Музей Становлення Української Нації: місце, де оживає наша історія

В’ячеслав Чорновіл у сесійній залі Парламенту після проголошення Незалежності України. Фото: Тетяна Асадчева

Урочисте відкриття музею відбулося 3 серпня 2019 року, розташовується він у приміщенні під монументом Батьківщини-Матері.

Заклад є інноваційним інтерактивним музеєм, де минуле поєднується з передовим сучасними технологіями. Мета музею — пробуджувати національну самосвідомість українців й підвищувати самооцінку України.

За його створення автор ідеї та засновник музею Валерій Галаган отримав почесне звання Амбасадор Києва на церемонії нагородження Kyiv Tourism Awards.

Напередодні Дня Незалежності, «Вечірній Київ» завітав до музею «​Становлення української нації», де впродовж декількох годин знайомився з багатовіковою історією нашого народу та її видатними постатями різних часів: князів та гетьманів, військових та вчених, артистів та спортсменів та інших відомих діячів.

Кияни приймають християнство у 988 році. Фото: Тетяна Асадчева

Кожна зала висвітлює певний історичний період. Постаті відомих українців, об’єднані у 26 сюжетних композицій, кожна з яких присвячена певній важливій події з життя героя.

Зовнішній вигляд історичних постатей, їхній вік та одяг, відтворені за описами істориків. Вони повністю відповідають епосі, коли відбувалась подія, показана в сюжеті, або тому періоду, коли вони були на піку своєї слави чи в період найбільшого піднесення.

Анна Ярославна — королева Франції. Фото: Тетяна Асадчева

Це дозволяє відвідувачам музею з легкістю переміститися у часі, уявивши себе на зустрічі у палаці Імператора Візантії Костянтина під час візиту до нього Княгині Ольги, побувати на масовому хрещенні киян у річці Почайні у 988 році, познайомитися з доньками Ярослава Мудрого, які стали королевами Франції, Англії, Норвегії та Угорщини або ж відчути себе повноцінним героєм величних походів видатних українських гетьманів…

На початку експозиції представлена багатотисячна історія та різноманітність цивілізацій та народів, які жили на теренах України в доісторичний період між 5000 роком до н.е. та 500 роком н.е., охоплюючи епоху трипільської культури, бронзового віку, а також скіфів та сарматів.

Життєрадісний король Данило Романович.Фото: Тетяна Асадчева

Унікальною пам’яткою скіфського періоду є славетна пектораль, віднайдена у 1971 році під час розкопок кургану Товста Могила (околиця міста Покров, Нікопольського району Дніпропетровщини) археологом Борисом Мозолевським. Ця знахідка названа ЮНЕСКО «одним з найвизначніших археологічних відкриттів людства XX століття».

Скіфська пектораль — це унікальний зразок античного ювелірного мистецтва, виготовлений, на думку спеціалістів, у другій чверті IV ст. до н.е., на території Греції.

Зараз нагрудна прикраса скіфського царя або воїна є перлиною колекції музею історичних коштовностей.

Символічне значення багатьох зображень досі залишається нерозгаданим. За однією з численних версій, пектораль зображає уявлення давніх народів про світ…

Експозиція, присвячена Костянтину Острозькому. Фото: Тетяна Асадчева

За свідченнями працівників музею справжнім відкриттям для відвідувачів стає зала, присвячена шляхетному роду князів Острозьких, що подарувала світові прославлених діячів української та східноєвропейської політики, військової справи та дипломатії.

Серед визначних його представників був Федір Острозький — відомий державний діяч часів Великого князівства Литовського і Руського, що наприкінці життя став ченцем Києво-Печерського монастиря, а згодом був приєднаний до святих.

Ще один відомий представник цього роду — Костянтин Острозький, Великий Гетьман Литовський та полководець ста переможцем в історичній битві з московським військом під Оршею у 1514 році.

Його син Василь Костянтин був головною Київського воєводства впродовж 49 років, заснував першу в Східній Європі вищу школу-Острозьку академію. За його сприяння була також видана Острозька Біблія.

«Впродовж двох з половиною століть князі Острозькі відігравали одну з ключових ролей в історії руських земель Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Династія, яка від початку свого роду й фактично до його завершення дбала про національну ідентичність. Вісім поколінь роду Острозьких дали світу визначних політичних, військових та просвітницьких постатей…», — розповідає гідеса музею Ганна Совсімова.

Запорізькі козаки та Дмитро Вишнивецький. Фото: Тетяна Асадчеві

Значна частина експозиції присвячена періоду Козаччини, зокрема легендарному засновнику традицій Запорізької Січі Дмитру «Байді» Вишневецькому. Його постать вважається своєрідним символом волелюбності української нації.

