Під час вшанування пам’яті Дмитр Коцюбайла. Фото: Анна Білоус
Віддати шану полеглому військовому прийшли побратими, рідні та всі, хто пам’ятає і шанує подвиг Дмитра «Да Вінчі».
Дмитро Коцюбайло — перший в історії України доброволець, якому було присвоєно звання «Герой України» за життя, йому було 26 років.
Доля так склалась, що з 27 прожитих років, 9 — воїн провів на фронтах.
На війну Дмитро пішов добровольцем у 18, після Революції Гідності.
Сьогодні побратими, які знали Да Вінчі з початку його бойового шляху, згадували, що він вісім років готувався сам та готував інших до «великої» війни з росією.
Він загинув під Бахмутом на Донбасі 7 березня 2023 року.
Його поховали на Аскольдовій могилі.
Сьогодні тут, у яскравий сонячний день, було велелюдно.
Спочатку пройшла спільна молитва, після чого священики відправили панахиду.
Командир батальйону «Вовки на Вінчі» Сергій Філімонов зачитав імена 96 загиблих захисників батальйону.
А потім бійці батальйону склали Присягу добровольця — ту саму Присягу воїна УПА, яку складав і Дмитро.
Присяга біля могили Дмитра Коцюбайла 7 березня 2025-го року.
Так, під час вшанування пам’яті того, хто створив батальйон «Вовки Да Вінчі», його побратими зробили згуртування задля спільної мети — перемоги над окупантом.
«От всі слова які сьогодні були в присязі, він це відчував сам на собі. І тому для нас важливо продовжувати це і кожен боєць який складав присягу це є виключно по власній волі. У нас стояла велика черга щоб поїхати сюди саме скласти на могилі у Дмитра. Це вшанування пам’яті. На жаль ми не змогли весь батальйон не зміг тут бути, бо ми продовжуємо свою роботу на Донеччин, але ось люди які змогли вирватися для них в першу чергу це про пам’ять, про честь продовжувати цю війну в лавах батальйону «Вовки да Вінчі», — розповіли побратими.
Наречена Дмитра, депутатка Київради від фракції «Голос», керівниця медичної служби «Ульф» Аліна Михайлова, поділилась інформацією про те, як батальйон воює зараз:
«Ми продовжуємо берегти те що для Дмитра було найвище і найцінніше це життя воїнів, це відношення до кожного бійця, як до особистості, це лідерські якості, це бачення потенціалу в будь-якому бійці. Тобто неважливо це солдат чи це офіцер який має якийсь досвід. Людяність і професіоналізм це те що ми продовжуємо. Ну і окремо звичайно це ідеологічна складова. Зокрема історія про Дмитра, про його шлях, про його цінності, про те чому він став таким і взагалі історію батальйону».
Молитва біля могили Дмитра Коцюбайла.
Аліна Михайлова розповіла, яким воїном був Дмитро:
«Він — лідер загальний по своїй натурі. Він ніде цьому не вчився це така внутрішня якість. Ми нещодавно бачилися з Валерієм Федоровичем Залужним і він мені казав, що такі люди приходять до нас ненадовго… Для того, щоб запалити інших. Дати цей вогник, дати цю іскру, і піти. Тому що ці люди великі й дійсно я з ним погоджуюся. Да Вінчі таким і був. Він діяв своїм прикладом… Він ніколи не ставив нікому задачі, які не міг виконати він сам. І власне в день загибелі він був безпосередньо з бійцями. Зі звичайними рядовими бійцями. Він виконував бойові задачі. І кожен наказ який він віддавав — він був поряд зі своїм особовим складом».
Сергій Філімонов командир батальйону «Вовки Да Вінчі» розповів, чи »вовки» чинять помсту за полеглих побратимів.
«Найнеуспішніший наш день, найгірше по роботі, це коли ми вбиваємо мінімум 10 росіян. Хороші дні, коли робота йде, коли їх багато бігає, то можемо вбити й 100. Тому про помсту… У нас все добре. Ми мстимося за кожного. Будемо це робити далі. Тобто в нас все добре там, де ми. В нас все добре… Важко, але по знищенню ворога все добре», — запевнив командир батальйону.
До Дмитра Коцюбайла на могилу приходять поговорити побратими.
Сергій Філімонов зізнався:
«Нам дуже його не вистачає. Батальйону, країні дуже не вистачає і ми дуже вдячні йому за всю ту роботу яку він зробив. Герой наш!»
Дмитро Коцюбайло загинув у 27 років.
Журналісти «Вечірнього Києва» також відвідали прощання з командиром «Вовків», детальніше про це можна прочитати в матеріалі.
Ольга СКОТНІКОВА, Анна БІЛОУС
