Можна створити музей: у Київраді ініціюють націоналізувати приміщення посольства рф

Приміщення посольства росії. Фото: з відкритих джерел

Відповідні проєкти рішень розглянуть міські депутати.

У Київраді зареєстрували проєкт рішення про розірвання договору оренди землі, наданої посольству рф в Україні. Депутати його ще не розглядали, але попри актуальність піднятого питання, при ухваленні цієї ініціативи можуть виникнути деякі бюрократичні перешкоди.

Депутати Київради на пленарному засіданні. Фото: Борис Корпусенко

ЧОМУ РОЗРОБИЛИ ПРОЄКТ РІШЕННЯ

Автором подання цього проєкту рішення є депутат Київради (фракція «Слуга народу») Євген Кузьменко.

Земельна ділянка розташована за адресою Повітрофлотський проспект, 27 у Солом’янському районі столиці. Саме там, де знаходиться приміщення, у якому розташовувалося посольство рф.

Євген Кузьменко. Фото: фейсбук Євгена Кузьменка

«Над цим проєктом рішення працювала вся фракція „Слуги народу“ у Київраді. Ми вважаємо, що у нинішній ситуації неможливо, аби у Києві було хоч що-небудь пов’язане з рф. На мою думку, навіть компанії, які вийшли із росії, не можуть тут працювати, а про посольство взагалі не йдеться. Тому ми також готуємо звернення від Київради до РНБО з проханням дозволити націоналізацію приміщення, де розташовувалося посольство», — розповів Євген Кузьменко «Вечірньому Києву».

Проєкт рішення, де йдеться про націоналізацію приміщення російського посольства, вже днями мають зареєструвати у Київраді.

ЯКІ МОЖУТЬ ВИНИКНУТИ НЮАНСИ ПРИ УХВАЛЕННІ

Дехто з юристів-міжнародників вважає, що перешкодою до ухвалення такого рішення може стати міжнародне право. А точніше — Віденська конвенція про дипломатичні відносини та принцип взаємності. Оскільки приміщення посольств та все, що в них знаходиться, користуються недоторканністю та імунітетом.

Тому, якщо Україна ухвалить подібне рішення, то вона піде всупереч міжнародного права, що може викликати незадоволення у міжнародних організацій і вплинути на розмір допомоги, яку надають міжнародні партнери.

Павло Клімкін. Фото: фейсбук Павла Клімкіна

Однак колишній міністр закордонних справ та досвідчений дипломат Павло Клімкін вважає, що будучи у стані війни, росія порушила всі можливі та неможливі принципи міжнародного права.

«Що стосується російського посольства, то воно не є власністю росії, а знаходиться в оренді. Тому я тут жодних фундаментальних проблем не бачу. Питання лише у тому, як це буде зроблено. Тут потрібна взаємодія і Київради, і Верховної Ради. Але я не сумніваюся, що це буде забезпечено», — переконаний Павло Клімкін.

Депутат Київради Євген Кузьменко також впевнений, що таке рішення не йтиме всупереч міжнародному праву. Адже воно зумовлене заявою МЗС України про розірвання дипвідносин із рф, а також повномасштабним нападом росії на Україну.

«24 лютого наше МЗС розірвало всі дипломатичні стосунки з рф. Вважаю, це — думка громади та депутатського корпусу, що росія не може користуватися земельною ділянкою у центрі української столиці, яку вона обстрілює десятками ракет. Я переконаний, що депутати Київради підтримають такий проєкт рішення. Далі будемо визначатися із долею приміщення. Як варіант, можливо там можна буде створити музей», — підкреслив Кузьменко.

Незабаром цей проєкт рішення мають розглянути профільні депутатські комісії. Після затвердження його винесуть на обговорення міських депутатів на сесію Київради.

ЯК ПОСОЛЬСТВО РФ «ПОСЕЛИЛОСЯ» У КИЄВІ

У 1998 році була підписана «Угода між Урядом Російської Федерації і Кабінетом Міністрів України про умови розміщення і обслуговування дипломатичних представництв Російської Федерації в Україні».

У цьому документі вказувалося, що землю росіяни отримають на 49 років за 49 гривень. При цьому, договором передбачено автоматичне продовження оренди на такий самий термін (49 років). Інакше кажучи, посольство рф купило собі велику ділянку землі в центрі Києва, витративши лише кілька десятків гривень.

Після цього тодішня Київрада у 1999 році своїм рішенням виділила представникам посольства рф дві земельні ділянки на розі вулиць Волоської та Спаської (Поділ) загальною площею 56 соток.

Орендна плата за ці земельні ділянки складала 1 гривню. Тому фактично за одну гривню орендної плати на рік росіяни мали право будувати нове посольство, консульство і резиденцію посла, або ж здавати їх в суборенду, закладати в банках, або навіть продавати.

Київрада вже позбала рф оренди кількох ділянок. Ілюстративне фото: Борис Корпусенко

РІШЕННЯ КИЇВРАДИ ПІСЛЯ НАПАДУ РФ НА УКРАЇНУ

Коли у 2014 році росія напала на Україну, постало питання розірвання договорів оренди земельних ділянок у столиці з державою-агресоркою.

І на сесійному засіданні 12 березня 2020 року депутати Київради проголосували за таке рішення.

Місто повернуло в своє розпорядження ділянки на вулиці Спаській. Одну ділянку площею 0,2 га на вулиці Спаська, 14, яка передавалася для будівництва та експлуатації приміщення консульського відділу посольства рф в Україні. Іншу — площею 0,4 га на вулиці Спаська 13-15, яка передавалася під будівництво житлового будинку.

Також з оренди повернули ділянку площею 0,4 га на вулиці Боричів Тік, 17, 19, 21, яка передавалася посольству рф для будівництва ще одного житлового будинку.

Таке рішення ухвалили у зв’язку з фактичним перебуванням України в стані війни з рф. А також зважаючи на стійкий громадський спротив створенню умов для функціонування інститутів держави-агресора на території Києва.

На цих ділянках вирішили зробити сквери. До речі, частину облаштували самі кияни. Наприклад, на вулиці Спаська, 14 раніше тут висіла табличка, на якій було написано, кому і для чого виділили цю землю.

Але під час Революції Гідності кияни демонтували її, а на одній з ділянок (вулиця Спаська, 13) розбили сквер і назвали його «Самосад».

Читайте також, Київ продовжує позбуватися російських та радянських назв.

Інна БІРЮКОВА

Рейтинг
( Пока оценок нет )
PRO-KYIV.in.ua