У Михайлівському соборі вшанували Героїв Небесної Сотні, Київ, 18 лютого 2024 року. Фото: Нікіта Галка/Суспільне
Сьогодні, 18 лютого у Києві у Михайлівському Золотоверхому соборі провели молебень. Там вшанували пам'ять Героїв Небесної Сотні та борців за незалежність України.
Про це із місця події повідомляють кореспонденти Суспільного.
Аби вшанувати полеглих, прийшли родини Героїв Небесної Сотні, учасники Революції Гідності, ветерани. За словами кореспондентів зібралося близько пів сотні людей.
У Михайлівському соборі вшанували Героїв Небесної Сотні, Київ, 18 лютого 2024 року. Фото: Нікіта Галка/Суспільне
Один із тих, хто прийшов вшанувати загиблих — військовий, учасник Євромайдану Андрій. Він розповів, що ці дні для нього дуже важкі, адже саме 18 лютого загинув його батько.
"Рівно 10 років тому, в цей день загинув мій батько біля Будинку профспілок на першій барикаді. Загинув із честю. І всі хлопці, які тоді загинули, усі являються Героями. Вони почали цей процес новітньої історії", — сказав Андрій.
Хода пам’яті на честь загиблих героїв Небесної Сотні, Київ, 18 лютого 2024 року. Фото: Нікіта Галка/Суспільне
Після молебеню учасники акції пішли ходою пам'яті до алея Героїв Небесної Сотні аби покласти квіти та залишити запалені лампадки.
Хода пам’яті на честь загиблих героїв Небесної Сотні, Київ, 18 лютого 2024 року. Фото: Нікіта Галка/Суспільне
Тамара Швець, дружина Героя Небесної Сотні Віктора Швеця, голова ГО Об'єднання родин Небесної сотні та активістів Революції гідності розповідає, що хоча вже минуло стільки часу, їй все одно дуже важко. Вона й досі ходить на усі судові засідання та у Генеральну прокуратуру, щоб добитися справедливості.
"Я втратила чоловіка, діти мої втратили батька і дідуся. За 10 років не вилікував час. Як таких вшанувань нема. Ви ж не бачите, що є серйозні вшанування. Хтось, десь потихеньку щось робить. А так, щоб на державному рівні, як раніше вшанування немає", — сказала Швець.
Хода пам’яті на честь загиблих героїв Небесної Сотні, Київ, 18 лютого 2024 року. Фото: Нікіта Галка/Суспільне
Доповнюється..
Що відомо про справи Майдану
Наприкінці 2013 та на початку 2014 років Україну охопили масові протести, які отримали назву Революція гідності. Вони призвели до зміни влади та втечі за кордон тодішнього президента Віктора Януковича і його соратників. Кульмінацією подій стало масове протистояння на Майдані у Києві 18-20 лютого 2014 р., внаслідок якого було вбито 107 протестувальників та 13 міліціонерів.
ГПУ оголосила підозри щодо причетності до вбивств на Майдані 66 особам, 46 з яких перебувають у розшуку. Здебільшого звинувачення у розстрілах висунуто співробітникам розформованого нині спецпідрозділу МВС "Беркут".
Окрім того, підозри в організації злочинів висунуто Віктору Януковичу, його старшому сину Олександру, експрем'єру Миколі Азарову, ексголові МВС Віталію Захарченку, ексгенпрокурору Віктору Пшонці та його синові Артему та інших. Більшість з них нині переховується в Росії. Сукупно у всіх містах України розслідується понад 4,7 тис. злочинів проти учасників Революції Гідності.
Сукупно у всіх містах України розслідується більше ніж 4,7 тис. злочинів проти учасників Революції Гідності.
28 грудня 2019 року апеляційний суд Києва звільнив з-під варти підозрюваних у розстрілах на Майдані ексберкутівців. Олега Янішевського, Сергія Зінченка та Павла Аброськіна випустили із СІЗО, а Сергію Тамтурі та Олександру Маринченку скасували домашній арешт.
29 грудня 2020 року Янішевського, Зінченка, Аброськіна, Тамтуру та Маринченка, обміняли в рамках обміну полоненими. Пізніше двоє, Тамтура і Маринченко, повернулися до Києва.
Європейський суд з прав людини 21 січня 2021 року виніс рішення стосовно кількох справ щодо подій Революції гідності та визнав порушення прав та насильство щодо учасників протестів.
У червні 2022 року ДБР завершило досудове розслідування щодо 8 "тітушок", причетних до викрадень та вбивств активістів Євромайдану.
5 липня 2022 року сторони справи 5 ексберкутівців, перейшли до дебатів. За словами прокурора у справі Ігоря Земскова, до кінця липня відбуватимуться дебати, далі суд заслухає потерпілих, а з вересня почнуть слухати адвокатів обвинувачених. І зокрема самих обвинувачених — за їхнім бажанням.
Печерський районний суд Києва 5 грудня 2022 року засудив до 8 років за ґратами колишнього працівника батальйону міліції особливого призначення "Беркут" ГУ МВС України в Харківській області. Це перший вирок у "Справах Майдану" за процедурою спеціального судового провадження.
15 вересня 2023 року колишнього співробітника столичного спецпідрозділу "Беркут" засудили до семи років позбавлення волі за побиття і незаконне затримання активістів Євромайдану. Окрім того, суд позбавив ексберкутівця права обіймати посади у правоохоронних органах строком на три роки.
6 листопада 2023 року прокурори скерували до суду обвинувачення стосовно п'яти колишніх міліціонерів роти спецпризначення "Беркут". Їм інкримінують застосування зброї для розгону учасників акції протесту на Майдані у лютому 2014 року. "Беркутівців" судитимуть заочно, оскільки нині вони переховуються в Росії.
17 січня цього року до суду скерували обвинувальний акт стосовно дев'яти співробітників "чорної роти Беркуту" через розстріли протестувальників 20 лютого 2014 року в Києві. Правоохоронці встановили, що цього дня на столичній вулиці Інститутській обвинувачені виконали незаконний наказ та скоїли у співучасті з іншими правоохоронцями низку особливо тяжких злочинів.
