Валерій Іванович Турій. Світла пам’ять!
КНП «Цент екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» столиці знову втратив колегу.
У Центрі кажуть, що ще не вщух біль від 9 січня, коли вони втратили медика під час обстрілу Києва, як сьогодні, 11 січня 2026 року сталося нове, непоправне горе.
На пожежі в Київській області загинув лікар з медицини невідкладних станів, завідувач відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги №1 КНП «Центр ЕМД та МК» Валерій Іванович Турій, 1971 року народження.
«Неможливо прийняти цю втрату. Неможливо змиритися з думкою, що людини, яка все своє життя рятувала інших, більше немає. Валерій Іванович свідомо обрав шлях лікаря екстреної медичної допомоги — це було його покликання. Наслідуючи приклад рідного брата, він присвятив себе медицині й залишався їй вірним до останнього дня», — пишуть колеги загиблого.
Вони також повідомили, що у 1989 році Валерій Турій закінчив Яготинське медичне училище за фахом «фельдшер», працював у рідному Фастові, пройшов службу в армії, а згодом вступив до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Інтернатуру проходив на 10-й підстанції швидкої медичної допомоги міста Києва.
«Сотні виїздів. Сотні врятованих життів. Сотні людей, які завдяки йому побачили ранок, повернулися додому, обійняли рідних. У 2018 році Валерій Іванович став завідувачем відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги нашого Центру. Прекрасний керівник. Людина, яку поважали всі — без винятку. Скромний. Виважений. Надпрофесійний. Багато років працював на кардіологічній бригаді. Чуйний лікар і кардіолог від Бога. Той, хто завжди приходив на допомогу і ніколи не відмовляв. Той, хто не просто лікував, а підтримував, радив, брав відповідальність», — говорять лікарі столичної «екстренки».
Наголошується, що Валерій Іванович для багатьох був Учителем з великої літери. Вчив не лише медицині. Вчив командності, взаємній довірі, людяності.
«Так приємно буває, коли зустрічаєш людину через деякий час і бачиш, що вона жива, здорова… Тоді розумієш, що зробив у житті щось справді важливе», — говорив він.
Він зробив дуже багато важливого. Він рятував життя і загинув, залишаючись вірним цій справі до кінця.
Валерій Іванович пішов із життя героєм. Він загинув у пожежі, врятувавши рідних, як усе життя рятував інших. Ми пам’ятатимемо його мужність і безмежну доброту.
Щирі й глибокі співчуття родині Валерія Івановича, його рідним і близьким. Співчуваємо всім, хто знав Валерія Івановича, хто працював поруч із ним.
Світла пам’ять про Валерія Івановича назавжди залишиться в серцях рідних, друзів і всієї медичної спільноти.
Нагадаємо, під час повторного удару по Києву росія вбила медика Сергія Смоляка: ще дев’ятеро фахівців екстрених служб поранені
Катерина НОВОСВІТНЯ
