ознаменувало кінець палеозойської ери і призвело до вимирання майже 94% морських видів та 70% наземних хребетних. Також у той період серйозного скорочення зазнали тропічні ліси, життєво важливі для вуглецевого циклу Землі. Нове дослідження пролило світло на те, що призвело планету до такого стану.
Виявилося, що пермсько-тріасове вимирання було спричинене потужним виверженням вулкана на території сучасного Сибіру. Його результатом стало викидання в атмосферу величезної кількості розплавленої породи та вуглекислого газу. Цей викид парникових газів спричинив швидке глобальне потепління, під час якого температура на поверхні Землі підвищилася на цілих 6-10 °C . Оскільки умови надто швидко змінювалися, багато форм життя не змогли до них адаптуватися, що призвело до масового вимирання.
Відео дня
Зазначається, що у минулому багато вивержень вулканів призводило до кліматичних змін, однак зазвичай рівновага відновлювалася протягом 100 000-1 000 000 років. Проте під час пермсько-тріасового вимирання температура Землі залишалася високою приблизно п’ять мільйонів років, а це набагато довше, ніж в інших випадках.
Читайте також:
Перетворення Марса на безплідну пустелю було неминучим, — учені
У світі є дорогоцінний камінь вартістю 110 тисяч євро за кілограм: де його можна знайти
Неандертальці будували «жирові фабрики»: вчені дізналися, для чого вони їм були потрібні
Одним з головних висновків цього нового дослідження є роль тропічних лісів Землі. Зазначається, що колись мали вирішальне значення у регулюванні вуглецевого циклу планети. Ці ліси, багаті на торфовища та густу рослинність, поглинали вуглекислий газ з атмосфери, допомагаючи стабілізувати клімат. Однак через швидке підвищення температури тропічні ліси не змогли вижити. Скам’янілості свідчать, що ці колись сповнені життя ділянки землі були повністю знищені.
Втрата цих лісів стала критичною. Оскільки рослини життєво важливі для видалення вуглекислого газу з атмосфери, то зі зникненням цих лісів ефективність циклу органічного вуглецю Землі різко знизилася, що завадило планеті відновитися. Це призвело до тривалих тепличних умов.
У дослідженні розповідається, як низькорослі рослини, що досягали щонайбільше 20 см у висоту, почали домінувати в ландшафті. Вони були значно менш ефективними у поглинанні вуглецю, ніж попередні лісові екосистеми.
Земля після цього відновлювалася дуже повільно. Вищі рослини поверталися протягом приблизно п’яти мільйонів років, але їхня здатність регулювати вуглекислий газ в атмосфері залишалася обмеженою порівняно з лісами минулого.
Використовуючи нещодавно розроблену модель вуглецевого циклу під назвою SCION, дослідники виявили, що клімат залишався замкненим у суперпарниковому стані через зниження первинної продуктивності спустошених екосистем. Лише коли рослини відновили свою діяльність з поглинання вуглекислого газу, клімат Землі почав стабілізуватися.
Інші відкриття про Землю
Як повідомляв раніше УНІАН, найдревніші частини нашої планети можна побачити в Канаді. Учені дослідили гірські породи, що виступають на поверхню на півночі провінції Квебек, уздовж узбережжя Гудзонової затоки, і дійшли висновку, що вік деяких порід у цьому регіоні становить 4,16 мільярда років, що дозволяє зазирнути в сам початок історії Землі.
Також писали про виявлений на глибині 644 км під Землею океан, який може переписати історію планети. Цей прихований водний резервуар, що зберігається в рідкісному мінералі під назвою рингвудит, кидає виклик попереднім уявленням про те, скільки води утримує планета. Тепер учені вважають, що надра Землі містять стільки ж води, скільки всі поверхневі океани разом узяті, і що нарешті з’явилися докази безперервного кругообігу води не тільки на поверхні, а й по всій Землі.
