Ще під час Революції Гідності Алла долучилася до «Правого Сектора», згодом в межах їхнього інформаційного відділу їздила на фронт — писати й фотографувати.
25 квітня загинула військовослужбовиця, колишня редакторка видань «Тиждень» і «Читомо» Алла Пушкарчук (Рута), повідомляє Інститут масової інформації.
Після початку повномасштабного вторгнення долучилася до Збройних сил і стала мінометницею.
За даними Інституту масової інформації, Алла Пушкарчук стала 77-ю у списку медійників, які загинули внаслідок російської агресії проти України.
«2021 року Алла Пушкарчук подалася на посаду випускової редакторки „Читомо“, й з понад 140 резюме ми обрали саме її, вона найкраще впоралася з усіма завданнями. Алла працювала у нашій команді пів року як редакторка новин і координаторка проєкту „Люди з порожніх стільців“ (#EmptyChairPeople). Після повномасштабного вторгнення, разом із коханим, пішла в ЗСУ», — написали у виданні Читомо.
Алла Пушкарчук закінчила Інститут журналістики Київського національного університету культури і мистецтв за спеціальністю видавнича справа та редагування, а також Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого за спеціальністю «театрознавство».
Її репортаж «Поворот праворуч» увійшов в 10-ку фіналістів Конкурсу художнього репортажу «Самовидець» 2016 року. 2017 року — із серією фотографій з війни увійшла в число переможців XIX Міжнародного фотоконкурсу від Всеукраїнської газети «День».
З серпня 2014 року по квітень 2018 року працювала в 5-му окремому батальйоні Української добровольчої армії як журналістка й фотографка. Згодом демобілізувалася і працювала журналісткою, редакторкою стрічки новин у журналі «Український тиждень» (2018—2020), піарницею у видавничому домі «Комора» (2019—2020).
Алла Пушкарчук. Фото: фб-сторінка Дмитра Крапивенка
«Ветерансько-волонтерська пошта повідомила мені про неї як «є одна мала, воювала у «Правому секторі», зараз намагається знайти себе у цивільноум житті, має журналистський досвід, може візьмеш її в Тиждень?».Це був 2018-ий. Ми зустрілися. В Алли був сумний втомлений погляд, вона була дуже затиснута емоційно. Намагалася посміхатися, просто витискала із себе посмішку, здавалося їй це завдавало ледь не фізичного болю, — пригадує журналіст і військовий Дмитро Крапивенко. -Ми взяли Аллу в команду Тижня. Вона добросовісно працювала, зростала від новинаря до повноцііної культурної оглядачки. Але мене тішило навіть не це: я з радістю відзначав як змінювався гардероб Алли до більш яскравого і жіночного. Рута відтавала від років війни.
На початку 2020-го Алла вирішила піти працювати у видавничий бізнес, мене дещо засмутила ця звістка. Алла на прощання подарувала мені книжку Леоніда Плюща «Його таємниця, або „Прекрасна ложа“ Хвильового» із дарчим написом: «Дякую за рік Тижні! Він став для мене роком повернення віри у свої сили і в людей».
Через якийсь час Алла і Тиждень пережили реюніон, це були часи дистанційної роботи, тому вона могла працювати і з рідної Волині і з Харківщини, де жив Максим — її майбутній чоловік.
Алла з чоловіком Максимом. Фото: фб-сторінка Тетян Терен
Останній (не крайній, на жаль) раз ми говорили з нею вже в цьому році. Домовилися написати один одному, «коли будуть якісь хороші новини». Їх не сталося. Стався фатальний обстріл, який забрав життя Рути.
Алла була з того покоління, що дорослишало на війні і жадібно будувало плани на майбутнє. Вона колекціонувала народні прискраси, живо цікавилася культурним життям, постила фото котиків, які з нею були повсюди. Ніхто не замінить Аллу. Ні в мирному житті, ні в воєнному. Це невідновлювана втрата у повному сенсі».
Алла загинула внаслідок ракетного обстрілу.
Щирі співчуття родині та близьким Алли Пушкарчук!
Марія КАТАЄВА