Хоробрість козаків та їхній незламний дух підтверджують своєю діяльністю воїни з України, які відіграли значну роль у визволенні Європи. У битві під Віднем, у складі війська Речі Посполитої, що перемогло турецьке військо яскраво проявили: Гетьман Правобережного війська запорізького Степан Куницький та військовий діяч Юрій-Федір Кульчицький. Після перемоги над Османською Імперією, він залишив службу у війську та відкрив у Відні власну кав’ярню. Вважається, що саме він є автором рецепта «віденської кави»…

Гетьман Іван Мазепа вважався щедрим меценатом та шанувальником мистецтва. Фото: Тетяна Асадчева

Пилип Орлик — автор першої конституції у світі. Фото: Тетяна Асадчева

Будівничими нової України стали визначні постаті двох українських Гетьманів: Івана Мазепи та Пилипа Орлика. Мазепа правив українськими землями понад 20 років. За цей час наша держава розквітла та жила мирним життям. Він активно підтримував православну церкву, засновував монастирі та храми. За його кошти у Києві були збудовані, оздоблені та відновлені близько 20 визначних сакральних пам’яток, зокрема: святині Києво-Печерської лаври, Михайлівський та Софійський монастирі, Вознесенська церква, Микільський військовий собор, Богоявленський собор Братського монастиря, Свято-Троїцький собор Кирилівського монастиря, Дзвіниця Пустинно-Микільського монастиря. На жаль, більшість з них були зруйновані у радянський час…

Петро Могила

Григорій Сковорода

Тарас Шевченко

Леся Українка

Митрополит Андрей Шептицький

Велика зала музею присвячена визначним українським діячам освіти та культури, які внесли значний внесок у формування світогляду багатьох поколінь: Митрополит Петро Могила, філософ Григорій Сковорода, письменники та поети: Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Леся Українка.

Шкода, що у Музеї дещо обійшли стороною постать геніального Івана Франка, не присвятивши йому окремої фігури в експозиції.

Михайло Грушевський. Фото: Тетяна Асадчева

Українська революція 1917-1921 років та період утворення державності представлений знаковими постатями Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Симона Петлюри. У тривожному очікуванні, поблизу вікна з панорамою Софіївської площі, стоїть постать талановитого воєначальника та державного діяча Павло Скоропадський.

Гетьман Павло Скоропадський. Фото: Тетяна Асадчева

Гаслом «Слава Україні» вітає відвідувачів у сусідній залі Степан Бандера, компанію йому складають інші відомі борці за українську державність проти фашизму та більшовизму. Окрема експозиція присвячена українцям у Другій світовій війні…

Степан Бандера. Фото: Тетяна Асадчева

Зала «Українські діячі — патріоти» присвячена визначним іменам, знаним на весь світ. Це винахідник Ігор Сікорський, лікар Микола Амосов, співачка Соломія Крушельницька, актори Іван Миколайчук та Богдан Ступка, творці української державності: В’ячеслав Чорновіл та його опонент — перший Президент України Леонід Кравчук. Відомі релігійні діячі представлені Митрополитом Андреєм Шептицьким та фундаторам української помісної православної церкви — Патріархові Філарету та Митрополитові Епіфанію.

Ігор Сікорський

Соломія Крушельницька

Посеред відомих постатей, погляд відвідувачів одразу привертає до себе увагу чоловік в костюмі індіанця.

«Історія Івана Даценка стала справжньою сенсацією. Під час Другої світової Іван Даценко вважався одним із найкращих льотчиків. На рахунку полтавця було 213 бойових вильоти, більшість із них — нічні. Його місією було бомбардування аеродромів, заводів та комунікацій у глибокому тилу ворога. Українець навіть отримав звання Героя Радянського Союзу», — розповідають співробітники музею.

Українець Іван Даценко став вождем племені. Фото: Тетяна Асадчева

У квітні 1944 року його літак збили поблизу Львова. В офіційних документах сухо написали: «Не повернувся із бойового завдання». Тривалий час родичі вважали Івана загиблим, проте після тривалих поневірянь він потрапив до канадських індіанців. Коли одружився із донькою вождя, й сам отримав цей титул. Відтоді Івана Даценка називали «Пронизливим Вогнем».

Ця історія стала відомою лише на початку XXI століття, створивши справжню сенсацію у світі.

Дмитро Ярош

Актуальна тема війни продовжується в залах музею, присвячена сторінкам сучасної історії України, зокрема героїчній обороні Донецького аеропорту та передовій АТО. Окрім знакових постатей та оригінальних артефактів в експозиції представлені також розмови українських захисників з членами родини. На жаль, для багатьох з них вони стануть останніми…

За словами Ганни Совсімової, після відвідування музею більшість відвідувачів змінюють своє ставлення до української історії.

«Тривалий час як за часів імперії та й у радянський час, нас переконували, що в Україні немає власних досягнень, але завдяки нашому музею ми бачимо ці визначні постаті, які змінили хід української історії. Ми бачимо наші стародавні храми та святині, збудовані понад 1000 років, бачимо як змінювалася наша держава на мапах різних часів, роздивляємося різноманітні цікаві артефакти», — зауважує пані Ганна.

Патріарх Філарет та Митрополит Епіфаній. Фото: Тетяна Асадчева

За її словами, колектив музеєм прагне репрезентувати нашу історію у досить нестандартному ключі, зробивши її цікавою та актуальною як дорослим, так і дітям. Ще однією характерною особливістю музею «Становлення української нації» є те, що наша історія тут висвітлена у позитивному ключі.

«Ми маємо унікальну нагоду відтворити справжню історію України та її роль у формуванні європейської спільноти, показати яскраві історичні події та постаті, якими може пишатися наш народ», — переконані в музеї.

Музей «Становлення Української нації»

Де: вул. Лаврська, 27

Коли: п’ятниця, субота та неділя з 10.00-19.00

Важливо! Експозиції музею розташовані з тильної сторони монумента Батьківщина-Мати на території Національного музею історії України у Другій світовій війні, що зачинений для відвідування. Тому, вхід до музею можливий лише через вулицю Запечерна.

Тетяна АСАДЧЕВА

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
PRO-KYIV.in.ua